Постанова № 23701027, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 2а-559/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Русанової В.Б. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі № 2а-559/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Уніпак" (далі-позивач, ТОВ «Уніпак») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач, Харківська ОДПІ) № 0001852340/0 від 07.09.2009р., № 0001852340/1 від 02.10.2009р., № 0001852340/2 від 29.10.2009р., № 0001852340/3 від 19.01.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ, винесені відносно ТОВ "Уніпак", а саме: № 0001852340/0 від 07.09.2009р., № 0001852340/1 від 02.10.2009р., № 0001852340/2 від 29.10.2009р., № 0001852340/3 від 19.01.2010р.

В апеляційній скарзі Харківська ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: не враховано приписи ст. 129 Конституції України, ст. 7, 9, 49, 51, 72 КАС України, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 216 Цивільного кодексу України.

Під час апеляційного розгляду справи було проведено заміну позивача з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби відповідно до постанови Уряду України та витягу з Єдиного державного реєстру.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.07.2009 року по 20.08.2009 року Харківською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Уніпак» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 1.03.2009 року, в ході якої було встановлено порушення п.5.1.п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 92813 грн.

За результати перевірки складено акт № 2523/234/ 31977279 від 25.08.2009 року, на підставі якого податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001852340/0, від 07.09.2009року на загальну суму 129938,20 гривень, щодо нарахування товариству податку на прибуток у сумі 92813,0 гривень та штрафних санкцій у сумі 37125,2 гривень.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідком розгляду скарг податкове повідомлення рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення та направлено на адресу позивача податкові повідомлення рішення № 0001852340/1 від 02.10.2009р., № 0001852340/2 від 29.10.2009р., № 0001852340/3 від 19.01.2010р.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Уніпак» та недоведеності відповідачем правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок Харківської ОДПІ про неправомірне віднесення до складу валових витрат ТОВ «Уніпак» на загальну суму 371 250грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 92 813 грн. у ІІІ кварталі 2008 року був зроблений за правовідносинами позивача з ТОВ «Компані Стріт».

Так, матеріалами справи встановлено, що 07.08.2008 р. між ТОВ «Уніпак» та ТОВ «Компані Стріт» було укладено договір підряду за № 688-р, згідно якого ТОВ «Компані Стріт» (підрядчик) зобов'язується виконати роботи з ремонту поліграфічного та друкарського обладнання, яке є власністю позивача.

На виконання даного договору ТОВ «Уніпак» від ТОВ «Компані Стріт» отримало послуг на загальну суму 672685, 42 гривень. На підставі видаткових і податкових накладних по вказаному договору ТОВ «Уніпак» віднесено до складу валових витрат у третьому кварталі 2008 року 371250 гривень.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання зазначеного договору підряду за № 688-р від 07.08.2008 р., позивачем надано копії документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, договір підряду за № 688-р від 07.08.2008 р. з кошторисами №1,2,3, акти сдачи-приймання робіт від 29.08.08р., 30.09.08р., 31.10.08р., податкові накладні № 29088 від 29.08.08р., №300961 від 30.09.08р., №311041 від 31.10.08р.

Плата за виконані роботи в сумі 239685,42 грн. включена до Акту заліку зустрічних вимог від 12.11.08р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що копії податкових накладних, на підставі яких сформовано валові витрати за ІІІ квартал 2008 року, відповідають вимогам чинного законодавства і видані платниками податку, зареєстрованими, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку. Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивачем валові витрати сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку помилково, оскільки не врахував того, що ТОВ «Уніпак» формувало валові витрати по правовідносинам з контрагентом ТОВ «Компані Стріт», що за юридичною адресою ТОВ «Компані Стріт» та директором якого у період з 18.04.08р. по 16.10.08р. був ОСОБА_1, податкові декларації підприємства за 9 місяців 2008р. підписував саме він, проте відповідно до інформації 2-го Малинівського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 23.10.08р. за № 122-03-19 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Видаткові та податкові накладні, надані ТОВ «Компані Стріт» на адресу ТОВ «Уніпак», підписані громадянином ОСОБА_2, прізвище якого не обліковується в реєстраційних документах ТОВ «Компані Стріт» та в ході вжитих заходів ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та ВПМ ХОДПІ не встановлений. Крім того, підприємством позивача не надано доказів того, що саме на дату підписання документів по взаєморозрахункам з ТОВ «Уніпак» ОСОБА_2 мав право підпису як керівник ТОВ «Компані Стріт».

Таким чином, вся первинна документація, надана ТОВ «Компані Стріт», не містять підпису посадової особи, відповідальної за здійснення господарської операції, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, п 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ .

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-40376/09/2070 від 01.02.2010р., що набрало законної сили, вже було зроблено аналіз договору підряду №688-р від 07.08.08р., укладеного між ТОВ «Уніпак» та ТОВ «Компані Стріт», та встановлено, що витрати ТОВ «Уніпак» по взаємовідносинам з ТОВ «Компані Стріт» були понесені за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків.

Таким чином, для контрагентів ТОВ «Компані Стріт» такі операції несуть податкову вигоду, і саме вони в даному випадку є вигодонабувачами, тобто, особами, на користь яких вчинюються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Так, ТОВ «Уніпак» в результаті відносин із ТОВ «Компані Стріт» протягом ІІІ кварталу 2008 року сформовано валові витрати з податку на прибуток на суму 371250грн.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що оплату по вказаному договору фактично не проведено. Письмових доказів, а саме платіжних документів або виписок банку позивачем до матеріалів справи не надано.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач та ТОВ «Компані Стріт» ставили за мету не виконання умов укладених договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань та штучного формування валових витрат.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов вірних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі № 2а-559/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак" відмовити в повному обсязі

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Зеленський В.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2012 р.