Рішення № 25874149, 28.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/9745-2012 28.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа

Страхування»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 25 622,20 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Шапошник О.П. (дов. №09-2012 від 01.01.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28 серпня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Еталон»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(далі по тексту -відповідач) про стягнення 25 622,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 993, 1191 ЦК України, ст. ст. 228, 355 ГК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/9745-2012, розгляд справи призначено на 07.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року розгляд справи відкладено на 28.08.2012 року, у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, задоволенням клопотань сторін про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 28.08.2012 року відповідач вдруге не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано відповідачем 13.08.2012р.

Представник позивача вимоги ухвали від 07.08.2012р. виконав, надав додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

У пункті 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивач, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Еталон») (далі по тексту - Позивач) (страховик) та Єрмін Олександр Вікторович (страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №140000-06200391 (надалі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки Mitsubishi, державний реєстраційний номер ВС8847ВС. Вигодонабувачем за Договором є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»(п. 3 Договору).

Згідно довідки КРУПА Підрозділу ДАІ в м. Львів №8778345 від 09.03.2011р. вбачається, що 23.02.2011р. о 09 год. 15 хв. в м. Львів на вул. Св. Юра сталось зіткнення автомобілів Mitsubishi, д.н. ВС8847ВС, під керуванням Єрміна О.В. та ГАЗ, д.н. ВС1716СН, під керуванням Заяць Б.В.

Згідно довідки ДАІ, виданої Єрмін О.В., внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi, державний номерний знак ВС8847ВС отримав механічні пошкодження.

23.02.2011 року Єрмін О.В. звернувся до Позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

На підставі заяви Страхувальника від 23.02.2011 року та страхового акту №42-24705 від 11.05.2011р. року, Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 622,20 грн. Єрмін О.В., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №386 від 12.05.2011р. на суму 10622, 20 грн. та №3881 від 07.06.2011р. на суму 15000,00 грн.

Як вбачається з постанови Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2011р. у справі №3-75/2011, Зайця Богдана Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, призначено стягнення у вигляді штрафу, за зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»(далі по тексту -Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/0597508 (тип полісу -3), який діяв на 23.02.2011р., застрахувало цивільно-правову відповідальність Зайця Богдана Васильовича (належним чином засвідчена копія полісу наявна в матеріалах справи), а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи у настанні ДТП щодо заподіяних збитків. За зазначеним полісом, забезпеченим транспортним засобом є -ГАЗ -2410 СПГ, д.н. ВС1716 СН.

Позивач направив до Відповідача Претензію (вих. №01-04-0879 від 07.06.2012р.), у відповідності до якої просив останнього сплатити на свою користь 25 622,20 грн. шкоди в порядку регресу. Зазначена претензія отримана Відповідачем 20.06.2012 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення. За твердженням Позивача, претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 25 622, 20 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб -ГАЗ, державний номер ВС1716СН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mitsubishi, державний номер ВС8847ВС, застрахований ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/0597508.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина Зайця Богдана Васильовича, який керував автомобілем ГАЗ -2410 СПГ, реєстраційний номер ВС1716СН, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Залізничного районного суду міста Львова від 22.03.2011 року у справі №3-750/2011.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Як зазначається в полісі Відповідача №АА/0597508 від 19.02.2011р., франшиза складає -0 грн.

Таким чином, Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mitsubishi, державний реєстраційний номер ВС8847ВС відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/0597508, а до Позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №140000-06200391 від 24.09.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

23.02.2011 року Єрмін О.В. звернувся до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування, укладеного між Позивачем та громадянином Єрміном О.В., є страховим випадком.

Позивачем на підставі Висновку №3596/11 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ПрАТ СК «Еталон»складено страховий акт №42-24705 від 11.05.2011р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається з Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №3596/11 від 16.03.2011р., складеного судовим експертом, членом Союзу експертів України у Львівському регіоні Холодцовим Д.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi, держ. № ВС8874ВС в результаті його пошкодження в ДТП, складає 26 337,20 грн.

На підставі заяви Страхувальника від 23.02.2011 року та страхового акту №42-24705 від 11.05.2011р., Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 662,20 грн. Єрміну О.В., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 386 від 12.05.2011р. та №3881 від 07.06.2011р.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 25 622,20 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу вих. №01-04-0879 від 07.06.2012р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 25 622,20 грн. Отримання Відповідачем зазначеної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач відповіді на назначену претензію не надав, шкоду не відшкодував, доказів протилежного суду не надано.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/0597508) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -0 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 25 622,20 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування станом на момент розгляду справи не надав, а отже, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Еталон» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 30968986; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, під'їзд 2; код ЄДРПОУ 20080515) 25 662 (двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 22 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.09.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко