Ухвала суду № 27458839, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/5963/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" (далі -ТОВ "Експансія") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -ДПІ у Києво-Святошинському районі) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року позов ТОВ "Експансія" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Києво-Святошинському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Експансія" у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Експансія»зареєстровано державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 02.12.2002 року, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру за номером 1 339 120 0000 001788.

Позивач здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Державної податкової адміністрації у Київській області 14.04.2009 року було проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірка проводилась в належному позивачу магазині, який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2 А.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.04.2009 року №0157101323/32294905.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі за неведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації прийнято рішення від 06.05.2009 року №0001882302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48420,66 грн.

Позивач з даним рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА в Київській області.

Рішенням ДПА в Київській області від 26.05.2009 року №1080/10/25-017/144-468 залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 06.05.2009 року №0001882302 про застосування штрафних (фінансових санкцій) без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, відповідно до абз. 1 п. 2 наказу директора ТОВ «Експансія»від 01.02.2008 року №01-02\2008 «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку», встановлено місце зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5.

Абз. 2 п. 2 зазначеного наказу передбачено, що первинні документи бухгалтерського обліку, які надаються до інших структурних підрозділів передаються протягом однієї доби до бухгалтерії підприємства.

Крім цього, судами також було встановлено, що товар поставляється постачальниками в магазини позивача, де він приймається. У місцях приймання товару здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів із застосуванням централізованих комп'ютерних програм бухгалтерського обліку «1С-Підприємство»», після чого всі документи передаються кур'єром до централізованої бухгалтерії, де і здійснюється їх подальше зберігання. На підтвердження своїх тверджень позивачем було надано суду копії видаткових накладних на товар, стосовно яких відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що вказаною вище нормою встановлено лише обов'язок суб'єктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, при цьому відсутні вказівки на інші умови чи застереження.

Ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність спірного рішення відповідача, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено відсутність в діях позивача порушення порядку обліку товарних запасів, відповідальність за яке передбачена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров