Постанова № 27433433, 09.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7833/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 241 525,83грн,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 241 525,83грн.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах. При цьому зберігається порядок покриття витрат на доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України №1058.

На підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 %фактичних витрат на виплату т доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 30.09.2012 заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.07.2012 по 30.09.2012 склала 241 525,83грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 241 525,83грн. за період з 01.07.2012 по 30.09.2012.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю. 19 жовтня 2012 року від управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області надійшло через відділ діловодства та обліку звернень громадян клопотання в якому зазначено що Управління просить долучити до матеріалів справи копії довідок, які уточнюють особливий характер роботи для призначення пільгової пенсії за Списком №1 та зазначено що заявлені вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеному в запереченні проти позову в якому зазначено. Відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 здійснюється на підставі п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сам порядок здійснення відшкодування передбачений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідач вважає, що до прийняття Закон №1058 підприємства відшкодовували лише пільгові пенсії за списком №2 відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, Закон №1058, на який посилається позивач у позові, у частині обов'язку відшкодування пільгових пенсій за списком №1, згідно принципів права та ст..58 Конституції України, не може розповсюджуватися на всі правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, бо погіршує становище учасників правовідносин.

Відповідач вважає, що обов'язок підприємств щодо відшкодування пільгових пенсій по списку №1 виникає лише з 01 січня 2004 року, тобто підприємства повинні відшкодувати пенсії по списку №1 тільки тим особам, яким пенсія по списку №1 була призначена з 01.01.2004.Так, до Розрахунку суми позову по пільговим пенсіям Позивачем безпідставно було включено 9 осіб, пенсії яким були призначені до 01 січня 2004 року. Також, посилається що предметом розгляду вказаної справи є період сплати липень, серпень, вересень 2012. Позивачем неправомірно до суми позову включено суми нараховані за інші періоди, а саме: за травень, червень 2012 у розмірі 2447,14грн, що не є предметом розгляду, бо не стосується періодів виникнення заборгованості.

Крім того, в судовому засіданні 09.11.2012 представник відповідача додатково заявив про неправомірність виставлення до відшкодування витрат на ивплату та доставку пенсій особам, які досягли пенсійного віку, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

За таких обставин відповідач просив відмовити в задоволенні позову в частині, що не визнається підприємством..

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Укрхіменерго», зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у визначених розмірах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Так, за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області відповідачу було пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №1 в розмірі 241 525,83грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення». (а.с.12-24,27-38,41-46,49-50). Зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені підприємству відповідно до листів з вимогою ліквідації заборгованості, та отримані відповідно до поштових повідомлень уповноваженою особою підприємства (а.с.25,26,39,40,47,48)

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за Списком №1 в загальному розмірі 241 525,83грн., також підтверджується карткою особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.11).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржувались, за таких обставин відповідач фактично узгодив такі розрахунки, однак, заборгованість відповідачем до цього часу в добровільному порядку залишається несплаченою.

Відповідно до довідок на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, які надані управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку до матеріалів справи, судом встановлено, що особи які зазначені в розрахунках дійсно мали трудовий стаж на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 що спростовує доводи відповідача щодо безпідставного нарахування в розрахунках сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які на думку відповідача не працювали на ПАТ «Укрхіменерго».

Суд не погоджується з посиланнями представника відповідача на відсутність обов'язку відшкодувати заборгованість з погашення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 особам яким пенсії були призначені до 01 січня 2004 року, оскільки Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058 не пов'язують обов'язок підприємств вносити до Пенсійного фонду плату що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими мовами праці за списком №1 саме з призначенням пенсії особам після набрання зазначеним законом чинності.

Аналогічна позиція вже неодноразово зазначалася як судом першої інстанції, так і Донецьким апеляційним адміністративним судом в рішеннях по іншим справам між тими ж сторонами про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат за попередні періоди, наприклад у справах №2а/10587/11/1270, №2а/1270/1820/2012.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що сума 2447,12 грн. (а.с. 150) неправомірно заявлена до стягнення в межах даної справи, оскільки в розрахунку позивачем зазначений період нарахування цих витрат травень, червень 2012 року, у той час як в позові вимоги стосуються липня-вересня 2012 року. Період травень-червень є предметом розгляду у справі №2а/1270/6266/2012. Судом з даного приводу встановлено, що сума заявлена до стягнення в даній справі була нарахована саме в період з 01 липня 2012 по 30 вересня 2012 року включно, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача (а.с. 11), а відтак заперечення відповідача є безпідставними.

Стосовно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, щодо яких відповідач не погоджується з виставленням до відшкодування витрат, оскільки ці громадяни вже досягли пенсійного віку, судом встановлено, що по них позивачем і не заявлялися суми до стягнення, відповідно до розрахунку позовних вимог за цими громадянами у липні місяці навпаки відбулося коригування розміру заявлених раніше витрат у зв'язку з досягнення цими особами пенсійного віку. Тобто за ними позивачем навпаки було зменшено відповідачу суму стягнення за відповідний період.

За таких обставин, з урахування того, що сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року в розмірі 241 525,83грн. підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Укрхіменерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрхіменерго", м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 2а, ід. код 05744691 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, буд. 9, ід. код 21792459 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2012 по 30.09.2012 в сумі 241525 грн. 83 коп. (двісті сорок одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять гривень 83 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 14 листопада 2012 року.

СуддяА.М. Каюда