Постанова № 26411686, 02.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р. № 2а-2979/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представників позивача Зошія Ю.Й., Курки Н.П., Ненеки М.Ф.

представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Електроконтакт-Захід»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001872300/386 від 22.03.2012 р., № 0001862300/391 від 22.03.2012 р., № 0001852300/391 від 22.03.2012 р.

Позов мотивується тим, зокрема, що відсутні підстави вважати підписані між ТзОВ «Електроконтакт-Захід»та їх контрагентами договори нікчемними у розумінні вимог ЦК України, останні фактично виконувались і були спрямовані на реальне настання подій; товарно-матеріальні цінності, отримані від контрагентів, були використані в подальшій роботі; на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, за період, що перевірявся, в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова були надані податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідав чинному законодавству; податкові органи не можуть донараховувати будь-який податок покупцю при несплаті/неправильній сплаті податку продавцем, а також при відсутності у продавця приміщень, землі, автотранспорту, працівників тощо.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позовні вимоги задоволити.

Судом замінено відповідача ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на обставини, зафіксовані у акті перевірки № 548/73/23-121/23272445 від 14.03.2012 р., зазначає, що при перевірці підприємством не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничих, складських приміщень та іншого майна, господарські операції, які відображені позивачем в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Електроконтакт-Захід»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 548/73/23-121/23272445 від 14.03.2012 р.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0001852300/391, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Електроконтакт-Захід»з податку на прибуток на суму 604698 грн., з яких 497979 грн. зобов'язання за основним платежем, 106719 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0001862300/391 про нарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 485179 грн., з яких 399805 грн. зобов'язання за основним платежем, 85374 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0001872300/386, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 76681 грн.

За висновками акту перевірки ТзОВ «Електроконтакт-Захід»порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 р. № 283/97-ВР (надалі Закон № 334/94), занижено податок на прибуток в сумі 497979 грн., п.3 підрозділу 3 «Перехідних положень»Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ, зайво віднесено до складу валових витрат за 2 кв. 2011 р. 76681 грн.; вимоги пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі Закон № 168), пп.198.2, пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, занижено податок на додану вартість на суму 399805 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Висновки податкового органу про порушення норм податкового законодавства позивачем ґрунтуються на доводах податкового органу про те, що не відбувались господарські операції між ТзОВ»Електроконтакт-Захід»та його контрагентами -ПП «Віктор Ко», ПП «Бізнес груп», ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», МПП «Промтехресурс», а договори, які укладались зазначеними юридичними особами є нікчемними.

До перевірки та для огляду суду позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій

з ПП «Бізнесгруп»подано засвідчені копії договору № 1284 від 16.06.2010 р., видаткових накладних № РН-7-01010 від 01.07.2010 р., № РН 00000099 від 01.07.2010 р., № РН-7-05006 від 05.07.2010 р., податкових накладних, докази подальшої реалізації ТМЦ (а.с. 215-223 Т.І);

з ПП «Версант»- копії договору № 1293 від 26.06.2010 р., видаткових накладних № РН-7-26013 від 26.07.2010 р., № РН 000249 від 03.08.2010 р., , прибуткових накладних № ПН-0000278 від 26.07.2010 р., № ПН-0000326 від 03.08.2010 р., податкових накладних, докази подальшої реалізації товару (а.с. 163-209 Т.І);

з ТзОВ «Екопласт Львів»- копії договору № 1287 від 18.06.2010 р., видаткової накладної № РН 000245 від 15.07.2010 р., прибуткової накладної № ПН-0000311 від 15.07.2010 р., , податкової накладної, докази реалізації товару;

з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»- договору підряду № 1415 від 22.12.2010 р., довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2011 р., акту 03/01-01 за січень 2011 р., акту 19/01-01 приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2011 р., довідок про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., акту 04/02-01 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., акту 08/02-01 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., акту 24/02-02 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., акту 24/02-01 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., податкових накладних, докази реалізації робіт (послуг);

з МПП «Промтехресурс»- договору № 1443 від 21.02.2011 р., видаткових накладних № РН 24/02-01 від 24.02.2011 р., № РН 25/02-01 від 25.02.2011 р., податкових накладних, докази використання продукції у господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова посилається на акти перевірок вищевказаних контрагентів позивача у яких прописано нікчемність правочинів, укладених за участю вищезазначених суб'єктів господарювання. У даних актах міститься нічим не підтверджені доводи про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків.

Позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання ним норм податкового законодавства.

Суд вважає, що податковим органом не доведено твердження, що позивачем здійснено документальне оформлення господарських операцій з контрагентами - ПП «Бізнес груп», ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», МПП «Промтехресурс»без фактичного їх проведення.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0001852300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 338140,87 грн. та податкове повідомлення-рішення 22.03.2012 р. № 0001862300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 271934,5 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Також підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001872300/386, оскільки як вбачається з акту перевірки та встановлено судом під час розгляду справи на підставі пояснень сторін, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 1 кв.2011 р. у розмірі 76681 грн. встановлена податковим органом з посиланням на неправомірне придбання ТзОВ «Електроконтакт-Захід»послуг у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», МПП «Промтехресурс», що позивачем спростовано.

Суд вважає, що в іншій частині позову слід відмовити з огляду на наступне. Позивач стверджує, що у спірний період ТзОВ «Електроконтакт-Захід»придбавало в ТзОВ «Віктор Ко»електромонтажні роботи, на підтвердження чого надає засвідчені копії актів приймання виконаних підрядних робіт, податкових накладних, договору № 1243 на виконання робіт (надання послуг) від 19.02.2010 р.

Зазначені документи підписані зі сторони ТзОВ «Віктор Ко»ОСОБА_6

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 179-0467 (до справи долучено витяг з обвинувального висновку про обвинувачення ОСОБА_6 -а.с. 54-60 Т.3) громадянин ОСОБА_6 -керівник контрагента позивача ТзОВ «Віктор Ко», здійснював фіктивне підприємництво, без справжнього наміру на зайняття фінансово-господарською діяльністю, для надання реально діючим суб'єктам господарської діяльності «послуг»по мінімізації податкових зобов'язань -безпідставному формуванню податкового кредиту, валових витрат шляхом оформлення підроблених первинних документів бухгалтерського (для імітації здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт тощо) та податкового обліку, без фактичного проведення цих фінансово-господарських операцій.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 р. у справі № 1-104/11 на підставі ст. 44 КК України та керуючись ст.ст. 6, 328 КПК України звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.ст. 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України на підставі п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році». Кримінальну справу про обвинувачення, зокрема ОСОБА_6 за ст.ст. 27 ч.3, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України,-закрито.

Амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили (ст. 1 Закону України від 01.10.1996 р. № 392/96-ВР "Про застосування амністії в Україні").

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

До нереабілітуючих підстав закриття кримінальної справи належать, зокрема, наявність акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також помилування окремих осіб.

Нереабілітуючі підстави означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення нею діяння, що містить ознаки будь-якого злочину, однак в силу певних обставин провадження кримінальної справи щодо цієї особи виключається. Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин можливе лише при підтвердженні матеріалами справи події злочину, наявності в діянні складу злочину, причетності підозрюваного чи обвинуваченого до вчинення злочину.

Враховуючи, що відносно директора ТзОВ «Віктор Ко»кримінальна справа закрита за нереабілітуючих підстав суд приймає в якості доказів вищенаведені обставини, встановлені досудовим слідством під час розслідування кримінальної справи.

Дослідивши представлені позивачем та відповідачем на огляд суду докази та заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до думки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «Електроконтакт-Захід»та ТзОВ «Віктор Ко»у спірний період. Тому позивач безпідставно відніс до валових витрат за 3 кв.2010 р. суму 710819 грн. по задокументованих, але не здійснюваних операціях з ТзОВ «Віктор Ко». Тому податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0001852300/391 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 266557,13 грн. (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0001862300/391 в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 213244,5 грн. (вкл. штрафні (фінансові) санкції) є правомірними.

З огляду на викладене, позов слід задоволити частково, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001852300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 338140,87 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001862300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 271934,5 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001872300/386.

Згідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому до стягнення з державного бюджету на користь позивача підлягає сума 1263 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001852300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 338140,87 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001862300/391 в частині визначення ТзОВ «Електроконтакт-Захід»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 271934,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.03.2012 р. № 0001872300/386.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Електроконтакт-Захід»1263 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.