Рішення № 26049136, 18.09.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/2447/2012 Провадження № 22-ц/0290/2517/2012Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак С.Ю.Категорія: 27 Доповідач: Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 м. Вінниця

18 вересня 2012 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на повторне заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 липня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд у вересні 2011 року.

Зазначав, що між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 20 червня 2006 року був укладений кредитний договір №06/8/332-к за умовами якого та додатку №1 до нього відповідачу був наданий кредит в сумі 15876,00 грн. під процентну ставку 30%. Термін надання кредиту 24 місяці, дата погашення - 19 червня 2008 року.

Вказав, що станом на 23 червня 2009 року у зв'язку з порушенням зобов'язання по умовам кредиту ОСОБА_3 була нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 47999,44 грн.

Посилаючись на істотне порушення зобов'язань по договору відповідачем просить стягнути на користь ПАТ «Універсал Банк» з відповідача заборгованість в розмірі 77555,94 грн., з яких заборгованість по сумі кредиту - 15876,00 грн., відсотки - 13680,50 грн., пеня - 47999,44 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Повторним заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 липня 2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

У відповідності до правил частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду таким визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 2006 року ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» (далі - Банк), правонаступником якого є позивач у справі - ПАТ « Універсал Банк», уклали договір №06/8/332к з додатком №1 до нього про кредитування на умовах надання забезпечення (далі - Договір). За умовами цього Договору банк надає позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 15876 гривень терміном на 24 місяці. Дата погашення кредиту 19 червня 2008 року. Процентна ставка 30% річних (а.с.12-13).

Згідно з пунктом 5.1 Договору кредитування при порушенні строків погашення кредиту позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від суми кредиту та додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 1.3 Договору кредитування у відповідача ОСОБА_2 у власності є майно - холодильник Electrolux ERE-3600; пральна машина Electrolux EWT-1010; ноутбук Asus A6Q00KM. Майно належить їй на праві власності, що підтверджується накладною. Вказане майно, виходячи із змісту пунктів 1.2 - 1.6 Договору , ОСОБА_2 передала у заставу Банкові.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 та 2.4 Договору для видачі кредиту Банк позичальнику відкриває позичковий рахунок, з якого Позичальник доручає Банку самостійно перераховувати кредитні кошти на рахунок Продавця. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та інших до ОСОБА_7, Вінницької філії ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним договору кредитування та відшкодування моральної шкоди встановлено, що відповідно до висновку №788 судово - почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_2 в заяві на видачу готівки №19-26 від 20 червня 2006 року, що розташований в графі «Підпис отримувача», виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідування справжнього підпису ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що оскільки судом апеляційної інстанції у вказаному вище рішенні встановлено, зокрема на підставі висновків судово-почеркознавчої експертизи, що заяву від 20 червня 2006 року на видачу готівки ОСОБА_2 не підписувала, тому у позивача немає належних та допустимих доказів отримання нею кредитних коштів в банку, а звідси немає підстав для повернення кредитних коштів.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки до таких висновків суд дійшов через неправильне застосування ним норм матеріального права, зокрема неправильне трактування цих норм, а також через невідповідність висновків суду встановленим обставинам справ.

Так судом встановлено і не заперечується сторонами, що відповідачкою ОСОБА_2 дійсно було укладено 20 червня 2006 року договір №06/8/332к з додатком №1 до нього про кредитування на умовах надання забезпечення (а.с.12-13).

З умовами цього Договору ОСОБА_2 погодилась підписавши його, а тому не виконавши зобов'язання по Договору, відповідно до вимог статті 1054, правил частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049, статті 549 ЦК України та умов договору, з неї за позовом кредитора підлягають примусовому стягненню кредитні кошти, проценти по ним, а також пеня (неустойка) передбачена договором у розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання, що станом на 23 червня 2009 року становить 47999, 44 грн.

Виходячи із цього вимоги Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по основній сумі кредиту та відсоткам (процентна ставка) є законними та обґрунтованими і підстав для відмови у задоволенні цих вимог немає.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову та посилаючись при цьому на висновок №788 судово - почеркознавчої експертизи не врахував, що висновки суду апеляційної інстанції у рішенні від 5 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 та інших до ОСОБА_7, Вінницької філії ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним договору кредитування та відшкодування моральної шкоди, не дають підстав для відмови у позові, оскільки судом встановлені обставини через які цим же судом у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним спірного договору кредитування відмовлено. Суд зокрема зазначив у цьому рішенні, що у самому кредитному договорі є умова про те, що позичальник доручає банку самостійно перерахувати з позичкового рахунку позичальника кредитні кошти на рахунок продавця (пункт 2.3 Договору), що і було зроблено.

Крім того апеляційний суд вказав, що отримання, чи не отримання коштів позивачами за кредитним договором, передача позивачами коштів іншій особі, чи привласнення коштів позивачів іншою особою не є порушенням вимог статті 203 ЦК України у момент укладення договору та не призводить до наслідків передбачених статтею 215 ЦК України.

Вирішуючи цю справу суд першої інстанції не правильно витрактував суть висновків суду апеляційної інстанції та пославшись на ці висновки, а також на правила частини 3 статті 61 ЦПК України, безпідставно відмовив у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк».

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Повністю підлягають задоволенню вимоги в частині про стягнення заборгованості за кредитним договором №06/8/332-к від 20 червня 2006 року в сумі 15876 грн. кредитних коштів, а також відсотків (процентна ставка) за користування кредитними коштами в сумі 13680, 50 грн. станом на 23 вересня 2009 року. Розмір цього боргу підтверджується розрахунком від 23 вересня 2009 року (а.с.5)

Задовольняючи позов частково колегія суддів виходить зокрема також і з висновків суду у вказаному вище рішенні апеляційного суду Вінницької області від 5 червня 2012 року та бере до уваги встановлені цим судом обставини, які не доказуються знов при розгляді інших справ, відповідно до правил частини 3 статті 61 ЦПК України (а.с.113-115).

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 47999 грн. 44 коп., то ці вимоги підлягають частковому задоволенню через наступне.

Вирішуючи питання про стягнення пені в розмірі 47999 грн. 44 коп., колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення розміру пені до 4799 грн., відповідно до правил частини 3 статті 551 ЦК України.

Колегія суддів ураховує при цьому те, що розмір пені втричі перевищує розмір самого кредиту - 15876 грн., а також значно перевищує розмір збитків. Крім того, колегія суддів ураховує обставини, що мають істотне значення, зокрема те, що отримання та неповернення відповідачем суми кредитних коштів з відсотками за користування ними пов'язано з кримінально карними діями іншої особи - ОСОБА_7, відносно якого було порушено кримінальну справу по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених статтею 358 частини 2 та 3, статтею 190 частина 2 КК України, яка внаслідок акту амністії закрита, а ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності звільнений.

Виходячи із зазначеного вище позов в частині вимог про стягнення пені в розмірі 47999 грн. 44 коп. підлягає частковому задоволенню. На користь банку з відповідача слід стягнути 4799 грн. пені за розрахунком станом на 23 червня 2009 року (а.с.5).

В силу правил ч.ч. 1 та 5 статті 88 ЦПК України слід розподілити судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати, а саме судовий збір у суді першої інстанції 343 грн. 55 коп. (а.с.1- квитанція), витрати за інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с.1- квитанції), судовий збір в суді апеляційної інстанції 171 грн. 78 коп. (а.с.151 - квитанція), а всього 635 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 3, 4 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк - задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 липня 2012 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №06/8/332-к від 20 червня 2006 року в сумі 15876, 00 грн. кредитних коштів, а також відсотки (процентна ставка) за користування кредитними коштами в сумі 13680, 50 грн., пеню в сумі 4799 грн. станом на 23 червня 2009 року, а всього 34355 (тридцять чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати - судовий збір у суді першої інстанції 343, 55 грн., витрат за інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи 120, 00 грн., судовий збір в суді апеляційної інстанції 171, 78 грн., а всього 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 33 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ С.С. Колос

/підпис/ В.С. Марчук

З оригіналом вірно: