Ухвала суду № 24936967, 30.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13897/11/0170/7

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірські вапняки" - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - ОСОБА_2, довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-13897/11/0170/7 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 06.12.11 у справі № 2а-13897/11/0170/7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірські вапняки" (вул. Ювілейна, буд. 1, с. Ароматне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97635)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова. буд. 2а, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-13897/11/0170/7 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірські вапняки" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим №0000512301 від 25.10.2011р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 257148,00грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим №0000502301 від 25.10.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2559,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 639,75грн., стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірські вапняки»28,23грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що Державною податковою інспекцією в Білогірському районі АР Крим була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Білогірські вапняки" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., за результатом якої складаний акт перевірки №1895/23-02/36115191 від 12.10.2011р. (а.с.18-41). На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення: №0000512301 від 25.10.2011р. (а.с.52), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 257148,00грн. №0000502301 від 25.10.2011р. (а.с.51), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2559,00грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 639,75грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року замінено Державну податкову інспекцію в Білогірському районі АР Крим на правонаступника - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в Білогірському районі АР Крим була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Білогірські вапняки" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., за результатом якої складаний акт перевірки №1895/23-02/36115191 від 12.10.2011р. (а.с.18-41) (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення:

№0000512301 від 25.10.2011р. (а.с.52), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 257148,00грн.

№0000502301 від 25.10.2011р. (а.с.51), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2559,00грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 639,75грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковий Кодекс України (далі -ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.7 п. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пункт 201.1 ст. 201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД"16.08.2011р. був укладений договір підряду на капітальне будівництво №0354/64-533 (а.с.60-65).

За умовами договору, замовник (ТОВ "Білогірські вапняки") доручає, а виконавець (ТОВ "БК Консоль -Строй" ) приймає на себе обов'язок на свій ризик власними та залученими силами виконати комплекс робіт з будівництва адміністративно -побутового комплексу у с. Ароматне, Білогірського району, АР Крим відповідно до умов договору, календарному графіку виконання робіт та затвердженої проектної документації.

У розділі 3, п. 3.1. вказаного договору сторони домовилися, що замовник здійснює розрахунки з підрядником по дійсному договору у вигляді авансових, проміжних та остаточних платежів наступним шляхом: після підписання договору, на підставі рахунку підрядника замовник перераховує на поточний рахунок підрядника передоплату у розмірі 30% від загальної вартості робіт. Подальше фінансування здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2) і довідки вартості виконаних робіт (Форма КБ-3) підписаних замовником в протягом 3 банківських днів після підписання форм.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість виконаних підрядником робіт по даному договору визначається відповідно динамічній договірній ціні та складає 5194132,18грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БК Консоль -строй ЛТД" виписані платіжні доручення на загальну суму 1558239,65грн. (а.с.57-58), призначення платежу в яких вказана сплата за перший етап за будівництво АПК с. Ароматне, Білогірського району АР Крим, згідно до говору №0354/64-533 від 16.08.2011р. у т.ч. ПДВ.

Згідно до відмітки банку на платіжних дорученнях, оплату по них було фактично проведено позивачем.

ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД"на суму сплачених сум були виписані податкові накладні: №66 від 19.08.2011р. на загальну суму 500000,00грн. у т.ч. ПДВ 83333,33грн., №67 від 31.08.2011р. на загальну суму 500000грн., у т.ч. ПДВ 83333,33грн. та №68 від 31.08.2011р. на загальну суму 558239,65грн., у т.ч. ПДВ 93039,94грн. (а.с.54-56).

Податкові накладні виписані на суму коштів, що є авансом за послуги капітального будівництва адміністративно - побутового комплексу в с. Ароматне, Білогірського району, АР Крим відповідно до Договору № 0354/64-533 від 16 серпня 2011р.

З акту перевірки вбачається, що на момент перевірки позивачем надані відповідачу: договір підряду на капітально будівництво № 0354/64-533 від 16.08.2001р. з ТОВ "СК Консоль -строй ЛТД", акт прийому - передачі площі земельної ділянки, для виконання будівельно-монтажних робіт; державний акт на право власності на земельну ділянку прощаю 2,0 га, серія АП №273082 від 26 вересня 2011року; акт здачі-прийомки проектно - дослідницьких робіт по договору підряду № 10/03п від 11.05.2010р. від 05.09.2011р.; податкові накладні платіжні доручення та банківські виписки; журнал - ордер по бухгалтерським рахункам 371та 631 за липень - серпень 2011р.

Вказане вище свідчить, що між позивачем та підрядником був укладений договір підряду, за умовами якого сторонами досягнуто домовленість на проведення передплати у розмірі 30% від загальної вартості робіт після підписання договору на підставі рахунку підрядника. Позивачем фактично було проведено передплату на рахунок підрядника, який у свою чергу виписав позивачу податкові накладні на суму ПДВ сплаченого у сумі як попередня оплата, за результатом отримання яких позивач сформував суму податкового кредиту з ПДВ.

Виписані податкові накладні, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами та, відповідно до положень ПК України, є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Обставини щодо отримання позивачем податкових накладних від контрагентів на суму податкового кредиту вказану в акті перевірки, підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення вказаних вище норм, враховуючи наявність у позивача виписаних контрагентом податкових накладних, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача встановлених Податковим кодексом України підстав для формування податкового кредиту на вказану суму.

Встановлені відповідачем в акті перевірки факти, на підставі яких зроблені висновки про порушення податкового законодавства, що вказані вище, є необґрунтованими з наступних підстав.

Стосовно встановлення актом перевірки оформлення контрагентом позивача податкових накладних з порушенням вимог податкового законодавства, з причини зазначення в них номенклатури товару, що не відповідає призначенню платежу вказаному в платіжному дорученні, пунктах договору, на підставі якого здійснювався платіж, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, згідно до п. "е" пункту 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити таки, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1401/18696.

Пунктом 12 вказаного порядку встановлений порядок заповнення розділу I податкової накладної, до якого вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

12.1 графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу;

12.2 графа 3 - номенклатура постачання товарів/послуг;

12.3 графа 4 - одиниця виміру товарів/послуг - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;

12.4 графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо".

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно до частин 1,7 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд зазначає, що після укладення вказаного договору підряду між позивачем та контрагентом виникли господарсько-договірні зобов'язання.

Слід відзначити, що предмет договору визначається за домовленістю сторін у самому договорі.

Із змісту укладеного між позивачем та ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД" договору вбачається, що його предметом є комплекс робіт (підряд) по капітальному будівництву адміністративно -побутового комплексу, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що зазначення контрагентом позивача у розділі 1 графі 3 податкових накладних номенклатури послуг - підрядні роботи по договору №0354/64-533 від 16.08.2011р., в повній мірі відповідають послугам, що надаються за вказаним договором і надають можливість встановити які саме послуги придбаються замовником у підрядника, яким виписана податкова накладна.

З урахуванням викладеного, графа "номенклатура товарів" не може містити таких слів як "передплата" або вказаних у платіжних дорученнях призначень платежу: "сплата по першому етапу за будівництво АПК с. Ароматне, Білогірського району АР Крим, згідно до говору №0354/64-533 від 16.08.2011р. у т.ч. ПДВ", оскільки ці терміни визначають встановлений договором порядок оплати послуг і не мають відношення до назви послуг, що будуть надані підрядником за договором.

Слід вказати, що Державна податкова інспекція не має права та повноважень самостійно визначати назву товарів (послуг), оскільки це виключне право сторін угоди.

Крім того, відсутність зазначення в податковій накладній слів "сплата по першому етапу за будівництво АПК с. Ароматне, Білогірського району АР Крим, згідно до говору №0354/64-533 від 16.08.2011р. у т.ч. ПДВ" не дає підстав вважати, що виписані податкові накладні оформлені з порушенням ПК України.

Діюче на час складання податкових накладних законодавство не встановлює обов'язку особи вказувати в графі номенклатура товару (послуг) податкової накладної дані ідентичні призначенню платежу у платіжному дорученні, а також обов'язку буквально відтворювати в податковій накладній змісту договору, що спростовує доводи відповідача викладені в акті перевірки.

Також, відображення в акті змісту п. 201.7 ст. 201 ПК України та зазначення відповідачем в акті перевірки встановлення факту виписки податкових накладних з порушенням вимог податкового законодавства через невідповідність вказаних у податкових накладних даних, даним, що відображені у платіжних дорученнях та пунктах договору, не свідчить про обґрунтованість таких висновків відповідача з тих підстав, що в цій частині ним не надано оцінку зазначеним обставинам відповідно до правил встановлених конкретною правовою нормою та не обґрунтовано у чому саме полягає порушення конкретної норми закону.

Як було вказано вище, п. 201.7 ст. 201 ПК України встановлює, що податкова накладна виписується також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Матеріали справи свідчать, що на рахунок ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД" надійшли кошти, які є попередньою оплатою (авансом), отже є підстави для виписки податкової накладної та формування на її підставі податкового кредиту.

Додаток до податкової накладної в даній ситуації виписуватися не повинен, оскільки його складання матиме місце у випадку, коли відбувається часткове постачання товарів/послуг, які не містять відокремленої вартості, а у даному випадку стороною господарських відносин була здійснена передплата за роботи, що будуть надані стороною, а не на поставку послуг, як першу подію для нарахування податкового зобов'язання ПДВ.

Таким чином судова колегія погодєуєтсья з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача про наявні порушення при складанні податкових накладних, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит з ПДВ.

Формування податкового кредиту здійснено з підстав сплати за укладеним договором сум попередньої оплати. Фактичного надання послуг (підряду) за договором, на час формування податкового кредиту, не відбувалося.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1,2,3 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Цивільний кодекс України в цій частині встановлює обов'язок підрядника одержати спеціальний дозвіл для виконання зобов'язань по договору перед фактичним виконанням окремих видів робіт. Тобто без наявності такого спеціального дозволу фактичне виконання робіт підрядником неможливе.

Слід звернути увагу, що Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України не містить прямої заборони на укладення сторонами договорів підряду до одержання підрядником спеціальних дозволів для виконання окремих робіт (у тому числі до отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до Порядку надання дозволу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. №1104), до складання проектної -кошторисної документації або до отримання замовником державного акту на земельну ділянку.

Також вказані акти не містять заборони на встановлення у договорі підряду порядку здійснення розрахунків, у тому числі шляхом перерахування передплати.

Договір фіксує досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та призводить до виникнення у сторін договору прав та обов'язків.

В даній ситуації сторони досягли згоди на здійснення передплати за роботи, що будуть виконуватися підрядником, яку і було здійснено позивачем.

Такі обставини свідчать про відсутність порушень при укладені позивачем з ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД" договору підряду.

Відповідачем в акті перевірки не встановлено фактичного виконання підрядником робіт, за вказаним договором, без наявності спеціальних дозволів, проектної -кошторисної документації або відсутності документу, що посвідчував б право позивача на земельну ділянку.

Поряд з цим матеріали справи свідчать, що після укладення позивачем з ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД" договору підряду, була надана декларація на початок виконання будівельних робіт, зареєстрована Інспекцією ДАБК в АР Крим 26.10.2011р., генеральним підрядником за якою вказаний ТОВ "БК Консоль -Строй ЛТД"(а.с.71-78), позивачем отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, Білогірський район, с. Ароматне, вул. Ювілейна, 1(а.с.79), складені робочі проекти.

Вказані документи свідчать про реальність намірів сторін при укладенні договору підряду та про спрямованість такого правочину у момент його вчинення на реальне настання правових наслідків, що спростовує викладені в акті висновки відповідача.

Крім того, діями позивача з формування податкового кредиту не завдано шкоди інтересам держави, оскільки при невиконанні підрядником своїх обов'язків за укладеним договором після здійснення передплати позивачем, позивач має право на повернення сум сплаченої передплати, про що вказано у п. 12.3 договору, що призведе до зменшення суми податкового кредиту у відповідному податковому періоді.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав необґрунтованості висновків відповідача, що свідчить про протиправність прийнятого на підставі таких висновків податкових повідомлень - рішень. За таких підстав оскаржувані податкові повідомлення -рішення є протиправними

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-13897/11/0170/7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко