Ухвала суду № 24547489, 02.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.справа № 2а-0870/205/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Проценко О.А. Чередниченко В.Є.

за участі секретаря: Алтуховій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у справі № 2а-0870/205/11 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до про Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 23846 грн. 40 коп.,- Д

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту -позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»(далі по тексту -відповідач) в якому просило стягнути з відповідача на користь УПФУ в Ленінському районі фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у розмірі 23 846 грн. 40 коп. за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року включно. (а.с. 2-7).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/205/11 (а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідачу поштою надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року, однак відповідач не відшкодовує витрати на виплату і доставку пенсій у добровільному порядку. У зв'язку з невиконанням ЗАТ «Запоріжбіосинтез»зобов'язання з фінансування витрат на виплату і доставку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного з основних завдань -забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальний витрат.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011р. у справі № 2а-0870/205/11 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 23 846 грн. 40 коп. задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»(69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 17, код ЕДРПОУ 05379553) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах у розмірі 23 846 (двадцять три тисячі вісімсот сорок шість) гривень 40 (сорок) копійок. (суддя Батрак І.В.) (а.с. 85-87).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя виконало вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на адресу відповідача надсилалось повідомлення про розстрочення №169/02 від 08.02.2011 р., але станом на час розгляду спору відповідач згоди на розстрочення суми боргу не надав. В повідомленні про розстрочення було зазначено про необхідність подання заяви до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя. Однак, докази того, що ЗАТ «Запоріжбіосинтез»зверталось із відповідною заявою до позивача в матреілах справи відсутні. Суд першої інстанції вказує, що Закрите акціонерне товариство «Запоріжбіосинтез»як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі, і тому заборгованість, яка виникла у ЗАТ «Запоріжбіосинтез»перед Управлінням Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя у розмірі 23 846 грн. 40 коп. за період з жовтня по грудень 2010 року внаслідок виплати пільгової пенсії пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач -Закрите акціонерне товариство «Запоріжбіосинтез», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу (а.с. 92-94), зазначивши, що постанова суду першої інстанції є незаконною та є такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач в апеляційній скарзі просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 р. по справі №2а-0870/205/11 скасувати, в задоволенні позову -відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що при винесені постанови суд прийшов до хибного висновку стосовно того, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі - 23 846,40 грн. за період з жовтня по грудень 2010 року внаслідок виплати Позивачем пільгової пенсії пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Відповідач вказує на те, що обґрунтовуючи постанову, суд, зокрема, послався на положення п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1992р. №1788 і на положення Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058. Однак, жоден нормативний акт, на який послався суд приймаючи постанову, не містить норми яка б встановлювала обов'язок відповідача відшкодовувати виплачені працівникам пільгові пенсії, призначені на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач та відповідач по справі, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки своїх представників суд не сповістили, з заявами про розгляд справи з їх обов'язковою участю -не зверталися.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності сторін.

У судовому засіданні перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідач у справі зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування і відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач у даній адміністративній справі є страхувальником, який відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у строки, які передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (щомісяця до 25 числа).

Відповідач у дані адміністративній справі свої зобов'язання по сплаті фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені колишнім працівникам відповідача відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не виконував, заборгованість відповідача за період з жовтня 2010 р. по грудень 2010р. становить -23846, 40грн. Зазначені обставини підтверджуються наданими суду належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи та знаходяться в матеріалах справи.

Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач у даній справі, в порушення вимог чинного законодавства не вчинив дії щодо відшкодування позивачу фактично понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій які призначені на пільгових умовах колишнім працівникам, за період з жовтня по грудень місяці 2010р., що становить -23846,40грн. та задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, при винесенні рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, керуючись вимогами ст.244-2 КАС України, приймає до уваги Постанову Верховного Суду України №21-2487во09 від 23 березня 2010р. по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Журавка»про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно якої колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийшла до висновку, що вимога Управління щодо відшкодування Кооперативом витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до ст.13 Закону №1788-Х11, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами, яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови судовою колегією не було встановлено, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 14 березня 2011р. у даній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом належними письмовими доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,200,205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»-залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у справі № 2а-0870/205/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 24 травня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: В.Є. Чередниченко