Рішення № 24736010, 19.06.2012, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1217/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2012 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого-судді: Цалин Б.М.

Секретаря : Грицанюк Н.П.

розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом прокурора Косівського району в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Косівської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Косівського району звернувся в суд із позовом в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Косівської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Прокурор Косівського району, що приймає участь у справі, Федорук Т.І., в судове засідання не з"явилась, подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує в розгляді справи в заочному провадженні, наслідки ухвалення заочного рішення суду їй відомо.

Із змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_2. будучи матір'ю малолітніх ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушення вимог п.п. 1. 2. З ст.150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»будучи зобов'язаною виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших .людей, піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний, моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя злісно не виконувала встановлені законом обов'язки по догляду за своїми малолітніми дітьми ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що спричинило тяжкі наслідки та смерть малолітнього ОСОБА_4 Відповідачка ніде не працюючи та не маючи постійного заробітку, періодично зловживала алкогольними напоями протягом 2010-2011 року часто залишала ОСОБА_1 без нагляду. Протягом листопада-грудня 2010 року ОСОБА_2 не здійснювала належний догляд за новонародженим ОСОБА_4. в порушення своїх батьківських обов'язків в наслідок чого 27.12.2010 року малолітній ОСОБА_4 поступив на стаціонарне лікування в дитяче відділення Косівської ЦРЛ. Однак. 29.12.2010 року ОСОБА_2. самовільно, без дозволу медичних працівників лікарні, забрала малолітнього ОСОБА_4 додому. ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2, перебувала в себе вдома, спільно із співжителем ОСОБА_6 вживала спиртні напої, не здійснювала догляду за малолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В продовження своїх злочинних дій пов'язаних із злісним невиконанням обов'язків по догляду за дітьми перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння важкого ступеня, ОСОБА_2 годувала новонародженого ОСОБА_4 груддю, внаслідок чого в організм дитини при годуванні з молоком матері потрапив алкоголь в кількості 0.45 проміле. Того ж дня малолітній ОСОБА_7. помер від механічної асфіксії внаслідок аспірації блювотними масами. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №84/58-Е від 08.04.2011 року, враховуючи вік дитини ОСОБА_4, вагу - 3000 гр. понижене живлення, можна вважати, що кількість етилового алкоголю в крові дитини, яка склала 0.45 проміле могла викликати інтоксикацію, пригнічення діяльності ЦНС, викликати блювотний рефлекс з виділенням блювотних мас та наступною аспірацією їх, від чого і наслала смерть. Алкоголь міг потрапили в організм дитини при її годуванні, або з молоком матері, яка вживала спиртні напої, або при додаванні спиртовмісних речовин до дитячого харчування, яким вигодовують грудних дітей. Внаслідок неналежного догляду матір'ю ОСОБА_2 за новонародженою дитиною ОСОБА_4 на трупі останнього виявлено наявність шкірних покривів різко яскраво червоного кольору в ділянках обох сідниць з верхньою третиною обох стегон. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в злісному невиконанні встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною ОСОБА_4, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті останнього, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ст. 166 КК України. Вироком Косівського районного суду від 21.06.2011 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі. 9 квітня 2012 року ОСОБА_2 відбула покарання та повернулася по місцю свого постійного проживання в с. Смодна Косівського району. Однак, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 28 квітня 2012 року, ОСОБА_2 на даний час за вказаною адресою не проживає, умови проживання незадовільні, будинок потребує ремонту. По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується із негативної сторони, не одружена, не працює, стабільного заробітку, доходу немає. Рішенням Косівського районного суду від 26.03.2008 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав щодо її дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а її малолітня донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.12.2010 року перебуває на повному державному утриманні. Просить позов задоволити.

Представник третьої особи служби у справах дітей Косівської райдержадміністрації, ОСОБА_11 в судове засідання не з"явився подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги прокурора Косівського району підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити .

Відповідачка, ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно. Причина неявки суду не відома у зв»язку з чим суд ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до задоволення за наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка в справі, ОСОБА_2, являється матір"ю 4 -х дітей, а саме ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачку за рішенням Косівського районного суду від 26.03.2008 року позбавлено батьківських прав відносно трьох старших її дітей а малолітня ОСОБА_1 з 31.12.2010 року перебуває на повному державному утриманні.

Разом із тим суд звертає увагу, що відносно відповідачки було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 166 КК України. а саме за злісне невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною ОСОБА_4, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті останнього. Вироком Косівського районного суду від 21.06.2011 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України га призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі (а.с.4-7) . 9 квітня 2012 року ОСОБА_2 відбула покарання та повернулася по місцю свого постійного проживання в с. Смодна Косівського району.

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 28 квітня 2012 року(а.с.14), ОСОБА_2 на даний час за вказаною адресою не проживає, умови проживання незадовільні, будинок потребує ремонту.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується із негативної сторони, не працювала і не працює на даний час, двічі розлучена, мати чотирьох дітей, п"ята дитина померла в півторамісячному віці в наслідок поганого догляду ( а.с.11).

Комісією з питань захисту дітей Косівської РДА прийнято висновок №169-11 від 06.07.2011 року (а.с.8) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. а також прийнято висновок № 327/03-12 від 07.05.2012 року про недоцільність повернення малолітньої ОСОБА_1 матері ОСОБА_2

Стаття 51 Конституції України, а також статті 150 і 180 СК України встановлюють для батьків обов'язок виховувати та утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Крім цього, стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ зобов'язує батьків виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя, праці, розвивати їх особистість, повагу до прав, свобод людини та громадянина. Такий же обов'язок щодо виховання та розвитку дитини на батьків покладає і стаття 59 Закону України "Про освіту".

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір"ю.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачка злісно ухилялась від виконання своїх батьківських обов"язків по утриманню і вихованню своїх дітей . Окрім того суд і звертає увагу, що за рішенням Косівського районного суду від 26.03.2008 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав щодо її дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , при чому відповідна і на даний час не вживала жодних заходів для поновлення їй батьківських прав.

Одним із способів захисту інтересів неповнолітньої дитини є позбавлення батьківських прав того з батьків, хто неналежно виконує свої батьківські обов'язки.

Так, відповідно до частини 2 статті 164 СК України батько або мати можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дитини, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по її вихованню.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку про те, що ухилення від виконання обов'язку по вихованню дитини є актом свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій і не бажає цього робити в майбутньому.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. В п.16 цієї ж постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, в ході судового розгляду справи отримані достовірні відомості, які свідчать про навмисне та злісне невиконання відповідачкою своїх обов'язків по вихованню дочки, ОСОБА_1 , оскільки протягом тривалого часу вона не проявляла відносно неї належної турботи та уваги, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не піклуються про стан її здоров'я та розвитку, хоча зобов'язана це робити та має таку можливість.

На підставі наведеного ст.ст. 164, 165, 166, 182 184 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 213 -215, 218 , 224-226 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительку АДРЕСА_1 батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати малолітню дитину на утримання органу опіки і піклування.

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 жительки АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 107,30 грн. отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, Код банку отримувача (МФО) 836014 , Рахунок отримувача 31210206700266 ,Код класифікації доходів бюджету 22030001 , Код ЄДРПОУ суду 02891606, Призначення платежу - Судовий збір, за позовом прокурора Косівського району, Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: підпис Цалин Б.М.

копія вірна

Суддя