Вирок № 2652046, 06.02.2008, Малинський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №1-39/2008 рік

  06 лютого 2008 року Малинський районний суд Житомирської області

під головуванням судді Збицької К.Д.

з участю прокурора Сивця А.М.

секретаря Гузікової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження уродженця міста Малина Житомирської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента Малинського лісотехнічного коледжу, нежонатого, не судимого, який проживає в АДРЕСА_1

за ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України

встановив :

В ніч з 13 на 14 жовтня 2007 року ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна за допомогою металевої труби зірвав замок на господарському приміщенні, яке знаходиться на вулиці Лисенка в місті Малині та належить ОСОБА_2, проник всередину, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чотири чавунні батареї для водяного опалення вартістю 837 гривень, які складались з 31-го регістра, чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що в ніч на 14 жовтня минулого року біля 3-ї години він вирішив проникнути в сараї чи гаражі, що знаходяться біля житлових будинків по вулиці Лисенка, викрасти виявлені там вироби з чорного чи кольорового металу, щоб здати їх та отримати гроші. Для здійснення свого задуму взяв металеву трубу, за допомогою якої зривав навісні замки. Спочатку таким чином він проник в сарай ОСОБА_4, затим ОСОБА_3, але речей, які можна було б викрасти, не побачив. В третьому сараї, який, як потім з'ясувалось, належить ОСОБА_2, знаходилось чотири чавунні батареї, які він вирішив викрасти. Повернувшись до сараю ОСОБА_4, де при проникненні помітив ручний візок „кравчучку”, взяв цей візок та ним перевіз батареї до гаража неподалік від сараїв, який він орендує разом з ОСОБА_5, зачинив гараж на замок й попрямував додому. По дорозі візок викинув на смітник. Наступного дня біля 18-ї години під час розмови з ОСОБА_5 дізнався, що працівники міліції розшукують володільців гаража. Разом з ОСОБА_5 вони пішли до гаража. По дорозі він розповів ОСОБА_5 про вчинену ним крадіжку, відкрив працівникам міліції сарай та віддав батареї.

  Крім повного особистого визнання своєї причетності до викрадення майна ОСОБА_2 винуватість підсудного підтверджується показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами.

З показань потерпілої ОСОБА_2 в обідню пору 14-го жовтня сусідка ОСОБА_4 повідомила її про те, що на кількох сараях зірвані замки. При огляді свого сараю вона виявила відсутність чотирьох чавунних батарей водяного опалення, які залишила там після ремонту, про що повідомила в міліцію. При виїзді на місце у вечірній час працівники міліції оглянули навколишні господарські приміщення і через отвір в стіні одного з них, який орендували ОСОБА_1 та ОСОБА_5, побачили батареї. Коли зателефонували ОСОБА_5 і він разом з ОСОБА_1 приїхали на місце огляду, ОСОБА_1 визнав, що батареї викрав він, відкрив сарай та видав їх працівникам міліції, які повернули ці батареї їй. Претензій до підсудного не має. Цивільний позов не заявляє.

2.

 Свідок ОСОБА_6, вигулюючи вранці 14 жовтня 2007 року собаку, помітив зірвані замки на дверях чотирьох сараїв та сказав про це сусіду ОСОБА_8. Через деякий час він в якості понятого приймав участь при відтворенні обстановки та обставин події з підсудним, який, не заперечуючи своєї вини, розказував та показував про обставини викрадення батарей, про що складений протокол від 20 жовтня 2007 року (а.с.28-31).

Свідок ОСОБА_5 показав, що він товаришує з підсудним і разом з ним орендує гараж на вулиці Лисенка. Ключ був у ОСОБА_1. 14 жовтня біля 18-ї години він зустрів підсудного. Під час спілкування з ним йому зателефонувала мати та наказала негайно йти до гаража, де чекають працівники міліції. Вони вдвох попрямували до гаража. По дорозі ОСОБА_1 зізнався йому, що викрав батареї та сховав у гаражі.

З показань свідка ОСОБА_4 вона після 11-ї години 14 жовтня, прямуючи на базар та проходячи повз сараї, помітила відчинені двері свого сараю. Коли підійшла ближче, то побачила розбитий замок, зламані двері, розкидані в сараї речі. З сараю зникли ручний візок, консервація, частина картоплі, 30-ти літрова каструля. Звернувши увагу на інші сараї, помітила зірвані замки на сараях ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7. Повернувшись з базару, вона повідомила про побачене ОСОБА_2 та разом з нею оглянула її сарай, повідомили про крадіжку в міліцію (а.с.3,4).

В присутності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 викрадені ОСОБА_1 батареї були вилучені та повернуті потерпілій під розписку (а.с.36), що знайшло відображення в протоколі огляду місця події від 14.10.2007р. (а.с.6-7). Під час огляду також виявлено та вилучено два навісних замки та металевий прут.

Вартість викрадених чавунних батарей з 31 регістра визначена висновком товарознавчої експертизи і становить 837грн. (а.с.62) і ніким не оспорюється.

За висновком трасологічної експертизи №41 від 05.11.2007р. представлені на дослідження замки були зламані в результаті фізичного впливу достатньо твердим предметом з важелем, можливо металевою трубою, яка була вилучена з місця події. (а.с.53-58).

За згодою прокурора, підсудного, потерпілої в порядку ч.3 ст.299 КПК суд визнав недоцільним досліджувати інші докази у справі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлений.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд визнає доведеною вину підсудного в умисному таємному викраденні чужого майна, поєднаному із проникненням у приміщення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України.

При визначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив тяжкий злочин. Вину свою визнав. Обставин, які відповідно до ст.ст.66, 67 Кримінального кодексу України пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено. Характеризується він за місцем проживання позитивно, за місцем навчання посередньо.

З врахуванням наведеного суд визнає за необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення підсудним нових злочинів призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, за якою він засуджується, у виді позбавлення волі та звільнити від його відбування з випробуванням та іспитовим строком із застосуванням ст.75 КК України.

На підставі ст. 93 КПК суд покладає на підсудного витрати при проведенні трасологічної експертизи в сумі 63 грн. 46 коп. (а.с.52).

3.

 Речові докази - чотири чавунні батареї з 31 регістра, які передані на зберігання ОСОБА_2, підлягають поверненню за належністю, два зламані замки та металева труба - знищенню.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України

 засудив :

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України, та призначити ТРИ РОКИ позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом іспитового строку 2 /два/ роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього згідно з п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України обов'язки :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 63 (шістдесят три) гривні 46 копійок на відшкодування витрат при проведенні трасологічної експертизи на р/р 35229005000098 банку УДК в Житомирській області, МФО 811039, отримувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, ЄДРПОУ 25574601.

Речові докази - чотири чавунні батареї з 31 регістра, які передані на зберігання ОСОБА_2, повернути їй за належністю, два зламані замки та металеву трубу - знищити.

 На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча