Постанова № 25330630, 09.07.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1544/2012

09 липня 2012 року 17год. 25хв. м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Прищепа О.С.,

представник відповідача: Столярець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Трансхолд" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Трансхолд" (далі - ПП "Трансхолд") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2012р. №0022141541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 131792,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, застосовуючи строки позовної давності, визначені ст.257 Цивільного кодексу України, податковий орган порушив ст.2 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Вказує, що ДПІ у Рівному було безпідставно визначено суми, відображені в рядку 24 декларації з податку на додану вартість як бюджетне відшкодування та застосовано до вказаних сум ст.102 Податкового кодексу України. Позивач стверджує, що вказані суми не є бюджетним відшкодуванням та використовуються лише при визначенні податкового кредиту наступного податкового періоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив суд задовольнити позов, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 22.12.2012 р. №0022141541.

Відповідач, ДПІ у м.Рівному, адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що залишок від'ємного значення, яке відображалося платником у рядку 24 декларації з податку на додану вартість виникла в період з березня по вересень 2008 року. Таким чином, станом на жовтень 2011 року сплили строки позовної давності, передбачені ст.257 Цивільного кодексу України та ст.102 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено залишок від'ємного значення. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.01.2011 р. ДПІ у м.Рівне складено два акти про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року за №381/15-200/35616607. Згідно з одним актом податковим органом встановлено завищення залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 131792,00грн., згідно з другим актом встановлено завищення залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 147756,00грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що акт, яким встановлено завищення на суму 147756,00грн. є помилковим і не стосується предмету судового дослідження. Крім того, долучила до матеріалів справи службову записку структурного підрозділу ДПІ у м.Рівному, з якої вбачається, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта, яким встановлено завищення залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 131792,00грн. Таким чином, інший акт перевірки, що міститься в матеріалах справи, судом не враховується як такий, що не стосується предмету судового спору.

Як вбачається з декларації з податку на додану вартість ПП "Трансхолд" за жовтень 2011 року в рядку 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)" відображено суму 185915,00грн.

Вказана сума була сформована платником наростаючим підсумком за період, починаючи з березня 2008 року.

Зменшуючи суму від'ємного значення з податку на додану вартість ДПІ у м.Рівне стверджує, що на протязі березня-вересня 2008 року. підприємством включено суми ПДВ, які фактично не були оплачені і за ними пройшли строки позовної давності, що передбачені ст. 257 Цивільного кодексу України та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх часників.

Згідно з ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Спірні правовідносини пов'язані зі сплатою податку на додану вартість, за своєю правовою природою відносяться до податкових та у відповідності до ст.1 регулюються Податковим кодексом України.

Таким чином, застосування в спірних правовідносинах норм Цивільного кодексу України за своєю суттю суперечить приписам ст.2 Цивільного кодексу України та ст.3 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Таким чином, п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України визначає виключно граничні строки звернення платника податків із заявою щодо отримання бюджетного відшкодування.

Встановлюючи правову природу сум, що відображені ПП "Трансхолд" в рядку 24 декларацій з податку на додану вартість судом проведено аналіз норм Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України 25.01.2011р. №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" передбачено, що сума бюджетного відшкодування відображається платником податків в рядку 23.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" декларації по податку на додану вартість або в рядку 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах".

До 2011 року наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" передбачалося, що сума бюджетного відшкодування відображається платником податків в рядку 25.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" декларації з податку на додану вартість або в рядку 25.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах".

Судом досліджено податкові декларації з податку на додану вартість за період 2008-2011 років. Спірна сума в рядках 25 до 2011 року та в рядках 23 після 2011 року позивачем в розрахунках сум бюджетного відшкодування не відображалася.

Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, судом встановлено, що вказана сума за своєю правовою природою не є бюджетним відшкодуванням і використовується лише у складі податкового кредиту наступного звітного періоду.

Таким чином, на підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що застосування строків, передбачених ст.102 Податкового кодексу України, для подання заяв на бюджетне відшкодування в даному випадку є неправомірним, оскільки вказана сума за своєю правовою природою не є бюджетним відшкодуванням.

Аналогічна позиція висловлена в листі Державної податкової служби України від 12.01.2012 р. N808/7/15-3417-16, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 22.12.2012р. №0022141541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 131792,00грн. слід визнати протиправним та скасувати повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 22.12.2012р. №0022141541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 131792,00грн.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Трансхолд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1317,92 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.