Справа № 1-243/11
1/2315/10/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2012м.СмілаСмілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Яценка С.Л.
при секретарі Гончаренко Г.Т.
з участю прокурора Пашковського Д.П.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, до арешту непрацюючого, на утриманні має неповнолітню доньку, такого, що раніше судимого:
- 7 лютого 2002 року Смілянським міським судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;
- 10 липня 2003 року Знам'янським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 29 грудня 2005 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 19 днів
- за ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_6 6 листопада 2010 року близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_7, яка виникла після спільного вживання спиртних напоїв, умисно, на ґрунті неприязних стосунків, з метою позбавлення ОСОБА_7 життя, наніс останньому удар ножем у груди та два удари сокирою по голові в результаті чого ОСОБА_7 помер на місці події.
Він же, 15 грудня 2010 року в період із 17 год. 25 хв. до 18 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу проник до будинку АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав мікрохвильову піч «Самсунг», спричинивши потерпілій ОСОБА_8 шкоду на 150 грн.
Він же, 23 січня 2011 року близько 20 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вул. Жовтневій в м. Сміла, з метою заволодіння чужим майном наніс потерпілій ОСОБА_9 удар кулаком в голову, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження і повторно, відкрито, шляхом ривка, викрав у неї сумку в якій були 180 грн., 2 мобільних телефони «Самсунг» з стартовими пакетами «Лайф» та «Київстар», ключ, ручка, блокнот, чим завдав їй шкоду на загальну суму 983 грн.
На досудовому слідстві підсудний свою вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7 визнавав, а в судовому засіданні не визнав і пояснив, що в листопаді 2010 року в будинку ОСОБА_10 разом з ним та ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Сп'янів і всього що було потім не пам'ятає. Пригадує, що знаходився із ОСОБА_7 у своєму будинку і заснув на стільці, проснувся від того, що падав. ОСОБА_7 його штовхав, просив випити. Домовились, що він вип'є і піде. Він виганяв його і оскільки той не хотів іти, викликав міліцію. Через декілька місяців на огороді був знайдений труп ОСОБА_7 Ніякого відношення до вбивства ОСОБА_7 та його захоронення він не має.
Визнавав себе винним підсудний на досудовому слідстві і у вчиненні крадіжки та відкритому заволодінні майном потерпілої, а в судовому засіданні винним себе визнав тільки у скоєнні крадіжки і суду пояснив, що викрав мікрохвильову піч із будинку в мікрорайоні «Гречківка», куди зайшов через відчинені двері, яку пізніше продав незнайомій жінці. Винним себе у пограбуванні ОСОБА_9 не визнав.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним в умисному вбивстві ОСОБА_7 його винність в скоєному злочині повністю підтверджується доказами, які отримані в передбаченому законом порядку і досліджені в судовому засіданні.
Так, на досудовому слідстві ОСОБА_6 дав показання про те, що в листопаді 2010 року він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 вживав спиртні напої в будинку ОСОБА_10 Сильно сп'янів і всього, що відбувалось потім не пам'ятає. Пригадує, що він та ОСОБА_7 сиділи на кухні його будинку, він виганяв того і між ними виникла сварка. Вони стояли біля столу і у нього в руці був ніж. ОСОБА_7 тримався рукою за груди і направився до виходу з будинку, по ходу вони штовхались. ОСОБА_7 впав на порозі будинку, а він сокирою вдарив його два рази по голові і той перестав подавати ознаки життя. Тоді він взяв лопату, викопав в кінці огороду яму, переніс туди труп і закопав разом із сокирою ( т. 3 а.с. а.с. 114-118).
Хоча ОСОБА_6 відмовився від даних показань, суд вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи і є достовірними, так як вони підтверджуються іншими об'єктивними доказами по справі, які підтверджують його винуватість
Так, свідок ОСОБА_10 показав суду, що 6 листопада 2010 року в його будинку він разом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в дружній обстановці розпивали спиртні напої, ніяких сварок між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не було. Увечері він провів їх з двору і після цього ОСОБА_7 більше не бачив;
Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що вдень 6 листопада 2010 року її син ОСОБА_7 пішов в гості до куми і не повернувся. Вона звернулась до міліції із заявою про його зникнення. 11 лютого 2011 року труп сина був виявлений на огороді будинковолодіння АДРЕСА_1;
Про те що її онук ОСОБА_7 в листопаді 2010 року пішов з дому і не повернувся, а 11 лютого 2011 року його труп був виявлений на огороді будинковолодіння по вулиці, де він жив, підтвердила потерпіла ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_11 показала в суді, що її син ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями і з жовтня 2010 року проживав в будинку АДРЕСА_1. 16 листопада 2010 року син сказав їй, що боїться там залишатись, бо на огороді закопаний труп людини і показував де саме, але вона йому не повірила. 11 лютого 2011 року приїхала з чоловіком до сина і чоловік виявив на огороді заритий труп людини про що вона повідомила працівникам міліції, які перебували на вулиці.
Аналогічні показання дав суду і свідок ОСОБА_12 При цьому він пояснив також, що в будинку сина була сокира, але кудись поділась, тому він привіз іншу сокиру.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показали суду, що вони були присутні при викопуванні трупа із землі на огороді будинковолодіння АДРЕСА_1 в якості понятих і бачили напівоголений труп ОСОБА_7, сліди крові на погребі та в будинку.
Показання підсудного на досудовому слідстві про вчинення ним вбивства ОСОБА_7 крім показань свідків, об'єктивно підтверджується даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ним від 13 лютого 2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 на місці вчинення злочину показав як він 6 листопада 2010 року в ході сварки скоїв вбивство ОСОБА_7 та витягував труп з будинку. Він показав місце на огороді де лопатою викопав яму і позу трупа, в якій закопав його. При цьому було вилучено 2 ножі (т.1 а.с.124-131).
Вказані обставини ОСОБА_6 показав на місці події злочину за допомогою муляжу, статиста, з участю захисника та спеціаліста. При проведенні відтворення обстановки та обставин події застосовувався відеозапис
Переглянувши відеозапис цієї слідчої дії, суд приходить до висновку, що на відтворенні обстановки і обставин події злочину ОСОБА_6 був впевнений в собі, покази давав вільно без будь - якого тиску та стороннього впливу, а тому результати даної слідчої дії вважає достовірним і допустимим доказом винності підсудного.
Винуватість ОСОБА_6 у вбивстві ОСОБА_7 підтверджується також:
- даними протоколу огляду місця події від 11 лютого 2011 року під час якого на огороді будинковолодіння АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_7 та вилучено граблі і лопату із речовиною бурого кольору, дві сокири, сліди рук, недопалки сигарет, відрізок килиму із плямою бурого кольору, зішкріб речовини бурого кольору із стіни погріба (т.1.а.с.57-73).
Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи від 9 березня 2011 року 15 слідів пальців рук, вилучених з місця події злочину, залишені ОСОБА_6 ( т.2 а.с.2-8);
З висновків судово-цитологічної експертизи від 5 травня 2011 року, судово-імунологічних експертиз від 29 квітня, 5 та 12 травня 2011 року вбачається, що на сокирі, лопаті, граблях, на марлевих тампонах та вирізці килимового покриття, вилучених з місця злочину, виявлено кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.с.143-146, 153-157, 171-175, 188-192), а з висновку судово-цитологічної експертизи від 20 травня 2011 року - на п'яти недопалках, виявлені клітини ротової порожнини, походження слини на них від ОСОБА_7 не виключається (т.2 а.с.163-16);
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи від 29 квітня 2011 року на куртці ОСОБА_6, вилученій у ОСОБА_11 16 лютого 2011 року (т.2 а.с 62,63), виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається ( т.2 а.с.225-229).
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 13 червня 2011 року на трупі ОСОБА_7 виявленні тілесні ушкодження у вигляді сліпої проникаючої колото-різаної рани грудей справа із ушкодженням легені і крововиливами у м'які тканини по ходу раньового каналу, крововиливом у праву плевральну порожнину, які мають ознаки прижиттєвості, за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких та могли стояти у причинному зв'язку із смертю; непроникаюча колото-різана рана спини справа із крововиливами у м'які тканини по ходу раньового каналу, дві рубані рани потилично-скроневої області голови із руйнуванням кісток черепа, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких, різана рана лівої тімяно - скроневої області голови, різані рани числом сім правого передпліччя, різана рана долонної поверхні правої кисті, непроникаючі колото-різані рани числом три правої бічної поверхні тазу (т.1 а.с.160-161).
Тілесні ушкодження у вигляді рубаних ран голови на трупі ОСОБА_7 могли виникнути від дії сокири, вилученої з місця події злочину, сліпа проникаюча рана грудей справа із ушкодженням легені могла виникнути від дії ножа із клинком довжиною 133 мм, вилученим при відтворенні обстановки і обставин події з ОСОБА_6, що вбачається з висновку судово-медичної експертизи від 17 червня 2011 року (т.3 а.с.83-84).
Висновки експертиз від 13 та 17 червня 2011 року об'єктивно підтверджують покази підсудного на досудовому слідстві про характер і локалізацію тілесних ушкоджень спричинених ним потерпілому ОСОБА_7 6 листопада 2010 року при його вбивстві.
Аналіз наведених вище доказів свідчить про те, що потерпілий ОСОБА_7 був вбитий підсудним в будинку АДРЕСА_1, в якому він проживав і труп ОСОБА_7 був виявлений на огороді цього будинковолодіння.
Про даний факт вбивства ним потерпілого підсудний давав показання на слідстві від яких відмовився в суді. Проте, суд вважає, що його показання на слідстві є достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються сукупністю інших, наведених вище доказів.
Твердження підсудного про те, що він викликав по телефону працівників міліції і ті забрали ОСОБА_7 з його будинку нічим не підтверджені. За його клопотання судом допитані свідки - працівники міліції ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які заперечують факт надходження такого повідомлення і виїзду за місцем проживання підсудного 6 листопада 2010 року. Будь - яких доказів про те, що такий факт мав місце підсудний не навів і судом не встановлено.
Доводи підсудного про те, що на досудовому слідстві про обставини вбивства ОСОБА_7 він розповідав і показував під тиском працівників міліції були предметом перевірки і є безпідставними. За клопотанням прокурора судом було дано доручення органам досудового слідства перевірити показання підсудного в цій частині. В ході перевірки дані обставини не знайшли свого підтвердження, тому 17 жовтня 2011 року слідчим прокуратури було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом застосування погроз та фізичних тортур з боку працівників міліції за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 127, 364, 365, 373 КК України.
Винність ОСОБА_6 у вчинені таємного викрадення чужого майна крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується доказами по справі:
Потерпіла ОСОБА_8 показала суду, що 15 грудня 2010 року із кухні будинковолодіння АДРЕСА_2 була викрадена невідомою особою її мікрохвильова піч «Самсунг».
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_23, даними на досудовому слідстві та перевіреними судом.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що напередодні 2011 року ОСОБА_6 пропонував йому купити мікрохвильову піч за 50 грн.
З показань свідка ОСОБА_24, досліджених судом, вбачається, що в січні 2011 року вона купила у невідомого хлопця мікрохвильову піч, яку ОСОБА_23 пізніше впізнала як свою (т.3 а.с.66).
Крім названих доказів, винуватість підсудного підтверджується іншими доказами, а саме:
- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 15 лютого 2011 року, про те, що він, будучи в нетверезому стані, зайшов до чужого будинку, звідки викрав мікрохвильову піч, яку відніс додому, а пізніше продав незнайомій жінці (т.1 а.с.206);
- даними протоколу огляду місця події від 25 січня 2011 року під час якого із будинку, де проживає ОСОБА_24, було вилучено належну ОСОБА_8 мікрохвильову піч «Самсунг» (т.1 а.с.205);
- даними довідки ПП ОСОБА_25 від 15 лютого 2011 року про те, що вартість викраденої мікрохвильової печі «Самсунг» становить 150 грн. (т.1 а.с.208).
Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини у відкритому заволодінні майном ОСОБА_9, його винуватість підтверджується доказами, які всебічно та повно досліджені в судовому засіданні.
На досудовому слідстві підсудний дав показання про те, що в січні 2011 року він, ідучи по тротуару, порівнявшись з жінкою, штовхнув її і вирвав у неї сумку. Відбіг на певну віддаль і із сумки забрав два мобільні телефони, один з яких продав, а виручені гроші витратив на свої потреби, а сумку викинув.
Потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що 23 січня 2011 року після 20 год. вона йшла по вул. Жовтневій м. Сміла. З нею порівнявся невідомий хлопець, ударив кулаком в голову, від чого вона впала, а він вирвав сумку в якій були два мобільних телефони «Самсунг», 180 грн., ключ від квартири, блокнот, ручка і утік.
Свідок ОСОБА_26 показав в суді, що у вечірній час у січні 2011 року на вул. Жовтневій м. Сміла після того як він розминувся з ОСОБА_9, почув її крик. Побіг до неї і бачив хлопця який, як сказала ОСОБА_9, забрав у неї сумку.
В ході відтворення обстановки і обставин події від 29 березня 2011 року ОСОБА_6 в присутності захисника та понятих вказав місце де зустрів незнайому жінку, штовхнув її, від чого та впала, а він вихватив у неї сумку і втік. Показав також місце де він забрав із сумки два мобільні телефони, а сумку викинув (т.2 а.с.85-89).
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 7 квітня 2011 року ОСОБА_9 23 січня 2011 року спричинено ушкодження, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень ( т.3 а.с.76).
Крім цих доказів, винуватість підсудного підтверджується іншими доказами, які досліджені судом:
- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 15 лютого 2011 року, написаній ним власноруч, в якій він визнав, що відкрито викрав у ОСОБА_9 сумочку у якій були два мобільних телефони, один з яких продав, а другий залишив собі ( т.1 а.с.188);
- даними протоколу огляду місця події від 12 лютого 2011 року під час якого у ОСОБА_6 був вилучений мобільний телефон «Самсунг SX 481», що належить ОСОБА_9 (т.1 а.с.183);
- даними довідок ПП ОСОБА_27 про те, що вартість стартового пакету «Київстар» становить 20 грн., «Лайф» - 15 грн., а двох мобільних телефонів «Самсунг» - 450 грн. (т.1 а.с. 80-181, т.3 а.с.104-106).
Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ч.2 ст.185 КК України, так як він таємно викрав чуже майно, вчинене повторно та за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, а також питання наявності обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
ОСОБА_6 згідно довідки - характеристики за місцем проживання характеризується позитивно.
Суд не може віднести до пом'якшуючих обставин покарання підсудного те, що він з'явився із зізнанням, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину - у відкритому викраденні майна потерпілої, оскільки він в суді заперечує свою вину у скоєнні цього злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 у відповідності до ст.67 КК України суд визнає - рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - вбивстві, який відноситься до категорії особливо тяжких, рецидив злочинів та вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку і відкрите викрадання чужого майна, належних висновків для себе не зробив і скоїв більш тяжкий злочин - вбивство, суд приходить до висновку, що для його виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України. Таке ж покарання суд вважає за необхідне обрати і за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів підлягає визначенню шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати з моменту його затримання - з 13 лютого 2011 року.
Позов ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню в сумі 983 грн., оскільки винними діями підсудного їй спричинена шкода на цю суму
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розмір якої вона визначила в 50000 грн., суд вважає, що він підлягає задоволенню. Фактичні витрати на поховання сина вона понесла в сумі 12459 грн.: ритуальні послуги - 8375 грн.; придбання продуктів харчування для поминальних обідів 4084 грн. Тому розмір моральної шкоди буде складати 37541 грн. (50000 грн. - 12459 грн.).
Моральна шкода в такому розмірі підлягає стягненню з підсудного, оскільки внаслідок умисного вбивства сина потерпілій завдано особливих моральних та психологічних страждань.
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з підсудного 50000 грн. моральної шкоди слід залишити без розгляду, оскільки вона в ході розгляду справи відмовилась від нього.
З підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області належить стягнути 1013 грн. 04 коп. витрат на проведення судово - дактилоскопічних експертиз та експертиз холодної зброї.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 115 КК України - 14 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі.
У відповідності з ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 покарання у виді 14 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання рахувати з 13 лютого 2011 року.
Речові докази на а.с.68, 84 т.1, які передані потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити їм, звільнивши від зобов'язань по зберігальних розписках; на а.с. 89-90 т.3, які перебувають в камері схову речових доказів Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області: 15 непалків сигарет, 21 відрізків липкої стрічки, 2 мотузки, відрізок килимового покриття, штани, черевики, светр - знищити, а куртку, лопату та граблі передати ОСОБА_11
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 983 грн., на користь ОСОБА_3 50 000 грн. (12459 грн. матеріальної та 37541 грн. моральної шкоди).
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_6 50000 грн. моральної шкоди - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області на рахунок 31254272210063, МФО 854018, код 25574009 1013 грн. 04 коп. за проведення експертиз.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 - з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: С. Л. Яценко
Судове рішення № 24713495, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 15.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-243/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: