Ухвала суду № 26470294, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К-3484/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009

у справі № 2-а-1555/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра -С"

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ Дніпропетровської області від 29.01.2008 № 0005001501/2.

Орджонікідзевська ОДПІ Дніпропетровської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 7, 8, 9, 10, 69, 70 та 159 КАС України, п. 2, п. 4 Наказу ДПА України від 26.10.2001 № 434, ст. 2 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 125, 126 та 206 Земельного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2008 № 0005001501/2 в сумі 170 грн. застосовані до позивача на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ за неподання податкової декларації (розрахунку) у строки, визначені законодавством, що зафіксовано актом перевірки від 25.10.2007 № 263/182/1501-31881587.

Позиція податного органу полягає у тому, що позивач повинен був подати розрахунок земельного податку на 2007 рік (з липня по грудень 2007 року) протягом місяця з дня переходу позивачем на загальну систему оподаткування, яке відбулося 01.07.2007.

04.07.2007 ТОВ «Терра-С»подало до податкового органу розрахунок земельного податку на 2007 рік із додатками та відомостями про наявність документів на право на землю, в тому числі данні земельного кадастру № 30 від 21.03.2007.

07.08.2007 ТОВ «Терра-С»повторно надало розрахунок податку на землю на 2007 рік, яким в графі 5 уточнило раніше поданий розрахунок графи 5 -зменшивши податкові зобов'язання ув'язку з виправленням помилок.

Відповідальність у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлена за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством.

Суди попередніх інстанцій, достовірно встановивши факт подання позивачем розрахунку із земельного податку у строки, на які вказує податковий орган (протягом місяця з дня переходу на загальну систему оподаткування), врахувавши при цьому, що законодавством прямо не визначено терміну подання розрахунку із земельного податку при переході особи зі спрощеної системи оподаткування на загальну, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що у разі, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків (п.п. «б»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), і не може вважати у такому разі податкову декларацію (розрахунок) неподаною та притягувати платника податку до відповідальності, передбаченої п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло