Рішення № 27722352, 21.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-71/13110-2012 21.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Державного підприємства «Вугілля України»

про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011р. в розмірі 401 888 875,13 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Суічмезов Р.В., довіреність № 1057/12 від 27.08.2012 р.

від відповідача: Хісорієва С.В., довіреність № 30-12/128-Д від 29.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011 р. в розмірі 401 888 875,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 81/11 про відкриття кредитної лінії від 22.07.2011 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/13110-2012, розгляд справи призначено на 10.10.2012 р.

02.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про повернення позовної заяви без розгляду.

09.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012.

У судове засідання 10.10.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 відповідач не виконав.

В задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви без розгляду судом відмовлено.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 10.10.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 розгляд справи відкладено на 07.11.2012 р.

06.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07.11.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 відповідач не виконав.

Подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи судом поставлено на обговорення в судовому засіданні, за результатом якого суд задовольнив зазначене клопотання.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13110-2012 та задоволенням судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 21.11.2012 р.

19.11.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

20.11.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 21.11.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.11.2012 р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі судом відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»(далі -позивач, банк) та Державним підприємством «Вугілля України»(далі -відповідач, позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 81/11 (далі -Договір), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменуються «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 390 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору розмір процентів за користування кредитом складає 19,5 %.

Згідно з п. 1.4. Договору строк дії кредитної лінії закінчується 20.07.2012 р.

Відповідно до п. 9.1. Договору позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 12 місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 12 місяців до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4. цього Договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

25.07.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п. 1 якої банк надає позичальнику транш у сумі 200 000 000,00 грн.

Пунктом 2 та 5 Додаткової угоди № 1 встановлено, що розмір процентів за користуванням траншем визначений у п. 1.3. Основного Договору, в свою чергу позичальник зобов'язується повернути транш у термін, визначений згідно з п. 9.1. Основного Договору.

26.07.2012 р. між сторонам було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до п. 1 якої банк надає позичальнику транш у сумі 183 000 000,00 грн.

Пунктом 2 та 5 Додаткової угоди № 2 встановлено, що розмір процентів за користуванням траншем визначений у п. 1.3. Основного Договору, в свою чергу позичальник зобов'язується повернути транш у термін, визначений згідно з п. 9.1. Основного Договору.

10.10.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до п. 1 якої банк надає позичальнику транш у сумі 7 000 000,00 грн.

Пунктом 2 та 5 Додаткової угоди № 3 встановлено, що розмір процентів за користуванням траншем визначений у п. 1.3. Основного Договору, в свою чергу позичальник зобов'язується повернути транш у термін, визначений згідно з п. 9.1. Основного Договору.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Договором та Додатковими угодами строки.

З наявних у матеріалах меморіальних ордерів та банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит в загальному розмірі 390 000 000,00 грн.:

- меморіальний ордер № 179368 від 25.07.2011 р. на суму 200 000 000,00 грн.;

- меморіальний ордер № 20750 від 26.07.2011 р. на суму 183 000 000,00 грн.;

- меморіальний ордер № 77310 від 10.10.2011 р. на суму 7 000 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було вчинено жодних дій по поверненню позивачеві кредиту, відповідно до Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем також були порушені умови Договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір яких регламентовано п. 1.3. Договору та Додатковими угодами до Договору.

Судом встановлено, що під час укладення Договору процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена в розмірі 19,5% річних та не змінювалась додатковими угодами до Договору.

В свою чергу, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом підтверджується первинними документами, а саме виписками по особовим рахункам відповідача за періоди з 25.07.2011 р. -14.09.2012 р. та з 07.08.2012 р. -14.09.2012 р., які були долучені до матеріалів справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом та процентами за користування кредитом становить 390 000 000,00 грн. та 2 909 016,36 грн. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 390 000 000,00 грн. та процентами за користування кредитом в розмірі 2 909 016,36 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 8 950 819,67 грн. та прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 29 039,07 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір зазначеного показника.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі -8 979 858,74 грн., з яких 8 950 819,67 грн. -пеня за прострочення повернення кредиту та 29 039,07 грн. -пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 390 000 000,00 грн., процентам за користування кредитом в розмірі 2 909 016,39 грн., пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 8 950 819,67 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 29 039,07 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4; ідентифікаційний код: 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код: 23494714) заборгованість по кредиту в розмірі 390 000 000 (триста дев'яносто мільйонів) грн. 00 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 8 950 819 (вісім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 67 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 2 909 016 (два мільйони дев'ятсот дев'ять тисяч шістнадцять) грн. 39 коп., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 29 039 (двадцять дев'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя О.В. Нечай