Рішення № 27689486, 23.11.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

справа № 2011\10313\2012

2\2011\4783\2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 листопада 2012 року м. Харків Дзержинський районний суд міста Харкова в складі :

головуючого - судді Штих Т.В., секретаря Кондратюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту не дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту не дійсним та визнання права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

27 липня 2012 року позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили визнати заповіт недійсним.

В позовних вимогах просить визнати заповіт її рідної сестри ОСОБА_5 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_2) на ім'я ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6 05.01.2011 року за №10, який внесений в спадковий реєстр 02.08.2011 року та 04.08.2011 року, мотивуючи тим, що за життя сестра нікому будь - яке майно що належало покійній заповідати не мала наміру, обставини укладання заповіту в іншому місті являються сумнівними та протиправними.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, особисто відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили. Суд, при таких обставинах вважає, що можливо розглядати справу за відсутності відповідача та його представника, в заочному порядку.

Третя особа нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заперечення, просила суд розглядати справу за її відсутності.

Суд приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення вважає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов'язана поведінки відповідача, та з урахуванням подання позовної заяви у червні 2012 року, на справу " Писатюк проти України ", в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що " розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника.

Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і правовідносини сторін, відповідача належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідачів та ухваленні заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідачів, відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтями 10,11,60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються,я к на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь - які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає. Що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що видане свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 22 вересня 201 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції ( а.с.6).

При житті ОСОБА_5 заповіту не складала та майном, що їй належало не розпорядилася.

ОСОБА_5 на праві власності належала однокімнатна квартира за АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності , виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду. На день смерті ОСОБА_5 проживала у належній їй квартирі. Спадкоємців першої черги у ОСОБА_5 не було, оскільки ОСОБА_5 не перебувала у шлюбі, дітей у неї не було.

Однак, після її смерті було зареєстровано заповіт, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 заповідалася ОСОБА_3

У відповідності до ст.1234 ЦК України право на заповіт має лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю, та право на заповіт має здійснюватись особисто, так як вчинення заповіту через представника не допускається, а у відповідності до ст. 1247 ЦК України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Таким чином на момент внесення в реєстр відомостей про заповіт спадкодавця була померлою та не могла розпорядитися належним їй майном.

Відповідно до повідомлення Головного управління юстиції у Полтавській області від 01.06.2012 року за № 04-08/8499 приватна нотаріальна діяльність нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6, яка посвідчувала заповіт припинена з 10.10.2011 року, за наказом Головного управління юстиції у Полтавській області № 609/5 від 06.10.2011 року.

Спадкоємицею другої черги є сестра померлої ОСОБА_1

Згідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом має рідна сестра спадкодавця ОСОБА_1

Позивач вважає заповіт нікчемним, оскільки заповідач ОСОБА_5 заповіт не підписувала, крім того заповіт був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 04.08.2011 року, чим було нотаріусом порушено п. 171 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п. 2.1 Положення про Спадковий реєстр (наказ Міністерства юстиції України від 17.10.2000 року за №51/5), а саме після смерті спадкодавці.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно до ч. 1,2 ст.1234 ЦК України право на заповіт має лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю та право на заповіт має здійснюватись особисто, так як вчинення заповіту через представника не допускається.

Частиною 2 статті 1247 ЦК України зазначено про те, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини 4 статті 207 ЦК України.

Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного судочинства являються справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що при укладанні заповіту волевиявлення ОСОБА_5 не було , а також був порушений порядок нотаріального посвідчення заповіту, а тому на підставі ст.. 1257 ЦК України визнає спірний заповіт недійсним.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивачок в рівних частинах кожній.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 1233,1234,1247,1248,1257,1258,1262,1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту не дійсним- задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_3, посвідчений Приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №10.

Судові витрати стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 215 гривен,00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя Т.В. Штих.