Постанова № 25409571, 23.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. Справа № 5013/2105/11

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.Г.,суддівЄвсікова О.О., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу прокурора Онуфріївського району Кіровоградської областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. (головуючий суддя: Бахмат Р.М., судді: Лотоцька О.Л., Євстигнеєв О.С.)у справі№ 5013/2105/11 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" доОнуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської областіза участюпрокурора Онуфріївського району Кіровоградської області провизнання договору поновленим, зобов'язання укласти додаткову угоду,

за участю представниківпрокуратуриГромадський С.О.,позивачаБлизнюк І.В.,відповідачаКостенко Т.І.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2011 р. у справі № 5013/2105/11 відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" до Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2011 р. на той же строк, починаючи з 21.04.2011 р., на тих же умовах, що були визначені в цьому договорі, та зобов'язанні укласти додаткову угоду до договору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2011 р. у справі №5013/2105/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано договір оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2011 р. поновленим, починаючи з 21.04.2011 р. до 21.04.2016 р., зобов'язано відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 11 від 20.05.2011 р. в такій редакції: "Продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. на той самий строк та на тих самих умовах. В разі необхідності для проведення державної реєстрації оформлення додаткових документів, для оформлення яких слід прийняти управлінські рішення державного органу, Орендодавець приймає таке рішення на обґрунтоване звернення Орендаря. Оформлення землевпорядних документів, необхідних для проведення державної реєстрації цієї додаткової угоди, проводиться за рахунок Орендаря".

Не погодившись з вищезазначеною постановою суду, прокурор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.05.2003 р. між Онуфріївською райдержадміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду.

Відповідно п. 1.1 договору орендодавець на підставі розпорядження голови Онуфріївської райдержадміністрації від 16.05.2003 р. № 205-р передав, а орендар набув право на оренду земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, план якої додається до договору та є його невід'ємною частиною, загальною площею 903,4 га, в т.ч. водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та дерево-чагарниковими насадженнями - 91,2 га.

Цей договір сторони уклали на п'ять років з моменту його реєстрації (п. 3.1 Договору). Договір зареєстровано 20.05.2003 р. за № 11. Таким чином, сторонами погоджено строк дії договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. до 20.05.2008 р.

Сторонами 11.02.2005 р. укладено додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р.

Згідно з пунктом 1 додатку від 11.02.2005 р. сторони погодили внести зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. і виклали його в такій редакції: "Цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев'ять) років з 11 лютого 2005 року".

В подальшому рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 р. у справі № 18/136 (9/2), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 р., визнано недійсним додаток від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р., укладений між Онуфріївською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська".

Позивач, продовжуючи використовувати спірну земельну ділянку, листом від 25.07.2011 р. за № 09/593 звернувся до відповідача з пропозицією оформити додаткову угоду до договору оренди № 11 від 20.05.2003 р.

Листом від 07.09.2011 р. № 09/709 позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією оформити додаткову угоду до договору оренди № 11 від 20.05.2003 р., однак відповідачем не було вжито заходів з поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.05.2003 р. та укладення додаткової угоди з позивачем, у зв'язку з чим останній передав зазначений спір на вирішення господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в момент набрання чинності рішенням Господарського суду Кіровоградської обл. від 10.02.2011р., а саме 21.04.2011 р. дія договору оренди № 11 від 20.05.2003 р. припинилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ЦК України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Посилаючись на вказані норми законів, апеляційний суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. є поновленим на той же строк, починаючи з 21.04.2011 р. на тих самих умовах, що були передбачені договором, тобто до 21.04.2016 р.

Колегія суддів з вказаним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується та вважає його помилковим з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України (ст. 17 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Статтею ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ч. 1 ст. 34 закону України "Про оренду землі").

Договір оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 р. було укладено сторонами строком до 20.05.2008 р. По закінченні строку дії цього договору орендар (позивач) не повернув орендовану земельну ділянку орендодавцеві (відповідачу).

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003р.) передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Однак, враховуючи положення ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України, а також те, що законодавством, чинним на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р., не було передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін була можлива лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади.

Місцевим судом зазначено, що Онуфріївською районною державною адміністрацією вживались заходи щодо повернення земельної ділянки водного фонду загальною площею 903,4 га, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, з підстав закінчення п'ятирічного строку оренди за договором № 11 від 20.05.2003 р., що встановлено рішенням господарського суду у справі №18/136(9/2).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Сторонами не надано судам попередніх інстанцій доказів прийняття Онуфріївською районною державною адміністрацією розпорядження про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 р. на тих же умовах та на той же строк.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав стверджувати, що договір оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. є поновленим на той же строк та на тих же умовах.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

При цьому, з моменту набрання рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 р. у справі № 18/136(9/2) законної сили позивач зобов'язаний повернути відповідачу орендовану земельну ділянку, але не у зв'язку із закінченням строку дії договору, а у зв'язку з визнанням недійсним додатку від 11.02.2005 р.

Припинення договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, і припинення прав та обов'язків сторін за недійсним договором оренди землі не є тотожними поняттями, оскільки законодавством передбачені різні правові наслідки такого припинення. Так, лише по закінченню строку дії договору оренди землі орендар має право на поновлення такого договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), а за договором оренди землі, який визнано судом недійсним, у орендаря виникає обов'язок повернути земельну ділянку стороні за договором (ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду -залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу прокурора Онуфріївського району Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. скасувати, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2011 р. у справі № 5013/2105/11 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіО.О. Євсіков Л.Б. Іванова