Рішення № 28233221, 26.12.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/10660/2012

2/0503/4072/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

20.12.2012

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.

при секретарі Івашко К.В.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, в якій вказав, що наказом №17 від 05.05.2010 року був прийнятий на роботу за трудовим договором на посаду водія та 06.08.2012 наказом № 76 о/с була звільнений з посади у зв?язку зі скороченням штату. В порушення трудового законодавства, відповідач в день звільнення, не провів з ним остаточний розрахунок та заборгованість по заробітній у розмірі 14 023,17 гривень йому не була сплачена. У зв?язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 11 720,43 гривень та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні на день подачі позову в розмірі 9 197,76 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., яка полягає в тому, що через заборгованість по заробітній платі позивач постійно переживав займаючись пошуком засобів для існування, він вимушений був принижуватися перед відповідачем у наданні зароблених ним коштів, був позбавлений джерела для існування, на нервовій почві у нього погіршився стан здоров?я.

12.12.2012 року ОСОБА_2 надав письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій уточнив суму заборгованості по заробітній платі та просив стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі в розмір 14 023,17 грн., в іншій частині залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації рекомендованим поштовим повідомленням. Відповідно до ст.74 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у судовому засіданні встановлений той факт, що позивач дійсно знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем з 05.05.2010 року по 06.08.2012 року, та був звільнений по за п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату (витяг з трудової книжки, арк.с.4).

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Але відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не повідомив позивача про нараховані суми належні йому при звільнені.

Згідно довідки відповідача вбачається, що заборгованість з заробітної плати станом на 24.09.2012 року становила 14 023,17 грн., розмір якої не оспорюється позивачем. Доказів виплати працівникові заробітної плати відповідач не надав. Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості із заробітної плати, що становить 14 023,17 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності з роз'ясненням, даним в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Тому, оскільки з довідки відповідача не вбачається про нараховані та утримані суми при звільненні, то слід стягнути з відповідача 14023,17 грн. (без урахування податку (єдиного соціального внеску з фізичної особи) та інших обов'язкових платежів.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір и належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року офіційно розтлумачені положення статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, які слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. У судовому засіданні встановлено, що на даний час заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена. Позивач про порушене право дізнався з довідки, виданої відповідачем 25.09.2012 року, до суду звернувся 27.11.2012 року.

Судом встановлено, що спір щодо суми заборгованості із заробітної плати відсутній, тому суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з дня звільнення -06.08.2012 року по день фактичного розрахунку -час подачі позову (27.11.2012р), що складає: 76,65 грн. (середньоденний заробіток) х 113 (чисельність днів затримки розрахунку) = 8 661,45 гривень.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3000 грн. вмотивовані тим, що через заборгованість по заробітній платі позивач постійно переживав займаючись пошуком засобів для існування, він вимушений був принижуватися перед відповідачем у наданні зароблених ним коштів, був позбавлений джерела для існування, на нервовій почві у нього погіршився стан здоров?я, проте докази суду не надано. Тобто, позивачем не доведено, що фактичне звільнення завдало йому страждань та ним були понесені додаткові витрати часу та фізичних сил для організації свого проживання. Разом з тим, суд з'ясував, що глибина моральних страждань позивача є відчутною, але не критичною, оскільки заборгованість нарахованої але не виплаченої заробітної плати відповідачем негативно не вплинуло на його подальше життя, хоча і внесло душевний дискомфорт, як наслідок порушення його конституційних прав. Виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 500 грн. Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Як передбачено ч. 3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. На підставі зазначеної норми з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі пропорційному задоволеній частині вимог, а саме в сумі 226,85 грн.

Згідно статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 88, 107, 208, 213-215, 224, 225, 367 ЦПК України, ст.ст. 38, 116, 117, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Космонавтів, буд.6, р/р 26006010301393 ДФ ПАТ «АКБ Банк»м.Донецьк, МФО 335764, ОКПО 33367104, ІНН 33367104, св.№ 05948830) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 14 023,17 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 8 661,45 грн. (без урахування податку (єдиного соціального внеску з фізичної особи) та інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Космонавтів, буд.6, р/р 26006010301393 ДФ ПАТ «АКБ Банк»м. Донецьк, МФО 335764, ОКПО 33367104, ІНН 33367104, св. № 05948830) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул. Космонавтів, буд.6, р/р 26006010301393 ДФ ПАТ «АКБ Банк»м. Донецьк, МФО 335764, ОКПО 33367104, ІНН 33367104, св.№ 05948830) на користь держави (рахунок отримувача № 31214206700015; отримувач УДК у м. Артемівськ; код ЄДРПОУ одержувача - 37868870; банк отримувача - ГУ ДК служби України в Донецькій області; код (МФО) банку - 834016; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_2, Артемівський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ 26503744 ) судовий збір у розмірі 226,85 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у справі про присудження ОСОБА_2 заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в сумі 2299,44 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено, оформлено та підписано суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко