Ухвала суду № 24902505, 23.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р.Справа № 2а-10002/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року по справі за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішень, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі ТОВ "Каіс"), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень, мотивуючи свої вимоги тим, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в актах перевірки від 25.02.2011 року №494/2305/20023279, від 29.03.2011 року №833/07-0/20023279, від 29.03.2011 року №834/07-0/20023279, а також за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року позовні вимоги ТОВ "Каіс" задоволено частково.

Скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000792305 від 15.03.2011 року, №0000802305 від 15.03.2011 року, №0002182305 від 20.05.2011 року, №0002192305 від 20.05.2011 року, №0000230700 від 06.04.2011 року, №0000240700 від 06.04.2011 року, №0000250700 від 06.04.2011 року, №0000260700 від 06.04.2011 року.

В решті вимог позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В письмових заперечення на апеляційну скаргу позивач, вважає судове рішення є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Каіс", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 20023279, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000772305 від 15.03.2011 року, №0000782305 від 15.03.2011 року, №0000792305 від 15.03.2011 року, №0000802305 від 15.03.2011 року, №0002182305 від 20.05.2011 року, №0002192305 від 20.05.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

З 23.12.2010 року по 18.02.2011 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Каіс" (ідентифікаційний код - 20023279) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2009 року - 30.09.2010 pоку, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 року - 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.02.2011 року №494/2305/20023279.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято 15.03.2011 року податкові повідомлення-рішення №0000772305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 3.689.614грн. (основний платіж - 2.108.351,00грн.; штраф - 1.581.263,25грн.), №0000782305 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 95.709,25грн. (основний платіж -54.691,00грн.; штраф - 41.018,25грн.), №0000792305 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 3.083.009,00грн., №0000802350 про зменшення від'ємного значення ПДВ в загальному розмірі 369.591,00грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Харківській області від 16.05.2011р. №2122/10/25-103 спірні податкові повідомлення - рішення від 15.03.2011 року №0000772305 та №0000782305, були змінені.

У зв'язку з чим відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002182305 від 20.05.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.635.438,75грн. (основний платіж - 2.108.351,00грн.; штраф - 527.087,75грн.) та №0002192305 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 68.363,75грн. (основний платіж -54.691,00грн.; штраф - 13.672,75грн.).

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 25.02.2011р. №494/2305/20023279 висновок податкового органу про порушення платником податків п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: віднесення на збільшення валових витрат обігу та виробництва і на збільшення податкового кредиту з ПДВ первинних документів, складених ФО-П ОСОБА_1, ПП «Согласіє», ТОВ «Далпорт Україна», ПП «Мегалотт ЛТД»за господарськими операціями, що відбувались у межах нікчемних правочинів, так як податковими органами виявлено неможливість здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання за другою-четвертою ланкою руху товарів; безпідставне віднесення ТОВ "Каіс" на збільшення валових витрат обігу та виробництва грошових сум, сплачених на користь нерезидентів Company Gutenberg Trade Limited (Англія) та Landsvit Tourist Limited (Кіпр) як компенсація вартості послуг з пошуку покупців та укладення зовнішньоекономічних контрактів з покупцями експортованого ТОВ "Каіс" товару -Nidera Handelscompagnie B.V. (Нідерланди) та AWT Geneva S.A. (Швейцарія), так як позивач у минулому вже мав взаємовідносини з переліченими покупцями - нерезидентами.

Як вбачається з матеріалів справи 07.09.2009р. між позивачем (покупець), та ФО-П ОСОБА_1 (продавець) укладено договір №01/0709-09 Ю/1, предметом якого є поставка товару (насіння соняшнику на умовах EXW, франко-склад ЗАТ "Слов'янськолія"). На виконання угоди ФО-П ОСОБА_1 здійснено поставку товару на користь позивача, що підтверджується видатковою накладною № 21/9 від 21.09.2009 року на суму 190.424,00 грн., видатковою накладною №23/9 від 23/9 від 23.09.2009 pоку на суму 115.629,80 грн., видатковою накладною №24/9 від 24.09.2009 року на суму 212.914,00 грн., видатковою накладною №26/9 від 26.09.2009р. на суму 362.091,60 грн., видатковою накладною №27/9 від 27.09.2009р. на суму 383.294,60грн., видатковою накладною №28/9 від 28.09.2009р. на суму 107.013,40 грн., видатковою накладною №30/9 від 30.09.2009 року на суму 48.937,20грн., податковою накладною №16/9-п від 16.09.2009 року на загальну суму 220.000,00 грн. (в тому числі ПДВ 36.666,67 грн.), податковою накладною №22/9-п від 22.09.2009 року на загальну суму 207.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 34.500,00грн), податковою накладною №23/9-п від 23.09.2009 року на загальну суму 631.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 103.500,00грн), податковою накладною №27/9-п від 27.09.2009 року на загальну суму 216.354,00грн. (в тому числі ПДВ - 36.059,00грн), податковою накладною №28/9-п від 28.09.2009 року на загальну суму 107.013,40 грн. (в тому числі ПДВ - 17.835,57 грн.), податковою накладною №30/9-п від 30.09.2009 року на загальну суму 48.937,20 грн. (в тому числі ПДВ - 8.156,20грн).

Доводи позивача, що отриманий товар оприбутковано ТОВ "Каіс" за дебетом рахунку 281 з кредиту рахунку 631, а також доводи про відсутність потреби у фізичному переміщенні придбаного товару, оскільки товар був придбаний на умовах EXW, франко - склад ЗАТ "Хлов'янськолія" та реалізований на умовах EXW, франко-склад ЗАТ "Слов'янськолія" підтверджені матеріалами справи.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару виконані ТОВ "Каіс" шляхом перерахування безготівкових коштів на загальну суму 1.420.304,60грн. (в тому числі ПДВ - 56.717,43грн..), підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.

07.04.2010 року між позивачем, ТОВ "Каіс" (покупець), та ПП «Согласіє»(продавець) укладено договір №07/04-КС, предметом якого є поставка товару - олії соняшникової і нерафінованої. На виконання умов договору , ПП «Согласіє»здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-2/07/04 від 07.04.2010 року на суму 9.935.748,00грн., № РН-2/12/04 від 12.04.2010 року на суму 1.266.024,00 грн., №РН-2/26/04 від 26.04.2010 року на суму 5.234.256,00грн., №РН-1/31/05 від 31.05.2010 року на суму 4.029.630,00грн., №РН-2/25/05 від 25.05.2010р. на суму 6.579.210,00грн., №РН-2/11/05 від 11.05.2010 року на суму 9.409.620,00грн., №РН-3/10/06 від 10.06.2010 року на суму 6.706.351,50 грн., № РН-1/09/07 від 09.07.2010 року на суму 456.207,50 грн., №РН-1/20/09 від 20.09.2010 року на суму 147.784,00 грн., податковою накладною № 80 від 07.04.2010р. на загальну суму 9.935.748,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.655.958,00грн), №83 від 12.04.2010р. на загальну суму 1.266.024,00грн. (в тому числі ПДВ - 211.004,00 грн.), №98 від 26.04.2010 року на загальну суму 5.234.256,00грн. (в тому числі ПДВ - 872.376,00грн), № 106 від 11.05.2010р. на загальну суму 9.409.620,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.568.270,00грн), № 119 від 25.05.2010 року на загальну суму 6.579.210,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.096.535,00грн.), № 125 від 31.05.2010р. на загальну суму 4.029.630,00грн. (в тому числі ПДВ - 671.605,00грн), № 140 від 10.06.2010р. на (загальну суму 6.706.351,50грн. (в тому числі ПДВ - 1.117.725,25грн), № 159 від 09.07.2010 року на загальну суму 456.207,00грн. (в тому числі ПДВ - 76.034,58грн), № 168 від 20.09.2010р. на загальну суму 147.784,00грн. (в тому числі ПДВ - 24.630,67грн).

Доводи позивача про те, що отриманий товар оприбутковано ТОВ "Каіс" за дебетом рахунку 281 з кредиту рахунку 631, використано в господарській діяльності шляхом експорту за межі митної території України підтверджені матеріалами справи.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківськими виписками.

Також встановлено, що 07.09.2010 року між позивачем та ТОВ «Далпорт Україна»(продавець) укладено договір, предметом якого є поставка товару - насіння соняшнику врожаю 2010 року. У межах правочину ТОВ «Далпорт Україна»здійснено поставку товару на користь позивача, що підтверджується видатковою накладною № 120 від 07.09.2010 року, податковою накладною № 116 від 07.09.2010 року на загальну суму 1.497.544,75грн. (в тому числі ПДВ - 249.590,79 грн.).

Доводи позивача про те, що отриманий товар оприбутковано ТОВ "Каіс" за дебетом рахунку 281 з кредиту рахунку 631, а також доводи про відсутність потреби у фізичному переміщенні придбаного товару, оскільки товар був придбаний на умовах EXW франко-склад ЗАТ "Слов'янськолія", перероблений на виробничих потужностях даного суб'єкта господарювання відповідно до договору № 0609/10-1 від 01.09.2010 року та використаний в господарській діяльності шляхом експорту за межі митної території України підтверджені матеріалами справи.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару виконані ТОВ "Каіс" шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується банківськими виписками та визнано відповідачем при проведенні перевірки.

У ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, реальності проведення господарських операцій, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду податковим органом ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки ТОВ "Каіс" у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з контрагентами ДПІ судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи відсутні.

Первинні документи відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення), що не заперечується відповідачем.

За таких обставин, висновок контролюючого органу про вчинення позивачем порушення Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за згаданими вище правочинами є помилковим, оскільки вказане судження ґрунтується виключно на мотивах порушення закону суб'єктами господарювання за 2-4 ланкою руху товару.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про наявність права на збільшення валових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Мегалотт", у зв'язку з недоведеністю реальності проведення господарської операції по даному контрагенту, рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується.

Стосовно висновку податкового органу про порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом встановлено, що 16.03.2010р. між ТОВ "Каіс" (замовник, іменований за договором - фірма), та компанією BERG TRADE LIMITED»(Великобританія, виконавець) було укладено договір №36, предметом якого є надання послуги з пошуку покупців на товар, який реалізується фірмою, а також із представництва інтересів фірми при продажу товару. У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з надання послуг з пошуку покупців на товар, які оформлені Актом виконаних робіт №1 від 12.04.2010р. на суму 72.000,00 доларів США.

Зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №7 від 30.04.2010р., №19 від 03.06.2010р., №33 від 29.06.2010р., №34 від 14.07.2010р., №44 від 26.08.2010р., №49 від 01.10.2010р. на загальну суму 72.000,00 доларів США (в еквіваленті - 575.280,00грн.).

02.04.2010 року між позивачем, УАСП ТОВ «КАІС»(замовник, іменованого за договором - фірма), та компанією TOURIST LIMITED»(Кіпр, виконавець) укладено договір №37, предметом якого є надання послуги з пошуку покупців на товар, який реалізується фірмою, а також із представництва інтересів фірми при продажу товару. У межах згаданого правочину проведені господарські операції з надання послуг з пошуку покупців на товар, які оформлені Актом виконаних робіт №1 від 13.05.2010 року на суму 120.000,00 доларів США.

Зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №20 від 04.06.2011 року та №22 від 14.06.2011 року на загальну суму 120.000,00 доларів США (в еквіваленті -951.108,00 грн.).

Відповідно до п.5.1 ст.5 якого під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 згаданого закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи з положень наведених норм закону визначальним критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва платника податку є причетність набутих у власність товарів, отриманих робіт, спожитих послуг до господарської діяльності суб'єкта господарювання як платника податку на прибуток.

Згідно приписів п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне надання послуг позивачеві полягало у тому, що за сприяння нерезидентів IRADE LIMITED»та TOURIST LIMITED», ТОВ "Каіс" укладено зовнішньоекономічні контракти №1004051 від 16.04.2010р. на продаж нерафінованої соняшникової олії, наливом, у кількості 2000 метричних тон за ціною 815,00 доларів США за одну метричну тону та 1004006/3 від 02.04.2010р. на продаж нерафінованої соняшникової олії, наливом, у кількості 950 метричних тон за ціною 815,00 доларів США за одну метричну тону з компанією (GENEVA) S.A.»Женева, Швейцарія); №PN-0722/09 від 26.04.2010р. на продаж нерафінованої соняшникової олії, - наливом, у кількості 1000 метричних тон за ціною 805,00 доларів США за одну метричну тону та зовнішньоекономічний контракт №PN-0724/09 від 28.04.2010 року на продаж нерафінованої соняшникової олії, наливом, у кількості 1000 метричних тон за ціною 813,00 доларів США за одну метричну тону з компанією "Nidera Handelscompagnie B.V." (Роттердам, Нідерланди).

Факт здійснення позивачем експорту товару за межі митної території України на користь нерезидентів (GENEVA) S.A.»(Женева, Швейцарія), Handelscompagnie B.V.»(Роттердам, Нідерланди) підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Доводи відповідача про відсутність потреби у використанні послуг нерезидентів - посередників ґрунтується на припущеннях, підтверджуючих доказів в обґрунтування зворотного відповідачем судам обох інстанцій не надано.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень №0000230700 від 06.04.2010р. та №0000240700 від 06.04.2010р., колегія суддів зазначає наступне.

З 21.02.2011 року по 29.03.2011 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Каіс" (ідентифікаційний код - 20023279) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2011р. №833/07-0/20023279.

06.04.2011 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення №0000230700 про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 6.573.491,00 грн. та №0000240700 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 2.779.458,00 грн.

Фактичною підставою для винесення вказаних спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Каіс" п.1.5 ст.1, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість листопада-грудня 2010 року податкових накладних, що були виписані контрагентами в попередніх звітних податкових періодах; та про порушення ТОВ "Каіс" п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: віднесення на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість складених ТОВ АФ "Подолівська" розрахунків коригувань на суму податку на додану вартість 9.097.893,65грн. за відсутності факту списання грошових коштів з рахунків ТОВ "Каіс".

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зазначає, що право платника податку на додану вартість на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше від звітного податкового періоду отримання платником податку на додану вартість від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Відповідачем зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності суб'єктів господарювання, котрі є сторонами правочинів, в межах яких були виписані податкові накладні (за згаданим вище епізодом порушення), до правового статусу цих осіб, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання податкових накладних №№25 від 19.08.2010 p., 28 від 20.08.2010 р, 34 від 25.08.2010 p., 36 від 26.08.2010 p., 38 від 27.08.2010 p., 42 від 30.08.2010 p., 45 від 31.08.2010 p., 4 від 03.09.2010 p., 8 від 06.09.2010 p., 19 від 13.09.2010 p., 27 від 20.09.2010 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, а ні при проведенні перевірки, а ні в ході судового розгляду не зазначено. Також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару (робіт, послуг) у спірних правовідносинах, невикористання товару (робіт, послуг) в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару (робіт, послуг), способу, порядку та стану розрахунків, повторного (подвійного) віднесення податкових накладних на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про відсутність у позивача права на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість листопада-грудня 2010 року за податковими накладними, котрі виписані в попередніх звітних податкових періодах, спростовується матеріалами справи.

Стосовно висновку податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.5.1 п. 7.5 cт. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», слід зазначити, що відповідно до вказаної норми закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приписами п.4.5 ст.4 вищезазначеного Закону передбачено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Правила коригування визначені законодавцем в п.4.5.1-4.5.3 п.4.5 ст.4 згадуваного Закону, а саме, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг) (п.4.5.1 п.4.5 ст.4); якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку (п.п.4.5.2 п.4.5 ст.4); зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів (п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4).

З огляду на вказане, стосовно правовідносин, котрі складаються з приводу коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та коригування податкового кредиту з ПДВ, приписи п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є спеціальною нормою матеріального права, якою не передбачено наявності події стосовно списання коштів з банківського рахунку платника податку на додану вартість в оплату вартості товарів (робіт, послуг) як обов'язкової умови для збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За матеріалами справи 02.08.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ АФ «Подолівська»(продавець) укладено договір №02/08-ПО, предметом якого є поставка пшениці озимої (2 та 4 класу) і соняшника.

Протягом серпня 2010 року позивачем за названим договором перераховано на користь ТОВ АФ «Подолівська»в якості попередньої оплати 83.448.324,00 грн., а виписані ТОВ АФ «Подолівська»податкові накладні від 19.08.2010 року №25 на суму 3.679.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 613.166,67грн.), від 20.08.2010 року №28 на суму 73.660.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 12.276.666,67 грн.), від 25.08.2010 року №34 на суму 980.624,00 грн. (в тому числі ПДВ - 163.437,33 грн.), від 26.08.2010 року №36 на суму 310.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 51.666,67 грн.), від 27.08.2010 року №38 на суму 245.000,00 грн. (в тому числі ПДВ -40.833,33 грн.), від 30.08.2010 року №42 на суму 4.348.700,00 грн. (в тому числі ПДВ - 724.783,33 грн.), від 31.08.2010 року №45 на суму 225.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 37.500,00 грн.) були включені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

01.09.2010 року в межах договору №02/08-ПО від 02.08.2010 року ТОВ «АФ «Подолівська» виписано видаткову накладну №2/01/09 на суму 29.480.462,00 грн. (в тому числі ПДВ - 4.913.410,34 грн.), якою оформлено господарську операцію з поставки товару на користь позивача.

У вересні 2010 року позивачем з посиланням на вищеназваний правочин перераховано на користь ТОВ АФ «Подолівська»в якості попередньої оплати 842.500,00грн., а виписані ТОВ АФ «Подолівська»податкові накладні від 03.09.2010 року №4 на суму 25.000,00грн. (в тому числі ПДВ -4.166,67грн.), від 06.09.2010 року №8 на суму 190.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 31.666,67грн.), від 13.09.2010 року №19 на суму 467.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 77.883,33грн.), від 20.09.2010 року №27 на суму 160.500,00грн. (в тому числі ПДВ - 26.750,00грн.) були включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

14.09.2010 року ТОВ АФ «Подолівська»на користь ТОВ "Каіс" повернуто раніше отриманої попередньої оплати за договором №02/08-ПО від 02.08.2010р. в загальній сумі 500.000,00 (в тому числі ПДВ - 83.333,33грн.).

Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2010 року ТОВ АФ «Подолівська»складено розрахунок №44/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача, з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 83.333,33грн.

В декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року позивачем відображено зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за даною господарською операцією в сумі 83.333,33грн.

30.09.2010 року ТОВ "Каіс" о виписано видаткову накладну №ВП-0000003 на суму 29.480.462,00 грн. (в тому числі ПДВ - 4.913.410,34грн.), якою оформлено господарську операцію з повернення товару на користь ТОВ АФ «Подолівська». Оскільки як отримання товару, так і подальше повернення товару є другою подією, що настала після події списання коштів з банківського рахунку позивача, то дана господарська операція не знайшла свого відображення в податковому обліку ТОВ "Каіс" з податку на додану вартість.

01.10.2010 року в межах договору №02/08-ПО від 02.08.2010р. ТОВ «АФ «Подолівська»виписано видаткову накладну №1/01/10 на суму 21.066.668,55 грн. (в тому числі ПДВ - 3.511.111,42грн.) а №3/01/10 на суму 4.136.793,50грн. (в тому числі ПДВ - 689.465,58грн.), якими оформлено господарські операції з поставки товару на користь позивача.

04.10.2010 року між позивачем, ТОВ "Каіс" та ТОВ АФ «Подолівська»укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з умовами якої сторони домовились про припинення взаємних договірних зобов'язань на суму 4.000.000,00грн. Відповідно до умов згаданої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог у ТОВ АФ «Подолівська»залишилось право вимоги до позивача за договором купівлі-продажу від 02.08.2010р. №02/08-ПО в сумі 4.587.361,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 04.10.2010 року ТОВ АФ «Подолівська»складено розрахунок №48/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача, ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягала зменшенню на 666.666,67 грн.

06.10.2010 року між позивачем та ТОВ АФ «Подолівська»укладено договір №1 «Про відступлення права вимоги», згідно з яким ТОВ АФ «Подолівське»передано відступлено) на користь ТОВ "Каіс" право вимоги до ТОВ «ВФ «Протекс»на суму 18.520.000,00грн.

06.10.2010 року між позивачем, ТОВ "Каіс" та ТОВ АФ «Подолівська»укладено договір №2 «Про відступлення права вимоги», згідно з яким ТОВ АФ «Подолівське»було передано відступлено) на користь ТОВ "Каіс" право вимоги до ТОВ «Вакко»на суму 13.091.000,00грн.

06.10.2010 року між позивачем, ТОВ "Каіс" та ТОВ АФ «Подолівська»укладено договір №3 «Про відступлення права вимоги», згідно з яким ТОВ АФ «Подолівське»було передано [відступлено) на користь ТОВ "Каіс" право вимоги до ТОВ «Тисон» на суму 22.978.556,33грн.

У зв'язку з укладанням вищеперелічених договорів відступлення права вимоги 06.10.2010 року між позивачем та ТОВ АФ «Подолівська»укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з умовами якої сторони домовились про припинення взаємних договірних зобов'язань на суму 54.587.361,95грн. Відповідно до умов даної угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог у ТОВ АФ «Подолівська»залишилось право вимоги до позивача, ТОВ "Каіс" за договором №3 від 06.10.2010 року в сумі 2.194,38грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2010 року ТОВ АФ «Подолівська»на виконання угоди від 06.10.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог були складені: розрахунок №59/27 до податкової накладної №27 від 20.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача, ТОВ "Каіс" з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 26.750,00грн.; розрахунок №58/19 до податкової накладної №19 від 13.09.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача, ТОВ "Каіс" з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 77.833,33 грн.; розрахунок №57/8 до податкової накладної №8 від 06.09.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 31.666,67грн.; розрахунок №56/4 до податкової накладної №4 від 03.09.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача, ТОВ "Каіс" з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 4.166,67грн.; розрахунок №55/45 до податкової накладної №45 від 31.08.2011 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача, ТОВ "Каіс" з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 37.500,00грн.; розрахунок №54/42 до податкової накладної №42 від 30.08.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 742.783,33грн.; розрахунок №53/38 до податкової накладної №38 від 27.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 40.833,33грн.; розрахунок №52/36 до податкової накладної №36 від 25.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 51.666,67грн.; розрахунок №51/34 до податкової накладної №34 від 25.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підлягала зменшенню на 163.437,33 грн.; розрахунок №50/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010 року, згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 2.145.140,75грн., 4.387.094,00грн., 1.402.298,92грн.; розрахунок №49/25 до податкової накладної №25 від 19.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 4.722,07грн.

В декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року позивачем відображено зменшення податкового кредиту з ПДВ за переліченими вище розрахунками коригувань, складеними ТОВ АФ «Подолівська»у жовтні 2010 року.

Заперечень чи зауважень до проведеного позивачем коригування податкового кредиту з ПДВ за переліченими розрахунками в бік зменшення податковий орган ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи не зазначав.

16.12.2010 року між позивачем, ТОВ "Каіс" та ТОВ АФ «Подолівська»було укладено угоду про анулювання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.10.2010р., згідно з якою сторони домовились, що угода про залік зустрічних однорідних вимог від 06.10.2010р. не має ніяких юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2010р. ТОВ АФ «Подолівська»на виконання угоди від 16.12.2010р. про анулювання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.10.2010р. були складені: розрахунок №72/27 до податкової накладної №27 від 20.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 26.750,00грн.; розрахунок №71/19 до податкової накладної №19 від 13.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 77.833,33грн.; розрахунок №70/8 до податкової накладної №8 від 06.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 31.666,67грн.; розрахунок №69/4 до податкової накладної №4 від 03.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 4.166,67грн.; розрахунок №68/45 до податкової накладної №45 від 31.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 37.500,00грн.; розрахунок №67/42 до податкової накладної №42 від 30.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 724.783,33грн.; розрахунок №66/38 до податкової накладної №38 від 27.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 40.833,33грн.; розрахунок №65/36 до податкової накладної №36 від 26.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 51.666,67грн.; розрахунок №64/34 до податкової накладної №34 від 25.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 163.437,33грн.; розрахунок №63/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 2.145.140,75грн. і 5.789.393,50грн.; розрахунок №62/25 до податкової накладної №25 від 19.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала збільшенню на 4.722,07грн.

В декларації з ПДВ за грудень 2010р. позивачем відображено збільшення податкового кредиту з ПДВ за переліченими вище розрахунками коригувань.

В період з 20 по 21 грудня 2010 року ТОВ АФ «Подолівська»на користь ТОВ "Каіс" повернуто раніше отриманої попередньої оплати за договором №02/08-ПО від 02.08.2010р. в загальній сумі 54.587.361,95грн. (за 20.12.2010р. -21.335.000,00грн., за 21.12.2010р. -33.252.361,95грн.).

Як вбачається з матеріалів справи 20.12.2010 року ТОВ АФ «Подолівська»складені: розрахунок №73/25 до податкової накладної №25 від 19.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 4.722,07грн.; розрахунок №74/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 2.451.140,75грн. і 1.405.970,51грн.; а21.12.2010р. ТОВ АФ «Подолівська»були складені: розрахунок №84/27 до податкової накладної №27 від 20.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 26.750,00грн.; розрахунок №83/19 до податкової накладної №19 від 13.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 77.833,33грн.; розрахунок №82/8 до податкової накладної №8 від 06.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивач з ПДВ підлягала зменшенню на 31.666,67грн.; розрахунок №81/4 до податкової накладної №4 від 03.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 4.166,67грн.; розрахунок №80/45 до податкової накладної №45 від 31.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 37.500,00грн.; розрахунок №79/42 до податкової накладної №42 від 30.08.2010р. , згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 724.783,33грн.; розрахунок №78/38 до податкової накладної №38 від 27.08.2010р. , згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 40.833,33грн.; розрахунок №77/36 до податкової накладної №36 від 26.08.2010р. , згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 51.666,67грн.; розрахунок №76/34 до податкової накладної №34 від 25.08.2010р. , згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 163.437,33грн.; розрахунок №75/28 до податкової накладної №28 від 20.08.2010р. , згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 4.383.422,99грн.

27.12.2010 року ТОВ "Каіс" виписано видаткову накладну №ВП-0000003 на суму 20.679.466,35грн. (в тому числі ПДВ - 3.446.577,72грн.), якою оформлено господарську операцію з повернення товару на користь ТОВ АФ «Подолівська».

28.12.2010р. ТОВ АФ «Подолівська»на користь позивача повернуто раніше отриманої попередньої оплати за договором №02/08-ПО від 02.08.2010р. в загальній сумі 20.679.466,35грн.

Як вбачається з матеріалів справи 28.12.2010р. ТОВ АФ «Подолівська»були складені: розрахунок №87/28 до податкової накладної №27 від 20.09.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 2.821.325,54грн. і 16.807,58грн.; розрахунок №86/25 до податкової накладної №25 від 19.08.2010р., згідно з яким сума податкового кредиту позивача з ПДВ підлягала зменшенню на 227.777,93грн. і 380.666,67грн.

В декларації з ПДВ за грудень 2010р. позивачем відображено зменшення податкового кредиту з ПДВ за переліченими вище розрахунками коригувань.

Посилання суб'єкта владних повноважень на приписи п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є юридично необгрунтованим, так як положення згаданої норми закону не регламентують правовідносин з приводу коригування податкового кредиту з ПДВ.

Окрім того, суд відзначає, що визнаючи правомірність проведеного ТОВ "Каіс" коригування податкового кредиту з ПДВ у бік зменшення на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, податковий орган разом з тим не визнає за правильне відновлення платником податків податкового кредиту з ПДВ після припинення існування тієї правової підстави, котра слугувала причиною зменшення податкового кредиту з ПДВ, тобто після укладання угоди про анулювання заліку зустрічних однорідних вимог.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень №0000250700 від 06.04.2010 року та №0000260700 від 06.04.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

З 21.03.2011 року по 29.03.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Каіс" (ідентифікаційний код - 20023279) з питання правових відноси з ТОВ «Агро-Пром Союз»(ідентифікаційний код - 26695119) і ПП «Согласіє»(ідентифікаційний код - 32722611) за період 01.04.2010 року -31.07.2010 року та з питання правових відносин з ПП «Согласіє»(ідентифікаційний код-32722611) за період 01.08.2010 року 30.11.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2011р. №834/07-0/20023279.

06.04.2011 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення №0000250700 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 2.613.890,00 грн. та №0000260700 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 149,00 грн.

В основу спірних рішень суб'єктом владних повноважень покладені відображені в акті від 29.03.2011 року №834/07-0/20023279 висновки про порушення ТОВ "Каіс" п.п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про подато на додану вартість», а саме: відсутність надмірної сплати ПДВ до державного бюджету України суб'єктами господарювання за 2-4 ланками руху товару; та про порушення ТОВ "Каіс" п.1.6 ст.1, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, а саме: зменшення платником податків податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Согласіє»за фактом повернення раніше отриманої попередньої оплати за товар без одночасного зменшення ПП «Согласіє»податкового кредиту з ПДВ за складеними ТОВ "Каіс" розрахунками коригувань.

За матеріалами справи 28.07.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Агро-Пром Союз»(продавець) укладено договір №28/07-АПС, предметом якого є поставка товару (пшениці 4, 5, 6 класу). З посиланням на вказаний правочин ТОВ «Агро-Пром Союз»виписано податкову накладну №280702 від 28.07.2010р. на суму 327.500,00грн. (в тому числі ПДВ - 54.583,33грн.), видаткові накладні №290703 від 29.07.2010р. на суму 226.560,57грн. (в тому числі ПДВ - 37.760,09грн.), №300702 від 30.07.2010р. на суму 100.939,43грн. (в тому числі ПДВ -16.823,24грн.). оплата вартості придбаного товару була проведена позивачем 28.07.2010р. в сумі 327.500,00грн. (в тому числі ПДВ - 54.583,33грн.), що підтверджується банківською випискою.

Також встановлено, що 07.04.2010 року між позивачем (покупець) та ПП «Согласіє»(продавець) укладено договір №07/04-КС, предметом якого є поставка товару (олія соняшникова нерафінована). Умови укладеного правочину не передбачали транспортування товару. Так як товар знаходився у виробника олії соняшникової (ЗАТ «Слав'янськолія»), звідки відвантажувався на експорт. З посиланням на вказаний правочин ПП «Согласіє»виписані видаткові накладні №РН-2/07/04 від 07.04.2010р. на суму 9.935.748,00грн. (в тому числі ПДВ -1.655.598,00грн.), №РН-2/12/04 від 12.04.2010р. на суму 1.266.024,00грн. (в тому числі ПДВ -211.004,00грн.), №РН-2/26/04 від 26.04.2010р. на суму 5.234.256,00грн. (в тому числі ПДВ -872.376,00грн.), №РН-2/11/05 від 11.05.2010р. на суму 9.409.620,00грн. (в тому числі ПДВ -1.568.270,00грн.), №РН-2/25/05 від 25.05.2010р. на суму 6.579.210,00грн. (в тому числі ПДВ -1.096.535,00грн.), №РН-1/31/05 від 31.05.2010р. на суму 4.029.630,00грн.( в тому числі ПДВ -671.605,00грн.), №Рн-3/10/06 від 10.06.2010р. на суму 6.706.351,50грн.(в тому числі ПДВ -1.117.725,25грн.), №РН-1/09/07 від 09.07.2010р. на суму 456.207,50грн. (в тому числі ПДВ -76.034,58грн.), а також податкові накладні №80 від 07.04.2010р. на суму 9.935.748,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.655.958,00грн.), №83 від 12.04.2010р. на суму 1.266.024,00грн. (в тому числі ПДВ -211.004,00грн.), №98 від 26.04.2010р. на суму 5.234.256,00грн. (в тому числі ПДВ - 872.376,00грн.), №108 від 11.05.2010р. на суму 9.409.620,00грн.( в тому числі ПДВ - 1.568.270,00грн.), №119 від 25.05.2010р. на суму 6.579.210,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.096.535,00грн.), №125 від 31.05.2010р. на суму 4.029.630,00грн. (в тому числі ПДВ - 671.605,00грн.), №140 від 10.06.2010р. на суму 6.706.351,50грн. (в тому числі ПДВ - 1.117.725,25грн.), №159 від 09.07.2010р. на суму 456.207,50грн. (в тому числі ПДВ -76.034,58грн.).

Оплата вартості придбаного товару підтверджується витребуваною судом і приєднаною до справи банківською випискою. Експорт згаданого товару засвідчений належно складеними вантажними митними деклараціями. Жодних претензій до правильності оформлення ВМД податковий орган в акті перевірки не викладав, в основу спірних рішень такий мотив суб'єктом владних повноважень не покладений.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, реальності проведення господарських операцій, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не зазначило.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи відсутні.

Первинні документи відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, що не заперечується відповідачем.

За матеріалами справи 04.08.2010 року між позивачем (продавець) та ПП «Согласіє»(покупець) укладено договір №04/08-КС, предметом якого є поставка товару (пшениці озимої 2, 4 класу і соняшника).

У зв'язку з отриманням попередньої оплати від ПП «Согласіє»позивачем були виписані 19.08.2010р. податкова накладна №51 на суму 2.923.000,00грн. (в тому числі - 487.166,66грн.), а 20.08.2010р. податкова накладна №52 на суму 73.140.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 12.190.000,00грн.). Вказані податкові накладні включені позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ серпня 2010 року.

15.09.2010 року між ТОВ "Каіс" та ПП «Согласіє»укладено додаткову угоду №1, згідно з якою розірвано договір №04/08-КС від 04.08.2010 року.

Протягом жовтня 2010 року ТОВ "Каіс" на користь ПП «Согласіє»повернуто раніше отриманої попередньої оплати за договором №04/08-КС від 04.08.2010р. в загальній сумі 76.063.000,00.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2010 року ТОВ "Каіс" складено розрахунок №9/52 до податкової накладної №52 від 20.08.2010р., згідно з яким податкові зобов'язання ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягали зменшенню на 4.654.333,33грн.; 22.10.2010р. ТОВ "Каіс" складено розрахунок №8/52 до податкової накладної №52 від 20.08.2010р., згідно з яким податкові зобов'язання ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягали зменшенню на 1.972.333,33грн.; 20.10.2010р. УАСП у формі ТОВ «Каіс»було складено розрахунок №7/52 до податкової накладної №52 від 20.08.2010 року, згідно з яким податкові зобов'язання ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягали зменшенню на 1.475.500,00грн. і 401.500,00грн.; 19.10.2010 року ТОВ "Каіс" складено розрахунок №6/52 до податкової накладної №52 від 20.08.2010р., згідно з яким податкові зобов'язання ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягали зменшенню на 233.500,00грн. і 253.166,66грн.; 19.10.2010 року ТОВ "Каіс" складено розрахунок №5/51 до податкової накладної №51 від 19.08.2010р., згідно з яким податкові зобов'язання ТОВ "Каіс" з ПДВ підлягали зменшенню на 3.686.333,33грн.

У декларації з ПДВ за жовтень 2010 року позивачем відображено зменшення податкового зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями в межах договору №04/08-КС від 04.08.2010 року.

Вказані розрахунки коригувань були вручені позивачем гр.ОСОБА_3, особі, яка від імені ПП «Согласіє»підписала договір №04/08-КС від 04.08.2010 року та згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців є керівником ПП «Согласіє».

Підпунктом «а»п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Викладене в акті судження податкового органу про нікчемність договору №04/08-КС від 04.08.2010 року необґрунтованим, так як в ході розгляду справи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності спірного правочину, не подано належних, допустимих та достатніх доказів, а також не наведено належних доводів на підтвердження припущення стосовно нікчемності правочину.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2ст. 71 КАС України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається, а отже в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.