Постанова № 27375573, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року м. Київ К-18465/10

№ К-18465/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010

у справі № 2-а-31619/08/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейф»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 30.05.2008 № 0000201502/0, від 05.08.2008 № 0000201502/1, від 22.09.2008 № 0000201502/2, від 03.12.2008 № 0000201502/0 та № 0000571502/3.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого у вартості послуг (оренда спецтехніки), отриманих від ТОВ «Енерготехнологія», враховуючи те, що свідоцтво платника податку на додану вартість цього товариства було анульовано 01.02.2008, а на момент вчинення вказаних господарських операцій останній був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість.

У касаційній скарзі Нововодолазька МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.05.2008 № 67/1502/31466446 про порушення ТОВ «Грейф»норм підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР, втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI), внаслідок чого було занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2008 року на 100000,00 грн. у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Енерготехнологія», свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано 01.02.2008.

За наслідками висновків вказаного акту та адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 0000201502/0, від 05.08.2008 № 0000201502/1, від 22.09.2008 № 0000201502/2, від 03.12.2008 № 0000201502/3 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 100000,00 грн. (основний платіж) та податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 № 0000571502/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 30000,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками виконання господарських операцій з ТОВ «Енерготехнологія»щодо надання послуг з оренда спецтехніки позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 100000,00 грн., сплачений у вартості вказаних послуг за податковими накладними, виписаними ТОВ «Енерготехнологія», а саме: від 04.01.2008 № 20, від 14.01.2008 № 78, від 23.01.2008 № 108, від 28.01.2008 № 120, від 31.01.2008 № 135, від 01.02.2008 №№ 139, 143.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачений обов`язок платник податку надати покупцю податкову накладну.

При цьому відповідно до підпункту 7.2.4 цієї статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вказаного Закону).

Таким чином, податкова накладна, виписана особою, яка не зареєстрована платником ПДВ, не має юридичного значення звітного податкового документу та не дає права покупцю товарів (послуг) включити суму податку на додану вартість у вартості такого товару (послуг) до складу податкового кредиту, оскільки фактично така особа (постачальник) звільнена від юридичного обов'язку нараховувати податок у ціні товару (послуги), утримувати цей податок та сплачувати його до бюджету.

Вказані норми свідчать про те, що виключно податкові накладні, які виписані належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, дають право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту контрагентом такого платника ПДВ (з врахуванням положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

У судовому процесі встановлено, що актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.02.2008 № 17/15-221 свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Енерготехнологія»було анульоване у зв`язку з ненаданням ТОВ «Енерготехнологія»податкової декларації протягом 12 послідовних місяців; інформація про це внесена до електронного Реєстру платників податку на додану вартість 11.02.2008.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР встановлено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. З цією нормою кореспондується норма абзацу другого підпункту 25.3 пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 з доповненнями, внесеними наказом від 16.01.2006 № 17 (втратило чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978), відповідно до якої датою анулювання є дата затвердження акта про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними від 01.02.2008 №№ 139, 143 у сумах ПДВ 15000,00 грн. та 7514,24 грн. відповідно (а.с.16-17), оскільки дата виписування ТОВ «Енерготехнологія»цих податкових накладних співпадає з датою анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого цьому товариству.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 0000201502/0, від 05.08.2008 № 0000201502/1, від 22.09.2008 № 0000201502/2, від 03.12.2008 № 0000201502/3 підлягають скасуванню у частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 77485,76 грн. (100000,00 -(15000,00 + 7414,24)).

Разом з тим, враховуючи обставину відсутності інформації щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Енерготехнологія»у Реєстрі платників податку на додану вартість на дату отримання податкових накладних від 01.02.2008 №№ 139, 143, що виключає вину позивача щодо включення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту та порушення норм Закону № 168/97-ВР, податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 № 0000571502/3 підлягає скасування у повному обсязі. Інших доводів стосовно обізнаності позивача з фактом анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Енерготехнологія»ДПІ не наводить.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області задовольнити частково, змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010, позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 0000201502/0, від 05.08.2008 № 0000201502/1, від 22.09.2008 № 0000201502/2, від 03.12.2008 № 0000201502/3 на суму 77485,76 грн. основного платежу та податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 № 0000571502/3 на суму 30000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписН.Є. Маринчак