Ухвала суду № 23719663, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-10623/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі № 2а-10623/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0003592305 від 04.08.2011 року про зменшення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34902,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0003592305 від 04.08.2011 року про зменшення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34902,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року скасувати та прийняти рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» з питання перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРУС ТРЕЙД» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011 року, про що було складено Акт перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. (а.с. 13-21).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. відповідачем встановлено, що в порушенням позивачем вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» у грудні 2010 року та січні 2011 року на суму ПДВ 27777 грн., в порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Майра», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7125.00 грн. (а.с. 20).

На підставі Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003592305 від 04.08.2011 року, яким позивачеві зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34903.00 грн. (а.с. 12).

Фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «Майра», ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року податкових накладних від контрагентів позивача ТОВ "ЛАРУС ТРЕЙД" та ТОВ "Майра" відповідач прийшов до висновку у зв'язку тим, що договори з вказаними контрагентами, на думку відповідача, є нікчемними, які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Підставою для висновку відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» стали висновки перевірки, за результатами якої була складена Довідка від 28.03.2011 року № 441/23-304/37188281, відповідно до якої у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» відповідачем встановлено відсутність відповідного персоналу, транспортних засобів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.

Підставою для висновку відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Майра», стали висновки перевірки, за результатами якої був складений Акт від 06.04.2011р. № 1488/233/36817495, яким виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем договорів з ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «Майра» був укладений Договір купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р., відповідно до умов якого ТОВ «Майра» передавало позивачеві цукор-пісок, а ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» отримувало вказаний товар та оплачувало його вартість (а.с. 68-69, т. 1).

Придбаний ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» у ТОВ «Майра» товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 18.01.2011р. № 5242 (а.с. 64, т. 1), від 26.01.2011р. № 5303 (а.с. 64, т. 1), від 31.01.2011р. № 5334 (а.с. 65, т. 1).

Факт відвантаження ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» придбаного у ТОВ «Майра» товару, підтверджується видатковою накладною № РН-0000024 від 24.01.2011р. (а.с. 87, т. 1). У звязку з оплатою та отриманням позивачем придбаного за Договором купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р. товару, ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» було отримано від ТОВ «Майра» податкову накладну № 51 від 24.01.2011р. (а.с. 88, т. 1).

Отриманий за Договором купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р. товар, був оприбуткований на складі ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та в подальшому використаний у власній господарській діяльності виробництві кондитерських виробів, що підтверджується Довідкою про рух цукру ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» (а.с. 45-50, т. 1).

Крім того, між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» було укладено Договір купівлі-продажу № ЛТ-43 від 20.12.2010р., предметом якого була купівля цукору-піску. Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» передавало позивачеві цукор-пісок, а ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» - отримувало вказаний товар та оплачувало його вартість (а.с. 66-67, т. 1).

Придбаний ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.01.2011р. № 5172 (а.с. 57, т. 1), від 17.01.2011р. № 5230 (а.с. 57, т. 1), від 03.02.2011р. № 5344 (а.с. 58, т. 1), від 01.02.2011р. № 5341 (а.с. 58, т. 1), від 28.02.2011р. № 5528 (а.с. 60, т. 1).

Факт відвантаження ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» придбаного у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» товару, підтверджується видатковими накладними № ЛТ-0000085 від 19.01.2011р. (а.с. 73, т. 1), № ЛТ-0000165 від 04.02.2011р. (а.с. 75, т. 1), № ЛТ-0000178 від 07.02.2011р. (а.с. 77, т. 1), № ЛТ-0000238 від 17.02.2011р. (а.с. 79, т. 1), № ЛТ-0000314 від 02.03.2011р. (а.с. 83, т. 1).

Придбаний у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», був перевезений на склади ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка», що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 19.01.2011р. (а.с. 74, т. 1), від 04.02.2011р. (а.с. 76, т. 1), від 07.02.2011р. (а.с. 78, т. 1), від 17.02.2011р. (а.с. 80, т. 1), від 02.03.2011р. (а.с. 84, т. 1).

Наявність у позивача складських приміщень підтверджується договорами оренди, що містяться в матеріалах справи, відповідно до яких, позивачем орендовувалося приміщення з метою розміщення виробництва. Обладнання для здійснення виробництва орендовувалося позивачем відповідно до договорів оренди, що містяться в матеріалах справи, для використання у господарській діяльності з метою виробництва пастило-мармеладних виробів.

Товар позивачем був оприбуткований на складі ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та в подальшому використаний у власній господарській діяльності виробництві кондитерських виробів, що підтверджується Довідкою про рух цукру ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» (а.с. 51-56, т. 1).

Враховуючи досліджені вище докази, суд приходить до висновку про наявність у позивача доведеної належними та допустимим доказами обєктивної необхідності придбання цукру-піску для забезпечення ведення власної господарської діяльності виготовлення кондитерських виробів. Крім того, як встановлено судом вище, у позивача наявна технічна можливість для зберігання та використання придбаного у контрагентів цукру-піску.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов спірних договорів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність відповідного персоналу, транспортних засобів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень у ТОВ "ЛАРУС ТРЕЙД" та на невідповідність даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "Майра", на підставі чого відповідач прийшов до висновку про нікчемність угод, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки реальність господарських операцій за договорами з вказаними контрагентами підтверджується матеріалами справи.

Крім того, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом та довідкою податкової перевірки, на підставі яких відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року податкових накладних від контрагентів позивача ТОВ "ЛАРУС ТРЕЙД" та ТОВ "Майра", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Разом з тим, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ Майра", ТОВ "ЛАРУС-ТРЕЙД" податкових накладних.

Фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Майра", ТОВ "ЛАРУС-ТРЕЙД" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладених з ТОВ Майра", ТОВ "ЛАРУС-ТРЕЙД" договорів підряду та поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі № 2а-10623/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.