Постанова № 25626147, 08.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р.Справа № 2-а/1570/505/2011

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання неправомірними дій по складанню акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

17.01.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання неправомірними дій по складанню акту перевірки від 29.07.2010 року та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002262300/0 та № 0002272300/0 від 12.08.2010 року, № 0002272300/1 та № 0002262300/1 від 29.09.2010 року, № 0002262300/2 та № 0002272300/2 від 22.10.2010 року та № 0002262300/3 та № 0002272300/3 від 29.12.2010 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агро-Юг».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 29.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»посилається на те, що податковим органом неправомірно було донараховано товариству зобов'язання з податку на прибуток, оскільки по кредиторській заборгованості, яка виникла у товариства по взаємовідносинам з СВК «Ізумрудний»та ТОВ «Корсар» термін позовної давності не минув.

Що стосується донарахування зобов'язання з податку на додану вартість, представник ТОВ «Агро-Юг»зазначив, що законодавством, чинним на момент проведення перевірки, не було передбачено такого обов'язкового реквізиту податкової накладної, як наявність підпису особи, яка її склала, зважаючи на що відсутні підстави вважати, що товариством було допущено порушення при віднесенні сум ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, позивач посилався на те, що відсутні обмеження права на податковий кредит будь-яким терміном давності, а тому позивач мав право включати до податкового кредиту будь-які податкові накладні.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги ТОВ «Агро-Юг»задовольнити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.06.2010 року по 26.07.2010 року Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агро-Юг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.07.2010 року, на підставі якого Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002272300/0 від 12.08.2010 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 15140 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 7570 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002262300/0 від 12.08.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 24645 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7393,5 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «Агро-Юг»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ "Агро-Юг" занижено податок на додану вартість у січні 2009 року та лютому 2009 року на загальну суму 15140,24 грн. та занижено податок на прибуток за 2009 рік на суму 24645 грн.

В акті про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Агро-Юг" податковими органами зазначено, що підприємством неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним попередніх періодів, а також по податковим накладним, які не підписані особою, яка їх складала.

Крім того, Арцизькою МДПІ в ході проведення перевірки виявлено, що за товариством рахується кредиторська заборгованість по операціям з СВК «Ізумрудний»та ТОВ «Корсар», по якій минув строк позовної давності.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні всіх позовних вимог, зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Агро-Юг" у зв'язку зі здійсненням операцій направлених на виконання укладених з контрагентами договорів були отримані із запізненням податкові накладні, на підставі яких підприємство відобразило в складі податкового кредиту суми ПДВ у тому звітному періоді, в яких були отримані зазначені податкові накладні, тобто в січні-лютому 2009 року.

Надані позивачем податкові накладні оформлені належним чином, та відповідають вимогам, що висуваються до первинних документів згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з офіційних роз'яснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином" у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, Але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Така ж позиція висвітлена у Листі ДПА України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 "Про деякі питання справляння податку на додану вартість" де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4 набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Посилання відповідача на неподання ТОВ "Агро-Юг" скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, є необґрунтованим, оскільки за змістом пп.7.2.6 .п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ лише у випадку не підтвердження зазначених сум податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а саме у січні-лютому 2009 року, а тому в даному випадку донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10309,31 грн. є неправомірним.

Що стосується визначення податковим органом товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4830,93 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, оформленим неналежним чином, а саме, по податковим накладним, в яких відсутні підписи осіб, які склали зазначену накладну, слід зазначити наступне:

Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту та визначено, які реквізити повинна містити податкова накладна.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, всі складені примірник податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця.

Як встановлено Арцизькою МДПІ в ході проведеної перевірки та вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ (4830,93 грн.) по податковим накладним від 27.11.2008 року, 10.12.2008 року та 09.12.2008 року, наданим ТОВ «Винконцерн», в яких відсутні підписи осіб, які склали податкову накладну.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутність у вказаних податкових накладних підписів не дає змоги встановити особу, яка здійснювала виписування податкової накладної та наявності у цієї особи відповідних повноважень на її складання та підпис.

Таким чином, в даному випадку виписані ТОВ «Винконцерн»податкові накладні оформлені з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, та не можуть вважатись належними первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції та, відповідно, не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»було неправомірно віднесено суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним, у зв'язку з чим занижено податковий кредит на суму 4830,93 грн., а тому податкові повідомлення-рішення № 0002272300/0, № 0002272300/1, № 0002272300/2, № 0002272300/3 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4830,93 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2415,4 грн. є правомірними та скасуванню не підлягають.

В свою чергу, Арцизькою МДПІ також було встановлено заниження товариством податку на прибуток у зв'язку з не віднесенням до складу валових доходів сум кредиторської заборгованості, по якій сплив строк позовної давності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком податкової інспекції, зважаючи на наступне:

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як було встановлено Арцизькою МДПІ, у товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»на момент проведення перевірки рахувалась заборгованість перед СВК «Ізумрудний»та ТОВ «Корсар»на суму 73100 грн. та 25481,77 грн. відповідно, яка не була погашена товариством.

Згідно розшифровки кредиторської заборгованості по ТОВ «Агро-Юг»станом на 01.01.2009 року, складеної головним бухгалтером товариства Щавінською В.М., зазначена заборгованість перед СВК «Ізумрудний»виникла у листопаді 2006 року, а перед ТОВ «Корсар»- у жовтні 2006 року.

Цивільним кодексом України, у ст. 257, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, термін позовної давності по вказаним заборгованостям минає відповідно у листопаді 2009 року та жовтні 2009 року.

Ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

При цьому, валовий дохід включає, зокрема, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Таким чином, у разі коли термін позовної давності по виниклій кредиторській заборгованості минає, вказані суми заборгованості вважаються доходом, отриманим з інших джерел та повинні включатись до валового доходу підприємства.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що по заборгованості ТОВ «Агро-Юг»перед СВК «Ізумрудний»та ТОВ «Корсар»термін позовної давності на момент проведення перевірки сплив, Арцизька МДПІ дійшла вірного висновку щодо заниження товариством податку на прибуток у зв'язку з не включенням заборгованості в сумі 98582 грн. до складу валового доходу товариства, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002262300/0, № 0002262300/1, № 0002262300/2, № 0002262300/3 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Посилання апелянта на те, що в акті перевірки податковим органом встановлено наявність заборгованості лише станом на 01.01.2009 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованими та не приймаються до уваги колегією суддів.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка ТОВ «Агро-Юг»проводилась за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. В свою чергу, заниження податку на прибуток, як зазначив податковий орган в акті перевірки, встановлено саме за рік -2009 рік, тобто за звітний період (рік), коли термін позовної давності по заборгованостям сплинув (жовтень та листопад 2009 року).

Крім того, зазначення перевіряючими в акті перевірки дати 01.01.2009 року відносилось до назви документа, складеного головним бухгалтером ТОВ «Агро-Юг», а саме -«розшифровки кредиторської заборгованості по ТОВ «Агро-Юг»станом на 01.01.2009 року».

При цьому колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, вчинені податковим органом дії стосовно прийняття акту перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Таким чином, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття провадження по позовним вимогам ТОВ «Агро-Юг»щодо визнання неправомірними дій Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області по складанню акту перевірки від 29.07.2010 року № 299/23-20952731.

Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002272300/0 від 12.08.2010 року, № 0002272300/1 від 29.09.2010 року, № 0002272300/2 від 22.10.2010 року та № 0002272300/3 від 29.12.2010 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10309,07 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5154,6 грн.

Провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області по складанню акту перевірки від 29.07.2010 року № 299/23-20952731 -закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набуває законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.