Ухвала суду № 24610993, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К/9991/10807/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Карась О.В., Степашко О.І.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іскра» (далі -Товариство)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012

у справі № 2а-581/10/1370 (3107/11/9104)

за позовом Товариства

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІ)

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Боровця Р.В., Рабця В.М.,

відповідача -Шевченка Т.М.,

Генеральної прокуратури України -Чубенка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ від 14.08.2009 № 0000852301/0/13753 та № 0000862301/0/13754 з підстав відсутності порушень позивачем податкового законодавства під час формування даних податкового обліку за операціями з придбання газу у перевіреному періоді.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що неподання Товариством журналу обліку газу та документів щодо калькуляції собівартості продукції виключає можливість перевірити як кількість спожитого позивачем газу, так і факту його використання у господарській діяльності Товариства, що, в свою чергу, виключає право позивача на податкову вигоду за спірними операціями.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду зі спору як скасоване помилково.

У запереченні на касаційну скаргу СДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що СДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства за квітень, травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, квітні 2009 року. За наслідками цієї перевірки, оформленої актом від 30.07.2009 № 265/23-4/00214244, контролюючим органом було донараховано позивачеві податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 7 579 332,30 грн. (у тому числі 5 348 486 грн. за основним платежем та 2 230 846,30 грн. за штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2009 № 0000862301/0/13754, та визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2009 року в розмірі 981 088 грн. та за травень 2009 року в розмірі 1 467 265 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2009 № 000085301/0/13753. Підставою для прийняття вказаних актів індивідуальної дії став висновок податкового органу про непідтвердженість витрат позивача на сплату ПДВ у складі вартості придбаного товару (природного газу) та відсутність доказів використання цього газу у господарській діяльності Товариства з огляду на неподання останнім документів, витребовуваних податковим органом листами від 23.07.2009 № 12322/23-4/1083, від 24.07.2009 № 12381/23-4/1088 та вимогами від 24.07.2009 № 1 і № 2, а саме: калькуляції собівартості продукції у розрізі найменувань по кожному виду виготовленої продукції; інформації про залишки виготовленої продукції на складах підприємства; журналу реєстрації показників газових лічильників.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту наведеного припису Закону вбачається, що правоутворюючим фактом, з яким чинне законодавство пов'язує виникнення у платника права на податкову вигоду (податковий кредит) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою. При цьому у Законі не наведено конкретного переліку первинних документів, які є необхідними для фіксації господарської операції.

А відтак подання платником саме журналу обліку показників лічильника природного газу не є виключним способом підтвердження факту придбання та споживання природного газу. В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, факт отримання позивачем відповідних обсягів природного газу підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Слід зазначити, що специфіка операцій з придбання природного газу як товару, що транспортується трубопровідним транспортом, полягає в тому, що цей товар споживається в момент його отримання. При цьому Товариство не має передбачених чинним законодавством повноважень на зберігання природного газу. У свою чергу, податковим органом не доведено наявності у позивача технічних можливостей для резервування цього енергоресурсу.

У матеріалах справи також відсутні посилання контролюючого органу на факти несанкціонованого втручання в роботу приладів обліку газу Товариства або наявності технічних можливостей для споживання придбаного позивачем природного газу з іншою метою, ніж у технологічному циклі виробництва продукції.

Не можна погодитися і з висновком суду апеляційної інстанції щодо залежності права позивача на податковий кредит за наслідками придбання природного газу з калькуляцією собівартості виготовленої продукції. Адже сума податкових зобов'язань і податкового кредиту ніяк не пов'язана з собівартістю продукції, а визначається сукупністю операцій з реалізації і придбання у податковому періоді. Використання ж природного газу у господарській діяльності підприємства не обмежується виключно обсягами природного газу, які включаються до витрат, що безпосередньо формують собівартість продукції.

З урахуванням викладеного у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування правильного та вмотивованого рішення Львівського окружного адміністративного суду зі спору, в зв'язку з чим Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду у справі.

З огляду на реорганізацію СДПІ Вищий адміністративний суд України здійснює заміну відповідача у справі його правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити відповідача у справі спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові її правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іскра»задовольнити.

3. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 у справі № 2а-581/10/1370 (3107/11/9104) скасувати.

4. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 у справі № 2а-581/10/1370 (3107/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась О.І. Степашко