Ухвала суду № 27477199, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-41459/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Хомініч С.В.

представника позивача -Єрьоміної О.Ю.

представника відповідача -Дубрової К.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року по справі №2а-44620/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників судового процесу, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010, позовні вимоги ТОВ «Ветсинтез» до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.12.2009 №0001142320/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 967688,10грн. у тому числі 666694,00грн. основного платежу, 300994,10грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0001152320/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 329839,50грн. у тому числі 219893,00грн. основного платежу та 109946,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення суду мотивовано тим, що на момент вчинення спірних господарських операцій контрагенти позивача мали статус суб'єктів господарювання та платників податку на додану вартість, а факт вчинення господарських операцій підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Ветсинтез» про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2009 року №0001142320/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі основного платежу - 34962,50грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 17481,25 грн. та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції -залишено без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності визначення позивачеві податкових зобов'язань по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Хай-Тек-Сервіс», який на момент вчинення господарських операцій не мав статусу суб'єкта господарювання та платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 17.12.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.06.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №3028/23-206/31061220 від 19.11.2009, складеного за результатом виїзної планової перевірки ТОВ «Ветсинтез» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 і валютного законодавства за період з 30.05.2009 по 12.11.2009, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2009 №0001142320/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 967688,10грн. у тому числі 666694,00грн. основного платежу, 300994,10грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0001152320/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 329839,50грн. у тому числі 219893,00грн. основного платежу та 109946,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Хай -Тек Сервіс», ТОВ «Компанія «Укрсофтпро», ТОВ «Вісман», державну реєстрацію юридичної особи яких припинено рішенням суду та скасовано реєстрацію платника податку на додану вартість, а також за господарськими операціями щодо надання маркетингових послуг з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону).

З використанням товарів (послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

За приписами п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, за змістом правового регулювання законодавець дозволяє включати до валових витрат та податкового кредиту і тим самим зменшувати об'єкт оподаткування, а відтак і податкові зобов'язання, будь-які витрати виробництва і обігу, які пов'язані з власною господарською діяльністю платника податку, які підтверджені відповідними документами.

При вирішенні даного спору слід виходити із суті правовідносин, що виникли між позивачем та його контрагентами, а отже із фактичного здійснення задекларованих господарських операцій та їх наслідків.

Контролюючим органом не ставиться під сумнів реальність використання позивачем у своїй господарській діяльності ветеринарних препаратів, проте, відповідач вважає, що позивачем належним чином не підтверджено отримання необхідних для ведення своєї господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей саме від ТОВ «Хай -Тек Сервіс», ТОВ «Компанія «Укрсофтпро», ТОВ «Вісман», що свідчить про безпідставність відображення ним у своїй податковій звітності відповідних сум податку на прибуток підприємства та ПДВ по операціях поставки ветеринарних препаратів.

Разом з тим, судом встановлено, що факт вчинення спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, заперечень щодо фактичної наявності товарів (послуг) у спірних правовідносинах (у тому числі маркетингових послуг) контролюючий орган ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду справи не наводив, доказів неможливості виконання господарських операцій суду не надав. Факт проведення розрахунків між позивачем та його контрагентами було визнано відповідачем в процесі судового розгляду.

Порушень позивачем порядку відображення в деклараціях сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено.

Помилковим є твердження податкового органу про те, що позивач не підтвердив своє право на формування валових витрат та податкового кредиту з огляду на припинення в судовому порядку юридичної особи контрагентів позивача, оскільки припинення юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями первинні бухгалтерські документи.

Крім того, на момент вчинення спірних господарських операцій всі контрагенти позивача, крім ТОВ «Хай -Тек Сервіс», мали статус суб'єктів господарювання та були платниками податку на додану вартість. Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, що спростовує твердження позивача про безпідставне отримання ТОВ «Ветсинтез»у спірних правовідносинах податкової вигоди.

З огляду на викладене, ТОВ «Ветсинтез» правомірно було віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми витрат, пов'язані з отриманням товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями, крім операцій з ТОВ «Хай -Тек Сервіс», яке на момент вчинення спірних господарських операцій не мало статусу суб'єкту господарювання та платника податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв