Рішення № 24112142, 26.04.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-2583/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Саки

Сакський міьскрайсуд АР Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Красовською АВ,

Розглянувши у у м. Саки цивільну справу за позовом комунального підприємства «Новофедорівська житлово - експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради Сакського району АР Крим до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті комунальних платежів,

Встановив:

Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради ( далі ЖЕК) звернулася до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Позов мотивують тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 Будинок знаходився на балансі відповідача з 2006 року по 1 грудня 2009 року. Відповідачка не сплачувала послуги з березня 2009 року по 1 грудня 2009 року, борг складає 437,76 грн. Просять стягнути вказану суму.

Сторони в судове засідання не з»явилися.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 Справа спочатку розглядалася у порядку наказного провадження, однак, судовий наказ від 12 березня 2011 року скасований ухвалою суду від 04 квітня 2011 року № 2с/117/56/11. ЖЕК Новофедорівської селищної ради був балансоутримувачем вказаного будинку та обслуговував будинок та прибудинкову територію, а також надавав житлово-комунальні послуги у відповідності до тарифів, встановлених рішенням Новофедорівської селищної ради до 1 грудня 2009 року. Відповідачка не сплачує послуги по утриманню будинку, обслуговуванню прибудинкової території з березня 2009 року до 1 грудня 2009 року, коли будинок був переданий на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Договір письмовий не укладався.

Види житлово-комунальних послуг, а також права і обов'язки їх постачальників, виконавців та споживачів визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст.13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги ( централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо; 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-техничне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання лифтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинків, спорудою або групою будинків ( балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд ( заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності елементів конструкцій тощо).

Ст.ст. 20,21 цього Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Як вбачається зі ст.2 ч.3 п.1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язання укласти договір покладене на споживача. Представник споживача не надав суду доказів того, що відповідачка зверталася до позивача з заявою про укладання договору. В той же час, в судовому засіданні встановлене, що послуги відповідачці надавалися, що визнав і представник позивача, а саме: вивіз твердих побутових відходів, прибирання прибудинкової території. Представник відповідача у порушення вимог ст.60 ЦПК України не надав суду доказів того, що комунальні послуги не надавалися. Фактично надання послуг є товаром, який постачає позивач та споживає відповідач, а наявність договору купівлі-продажу може бути підтверджена будь-якими доказами, зокрема, самим фактом споживання, тобто відсутність договору не є підставою для звільнення споживача від обов'язку сплатити за споживаний товар.

Комунальні послуги позивачеві сплачуються на підставі тарифів, затверджених рішенням Новофедорівської селищної ради Сакського району. Як вбачається з матеріалів справи, тарифи за комунальні послуги розраховані позивачем відповідно до постанови КМ України від 12.07.2005 року № 560 та затверджені рішенням виконкому Новофедорівської селищної ради від 19.06.2007 року за № 158. Тариф не змінювався, оскільки вже було зареєстроване об'єднання співвласників будинку, хоча фактично будинок на баланс об'єднання був переданий пізніше, лише у грудні 2009 року. Розрахунок боргу наданий позивачем у довідці від 07.10.11 року за № 218.

В судовому засіданні встановлене, що відповідачка отримувала комунальні послуги від позивача, їх не сплачувала. Не сплачувала вона їх і у об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Оскільки в судовому засіданні встановлене, що відповідачка не сплачувала комунальні послуги, На підставі викладеного, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних платежів задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» ЄДРПОУ 33719723 розрахунковий рахунок 260083013315 у Сакському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк» МФО 384180, заборгованість по оплаті комунальних платежів у сумі 437,76 грн., а також судові витрати у сумі 107,3 грн, а всього стягнути 545,06 грн. ( П»ятьсот сорок п»ять грн. о6 коп).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайсуд АР Крим протягом 10 днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя Ісламгулова О. В.