Рішення № 23695502, 21.02.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2-7509/11

пр. № 2/2608/1839/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року Святошинський районний суд м.Києва

в складі судді Лук"яненко Л.М.

при секретарі Гаман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві

справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Київський завод реле та автоматики

про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з врахуванням уточнених позовних вимог до Публічного Акціонерного Товариства «Київський завод реле та автоматики про стягнення заборгованості по заробітній платі , посилаючись на те, що він працював на даному підприємстві з 04.06.2004 року слюсарем по складанню металево -конструкцій тимчасово , починаючи з 09.08.2004 року переведений на постійну роботу у заготівельному виробництві слюсарем по складанню металоконструкцій по другому розряду , починаючи з 11.06.2007 року був переведений на посаду бухгалтера згідно наказу № 91-к від 11.06.2007 року , а у відповідності до наказу № 15-к від 03.03.2009 року був призначений начальником фінансового сектору . Враховуючи невиплату заробітної плати в період часу з січня 2011 року по червень 2011 року був змушений звільнитись за власним бажанням , тому у відповідності до наказу № 58-к від 14.06.2011 року звільнений з роботи за власним бажанням . Під час звільнення з ним не було проведено остаточний розрахунок та невиплачена заробітна плата на суму 11 385 грн. 29 коп. , тому просить стягнути заборгованість по заробітній платі а також стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки при звільненні на день винесення рішення . Відповідач до 05.09.2011 року не надавав йому довідку про середню заробітну плату а також довідку по заборгованості по заробітній платі в зв*язку з чим він був позбавлений можливості раніше звернутися до суду з позовом . Крім того йому заподіяна моральна шкода , яка полягає в тому , що довгий час не виплачуючи заробітну плату відповідач позбавляв його вести його нормальний спосіб життя , це завдавало йому страждань та мук , тому просить стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю.

Відповідач з позовом не згодний та пояснив суду , заборгованість по заробітній платі не могла бути сплачена з поважних причин ,оскільки ними не нараховувалась заробітна плата в зв*язку з важким матеріальним станом на підприємстві .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Ухвалою протокольною суду від 20.02.2012 року замінено відповідача з ВАТ «Київський завод реле та автоматики «на ПАТ «Київський завод реле та автоматики «в зв*язку з реєстрацією статуту від 28.09.2011 року .

Судом встановлено, що позивач працював на даному підприємстві з 04.06.2004 року слюсарем по складанню металево -конструкцій тимчасово , починаючи з 09.08.2004 року переведений на постійну роботу у заготівельному виробництві слюсарем по складанню металоконструкцій по другому розряду (а.с. 7,24 ). Починаючи з 11.06.2007 року позивач був переведений на посаду бухгалтера згідно наказу № 91-к від 11.06.2007 року , а у відповідності до наказу № 15-к від 03.03.2009 року був призначений начальником фінансового сектору (а.с. 8) .

Враховуючи невиплату заробітної плати в період часу з січня 2011 року по червень 2011 року позивач був змушений звільнитись за власним бажанням , тому у відповідності до наказу № 58-к від 14.06.2011 року звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 8,24,25,29 ).

Під час звільнення з позивачем не було проведено остаточний розрахунок та невиплачена заробітна плата на суму 11 385 грн. 29 коп. (а.с.4, 28).

У відповідності до ст.47 КЗпП України ,власник або уповноважений орган зобов*язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок з ним.

Згідно з ст.94 КЗпП України, заробітна плата -це винагорода, обчислина у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

У відповідності до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум ,що належить йому від підприємства проводиться в день звільнення .

Ст.117 КЗпП України передбачає,що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки ,зазначені у ст.117 КЗпП України ,підприємство повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Про те , підставою для відповідальності власника (підприємства) згідно з статтею є склад правопорушення ,який включає два юридичних факти -порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст.116 КЗпп України) і вина власника . Не слід вважати ,що вина власника виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку ,фінансових труднощів підприємства. Лише непереборна сила (надзвичайна і непереборна сила) виключає вину власника.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці " від 24.12.1999 року №13 ,п.20 передбачає,у разі затримки розрахунку при звільненні ,якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення ,суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку ,а при непроведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення ,якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини . Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності .

Суд вважає,що відсутність грошей у відповідача , -не є поважною причиною , права громадянина не повинні порушуватись із-за того,що не були заплановані ,чи перераховані кошти на заробітну плату особами на яких покладені дані обов*язки. Так у відповідності до ст.43 Конституції України , кожен має право на працю,що включає можливість заробляти собі на життя працею ,яку він вільно обирає або на яку він погоджується ,а також на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Суд враховує ту обставину , що позивач відповідач до 05.09.2011 року не надавав позивачу довідку про середню заробітну плату, а також довідку по заборгованості по заробітній платі в зв*язку з безгрошів'ям та юридичною необізнаністю . Крім того у відповідності до ст.234 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком . Беручи до уваги викладене , суд вважає , що позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 11 385 грн. 29 коп. підлягає задоволенню .

Фактичний розрахунок з позивачем не відбувся до теперішнього часу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 , середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає :

( 1 899 +1 733 ) = 3 632 грн.

середня заробітна плата за один робочий день складає : в квітні -20 робочих днів та травні -19 робочих днів 2011 року -39 робочих днів ,тому (1 899 + 1 733 ) : 39 робочих днів = 93 грн.13 коп.

З 14.06.2011 року по 14.02.2012 рік -8 місяці затримки ,складає 1 816 грн. грн.(середньомісячна заробітна плата ) х 8 (вісім місяців ) = 14 528 грн.

З 15.02.2012 року по 21.02.2012 рік 5 робочих днів,тому середній заробіток за затримку з 21.02.2012 по день фактичного звільнення

93 грн.13 коп. х 5= 465 грн.65 коп.

14 528 +465.65 = 14 993 грн. 65 коп. , тобто середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 14 993 грн. 65 коп.,а тому позов в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню.

Крім того при звільнення позивача було здійснено з порушеннями його законних прав щодо оплати праці , що призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагали додаткових зусиль для організації життя ,на підставі ст.237-1 КЗпП України суд вважає позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтовані . З урахуванням обставин справи , характеру та обсягу страждань позивача , характеру немайнових втрат , позиції відповідача та виходячи з засад розумності , виваженості та справедливості суд вважає ,що позовні вимоги з приводу відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню частково , а саме стягнути на користь позивача 1 000 грн .

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала ,за наявності її вини .

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди ", враховуючи тривалість та тяжкість моральних страждань, тяжкість вимушених змін в житті через порушення їх законних прав, погіршення стану здоров*я , виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості та врахуванням моральних страждань,суд вважає ці вимоги обгрунтованими .

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути також судовий збір в сумі 273 грн. 79 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 94, 115, 116,117,234 КЗпП України ст.34 Закону України " Про оплату праці " ,Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці " від 24.12.1999 року №13 ,п.20 та ст.ст. 57-60,209,212,213,215,218,223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Київський завод реле та автоматики 03680 м.Київ бул.Івана Лепсе 6 на користь ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі -11 385 грн. 29 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 14 993 грн. 65 коп. та моральну шкоду 1 000 грн. , а всього 27 378 грн. 94 коп. та судовий збір в розмірі 273 грн. 79 коп (отримувач УДКСУ у Святошинському районі, ЄДРПОУ: 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок: 31212206700009, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; "Судовий збір", Святошинський р/с, 02896733 за позов).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів .

СУДДЯ: