Постанова № 26467121, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2-а/1570/2590/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача Глушко Г.М., представника відповідача Угненка І.А., представників прокуратури Левченко А.С. та Салманової Х.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот», Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та заступника прокурора Київського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (за участю прокуратури Київського району м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року ПАТ «Чорномортехфлот»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2010 року № 0010131520/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9472914 грн. та № 0010141520/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10420179 грн. 60 коп..

В обґрунтування позову зазначалося, що посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПАТ «Чорномортехфлот» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні операцій з придбання та реалізації товарів на експорт у період з січня по серпень 2010 року, проведених коригувань операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) у період з січня по серпень 2010 року, правильності формування податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по серпень 2010 року за рахунок податкових накладних, виписаних в минулих податкових періодах. За результатами перевірки складено акт від 15 грудня 2010 року за № 730/15-2/01385479/277, яким встановлено порушення підприємством п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2010 року № 0010131520/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6315276 грн. за основним платежем та на суму 3157638 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 0010141520/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 6295258 грн. за основним платежем та на суму 4124921 грн. 60 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ПАТ «Черномортехфлот»вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ «Черномортехфлот»задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28 грудня 2010 року № 0010141520/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10420179 грн. 60 коп.. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28 грудня 2010 року № 0010131520/0, за яким ПАТ «Чорномортехфлот»визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9472914 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9004310 грн. 46 коп. (6002873 грн. 93 коп. за основним платежем та 3001436 грн. 53 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суми податку на додану вартість правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних платником податків без наявності податкових накладних було б порушенням п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про повне задоволення позовних вимог.

Представник відповідача та заступник прокурора Київського району м. Одеси в апеляційних скаргах посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянтів, судом не враховано положення ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», а також порушено норми п. 4.1, п. п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, представник відповідача зазначає також про порушення судом першої інстанції положень ст. 159 КАС України стосовно повного з'ясування судом обставин справи. Перевіркою позивача встановлено порушення останнім вимог податкового законодавства, які чітко та об'єктивно викладені в акті перевірки, а тому податковим органом обґрунтовано прийнято оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення. У зв'язку з викладеним в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги ПАТ «Чорномортехфлот», а також представників відповідача та прокуратури в підтримку апеляційних скарг податкового органу та прокуратури, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокурора.

Судом встановлено, що з 11 листопада по 08 грудня 2010 року посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПАТ «Чорномортехфлот» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні операцій з придбання та реалізації товарів на експорт у період з січня по серпень 2010 року, проведених коригувань операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) у період з січня по серпень 2010 року, правильності формування податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по серпень 2010 року за рахунок податкових накладних, виписаних в минулих податкових періодах.

За результатами перевірки складено акт від 15 грудня 2010 року за № 730/15-2/01385479/277, в якому зазначено про порушення підприємством п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6295258 грн., а також п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6315276 грн. (т. 1 а. с. 10 - 25).

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2010 року № 0010141520/0, яким ПАТ «Чорномортехфлот»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6295258 грн. за основним платежем та 4124921 грн. 60 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього у сумі 10420179 грн. 60 коп., а також податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2010 року № 0010131520/0, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9472914 грн., з яких 6315276 грн. - за основним платежем, а 3157638 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а. с. 43 - 44).

Вирішуючи справу в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Чорномортехфлот», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем валові витрати за період з січня по серпень 2010 року сформовано у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а податковий кредит - у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону (у вказаній вище редакції) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено матеріалами справи, видами діяльності ПАТ «Чорномортехфлот», серед інших, є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність у сфері інжинірингу та будівництво водних споруд (т. 1 а. с. 83).

Позивачем серед інших господарських операцій протягом перевіреного податковим органом періоду укладено угоди:

- з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ»(всього 19 договорів), за якими позивач придбав сільгосппродукцію на загальну суму 14192854 грн. 09 коп. (т. 1 а. с. 17 - 21, т. 2 а. с. 83 - 172);

- з ТОВ «Аріада Інвест»від 01 квітня 2010 року, предметом якої є поставка паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 10988178 грн. 35 коп. (т. 1 а. с. 22 - 23, т. 3 а. с. 1 - 3).

Витрати на загальну суму 25181032 грн. 44 коп., понесенні позивачем у зв'язку з оплатою послуг за вказаними угодами, віднесено ПАТ «Чорномортехфлот»до складу валових витрат.

