Ухвала суду № 26955779, 25.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2464/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Верланов С.О.

пр-к відповідача Воєводін Р.І.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 р. №0021301510 -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва повідомлення-рішення №0021301510 від 14.11.2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , невідповідність висновків суду обставинам справи та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції достовірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна».

За результатами перевірки складено акт від 27.10.2011 р. за № 7088-15/34763726 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 7990 153 грн.

В акті перевірки зазначено, що Позивачем при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 10012719,0 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 7990153,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що Позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 7990153,00 грн.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «П»від 14.11.2011 р. №0021301510, яким встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна»про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток розмірі 7990153,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що повідомлення-рішення від 14.11.2011 р. №0021301510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Колегія суддів не може не погодитися з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування і випливають з порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, який виник за наслідками 2010р., у результатах наступних податкових періодів 2011р.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств визначено розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В той же час, відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У І кварталі 2011 року діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до ст. 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітно го періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз.1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Так, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року визначено ст. 150 Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 вказаної статі встановлено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наразі, колегія суддів звертає увагу на те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено особливості застосування п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.

Так, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системний аналіз змісту абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року, без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, у позивача були відсутні правові підстави керуватись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» з 01 квітня 2011 року, оскільки питання оподаткування, декларування податку на прибуток з ІІ кварталу 2011 року регулюються лише Податковим Кодексом із врахуванням Перехідних положень та для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.05.2012 року передбачає врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІУ квартал 2011 року.

Таким чином, з моменту набрання чинності вказаним Законом, у разі не відображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий - четвертий квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий (чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від'ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 01 січня 2011 року.

Отже, законодавець, з метою удосконалення спірних правовідносин, передбачив право платників податків подати уточнюючий (чі) розрахунок (ки) за звітний період 2011 року та визначив порядок реалізації такого права.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.