Ухвала суду № 25859495, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/630/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

за участю представників сторін:

позивача - Гайдабури Д.В.,

відповідача - Тур Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2012р. по справі № 2а-1670/630/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (далі - позивач, ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2011 року № 0013001501, від 07.02.2012 року № 0000882302.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 р. адміністративний позов ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування»до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 23.09.2011 року № 0013001501, від 07.02.2012 року № 0000882302 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 152 318 519 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2011 року ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування»подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року № 9006128520, у якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6 декларації) в сумі 152 318 519 грн.

13.09.2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Полтаві було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, поданої ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування», за результатами якої складено акт від 13.09.2011 року № 6780/15-01/31354329.

В ході перевірки було встановлено та зафіксовано в акті порушення ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування»пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого за ІІ квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 152 318 519 грн.

На підставі акту перевірки від 13.09.2011 року № 6780/15-01/31354329 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № 0013001501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 152 318 519 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.12.2011 року по 19.01.2012 року відповідачем здійснено планову виїзну перевірку відповідача, результати якої оформлені актом перевірки від 26.01.2012 року №393/23-4/31354329, де зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139, пункту 3, 6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за ІІ-ІІІ кв. 2011 року в сумі 152 737 479 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем не було враховано результати вищезазначеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та включено при декларуванні податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009- 2010 роки в розмірі 152318519 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року № 0000882302, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 152 737 479 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у ІІ кварталі 2011 р. та у ІІІ кварталі 2001 р. збитків які виникли до 01.01.2011 р. та зазначив, що та збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи позивач відобразив в податковій звітності за ІІ-ІІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх 2009 - 2010 років, а не І кварталу 2011 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно здійснював свою господарську діяльність та декларував від'ємне значення на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки з Податкового кодексу України вбачається, що з 01.01.2011 р. по 01.04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01.04.2012 р. Податковим кодексом України.

Тобто колегія суддів зазначає, що норми розділу ІІІ Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені лише з 1 квітня 2011 року, а до вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разу, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, повинні застосовуватися норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи ІІ, ІІІ кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат не І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Згідно зі ст. 50.1 ПКУ та п. 2.3, р.2 «Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Платник податків має право не надавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року та за IIІ квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства зазначило від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 152318519 грн. - витрати за 2009 - 2010 роки.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки декларація позивачем була складена на підставі діючого законодавства та відсутні підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2012р. по справі № 2а-1670/630/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.