В акті перевірки посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві зроблено висновки, що підприємством позивача необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 14192854 грн. 09 коп. на придбання сільськогосподарської продукції по 19 угодам, які укладено без фактичної наявності даного товару. В обґрунтування висновку щодо безтоварності угод, укладених з зазначеними вище підприємствами, відповідач посилається на те, що ПАТ «Чорномортехфлот»не надано на перевірку транспортні документи та зерно-складські документи, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 року № 848 «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів якості та продуктів його переробки», Правил Інкотермс-2000 та наказу Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року № 228 «Про затвердження Технічного регламенту зернового складу» є обов'язковими, а відсутність яких свідчить про безтоварність укладених угод, що в свою чергу відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позбавляє підприємство права відносити витрати, понесенні по вказаним вище угодам, до складу валових витрат.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, витрати по вказаним вище угодам безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, витрати за зазначеними вище угодами з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ»(всього 19 договорів) включено позивачем до складу валових витрат на підставі первинних документів -договорів поставки (купівлі -продажу), договорів комісії, податкових та видаткових накладних (т. 2 а. с. 83 - 172), а також ВМД та біржових контрактів (т. 8 а. с. 32 -166), оформлених відповідно до наведених вимог чинного законодавства України, що не спростовується висновками акта перевірки.

При цьому податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, безпідставними є посилання відповідача на нормативні акти, що регулюють порядок видачі сертифікатів якості, зберігання зерна у зерносховищах, тобто необхідність підприємству мати складські приміщення, оскільки позивач не займався зберіганням зернових, а відразу перевантажував товар на судна для експорту.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про правомірність включення до складу валових витрат позивача витрат за названими вище угодами купівлі - продажу та комісії з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ» (всього 19 договорів) є правильним.

В акті перевірки відповідачем також зазначено про необґрунтоване віднесення до складу валових витрат у 3 кварталі 2010 року ПАТ «Чорномортехфлот»витрат у сумі 10988178 грн. 35 коп. на придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Аріда Інвест»з посиланням на відсутність зв'язку вказаних господарських операцій з господарською діяльністю ПАТ «Чорномортехфлот».

При цьому посилання податкового органу на відсутність зв'язку вказаних господарських операцій з господарською діяльністю позивача свідчить про визнання відповідачем реальності (товарності) цих операцій.

Як встановлено актом перевірки, ПАТ «Чорномортехфлот»укладено з ТОВ «Аріда Інвест»договір купівлі - продажу від 01 квітня 2010 року № ДГ-0000002, предметом якого є паливно-мастильні матеріали (т. 3 а. с. 1 - 3). На виконання умов договору позивачем придбано паливно-мастильні матеріали у травні, червні, липні, серпні та вересні 2010 року, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами по справі, що на балансі підприємства знаходяться судна «Дунай», «Б. Федоренко», «Кинбурнський», «Северодвинський»та інші, для забезпечення роботи яких потрібні паливно-мастильні матеріали. Кожне судно щомісяця складає та здає теплотехнічний звіт, у якому відображає вид ПММ, їх витрати та залишок (т. 5 а. с. 1 - 250, т. 6 а. с. 1 - 213, т. 7 а. с. 1 - 249). Крім того, у позивача наявні всі первинні документи щодо здійснення вказаних господарських операцій, що також не заперечується відповідачем.

За таких даних твердження податкового органу про відсутність підстав для віднесення витрат, пов'язаних з придбанням позивачем у травні - вересні 2010 року паливно-мастильних матеріалів, до складу валових спростовується наявними в матеріалах справи документами, а тому висновок суду першої інстанції про формування ПАТ «Чорномортехфлот»валових витрат у 3 кварталі 2010 року у відповідності до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є правильним.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5036206 грн. визначено позивачу у зв'язку зі зменшенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі підприємству суми валових витрат по угодам з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ»(всього 19 договорів) на суму 14192854 грн. 09 коп. та договору купівлі-продажу з ТОВ «Аріада Інвест»на загальну суму 10988178 грн. 35 коп..

Оскільки, як зазначено вище, витрати по вказаним угодам правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, то і формування податкового кредиту у розмірі 5036206 грн. є правомірним.

Актом перевірки також встановлено, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ у квітні 2010 року на суму 966666 грн. 66 коп. по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство «Маст-буд».

Так, в акті перевірки зазначено, що ПАТ «Чорномортехфлот»укладено з ТОВ «Підприємство «Маст-буд»договір на здійснення днопоглиблювальних робіт. Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Підприємство «Маст-буд» у квітні 2010 року перерахувало на користь позивача авансовий платіж у сумі 6000000 грн., по якому ПАТ «Чорномортехфлот»складено податкову накладну від 29 квітня 2010 року № 75 та враховано в реєстрі виданих податкових накладних і відображено в складі податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2010 року. Відповідно наданих до податкового органу розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень, липень та серпень 2010 року, ПАТ «Чорномортехфлот»зменшує суму ПДВ по вказаній податковій накладній на 233333 грн. 33 коп., 233333 грн. 33 коп. та 500000 грн., у зв'язку з чим перевіряючими зроблено висновок, що в порушення вимог п. 4.1, п. п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач у квітні 2010 року занизив суму податкових зобов'язань на 966666 грн. 66 коп. (т. 1 а. с. 24).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті перевірки відсутні посилання на дослідження первинних документів щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Підприємство «Маст-буд», що є порушенням вимог чинного на момент проведення перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205), який згідно п. 1.1 розділу 1 розроблений відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку визначено, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. п. 2.3.2 п. 2.3 розділу ІІ Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Дослідивши первинні документи, які наявні у позивача щодо його взаємовідносин з ТОВ «Підприємство «Маст-буд»(т. 2 а. с. 1 - 82), суд першої інстанції надійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство «Маст-буд»дотримано вимоги п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкового зобов'язання та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Оцінюючи вказаний висновок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також враховує, що після проведення з 11 листопада по 08 грудня 2010 року виїзної позапланової перевірки ПАТ «Чорномортехфлот», за результатами якої складено акт від 15 грудня 2010 року за № 730/15-2/01385479/277, який став підставою для прийняття оскаржених по даній справі податкових повідомлень-рішень, відповідачем з 17 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року проведено виїзну документальну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07 лютого 2011 року за № 32/15-2/0138579/8 «Про результати документальної позапланової перевірки ПАТ ««Чорномортехфлот»»з питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року у зв'язку з встановленням розбіжностей між даними декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та даними декларації по ПДВ за січень - вересень 2010 року» (т. 9 а. с. 27 - 47).

В процесі оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 07 лютого 2011 року, ДПА України листом від 13 липня 2011 року доручила ДПА в Одеській області забезпечити проведення повторної перевірки ПАТ «Чорномортехфлот»з зазначених питань, оскільки позивачу не були повернуті правоохоронними органами всі первинні документи, вилучені на підставі протоколу обшуку від 16 листопада 2010 року, у зв'язку з чим позивач відновлював їх за допомогою контрагентів.

На підставі п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18 липня 2011 року № 2343 (т. 6 а. с. 214) проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «Чорномортехфлот», за результатами якої складено довідку від 20 липня 2011 року за № 4802/23-4/01385479, в якій зроблено висновок, що перевіркою згідно з наданими ПАТ «Чорномортехфлот»документами з питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та даних декларацій по ПДВ за січень - вересень 2010 року розбіжностей не встановлено. Перевіркою питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та даних декларацій з ПДВ за січень - вересень 2010 не встановлено завищення або заниження податку на прибуток підприємств та ПДВ (т. 6 а. с. 215 - 231).

З урахуванням висновків зазначеної довідки, ДПА України прийнято рішення від 21 липня 2011 року за № 13265/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, яким повністю задоволено скаргу ПАТ «Чорномортехфлот».

При цьому в рішенні ДПА України щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Підприємство «Маст-буд» встановлено правомірність дій позивача щодо коригування ПДВ на підставі розрахунків. Крім того, в рішенні ДПА України встановлено правомірність господарських операцій позивача по придбанню сільгосппродукції, а також придбанню ним паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Аріда-Інвест», та підтвердження цих операцій первинними документами, даними бухгалтерського та податкового обліку (т. 4 а. с. 240 - 247).

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині задоволених вимог позивача є правильними.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про порушення позивачем податкового законодавства за господарськими операціями з ДП «МТП Южний»не впливають на правильність оскарженого судового рішення, оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, вказані порушення не були підставою для прийняття оскаржених по даній справі податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, висновок суду першої інстанції щодо безпідставного віднесення ПАТ «Чорномортехфлот»до податкового кредиту 312402 грн. 93 коп., тобто сум ПДВ по податковим накладним, виписаним у минулих податкових періодах, є помилковим.

Так, відповідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

На підставі п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами п. п. 7.4.5 п. 7.4 та п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за січень - серпень 2010 року позивач, серед іншого, формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами у попередні податкові періоди, а саме протягом 2009 року. При цьому податковим органом під час перевірки не встановлено фактів порушення чинного податкового законодавства при складанні та видачі контрагентами позивача зазначених податкових накладних.

Будь-яку заборону щодо включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника, зареєстрованого платником податку на додану вартість, належним чином оформлених податкових накладних, Закон України «Про податок на додану вартість»не містить.

При цьому, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків у разі самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), має право надати уточнюючий розрахунок.

Апеляційний суд знаходить помилковими посилання суду першої інстанції на п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо обов'язковості подання скарги на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну або порушує порядок її заповнення, оскільки відповідно до зазначеного положення Закону отримувач товару (послуг) має право, а не обов'язок, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну або порушує порядок її заповнення, що виключає можливість застосування до позивача санкцій за не виконання зазначеного положення закону.

На підставі наведених вище положень чинного податкового законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність порушень позивачем п. п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже і про відсутність підстав для визначення йому податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312402 грн. 93 коп. за основним платежем.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 05 грудня 2011 року у справі № 21-245а11 та від 26 березня 2012 року у справі № 21-268а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Оскільки визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є неправомірним.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України приходить до висновку про скасування оскарженого судового рішення з винесенням нової постанови про повне задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та заступника прокурора Київського району м. Одеси залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28 грудня 2010 року № 0010141520/0 та від 28 грудня 2010 року № 0010131520/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: