Рішення № 22645641, 10.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р.Справа № 5017/450/2012

За позовом: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт"

До відповідача: Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 03/04-42 від 29.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № Д/ЮВ-75 від 19.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство (далі ДП) "Ізмаїльський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги буксирів по Договору № 386/011 КФО від 01.01.2009р. у сумі 17 495,31 дол. США (139 787 грн. 78 коп. за курсом НБУ на 10.02.2012р.) та пені за у сумі 728 дол. США (5 820 грн. 17 коп. а курсом НБУ на 10.02.2012р.)

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 495,31 дол. США на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у звязку із погашенням відповідачем цієї заборгованості. У частині стягнення пені у сумі 261,74 дол. США та судових витрат у справі позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позову заперечує частково, у частині розміру пені.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 січня 2009р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (Порт) та ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(Судновласник) був укладений Договір № 386/011 КФО, який регламентує надання послуг Портом суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом. Строк дії договору з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Додатковою угодою № 1 від 01 січня 2010р. до Договору від 01.01.2009р. № 386/011 КФО строк дії Договору продовжено до 31.12.2010р.

31 грудня 2010р. сторони уклали Додаткову угоду № 2 до договору від 01.01.2009р. № 386/011 КФО, якою доповнили п. 3.10 розділу 3, розділ 3 п.п. 3.21, 3.22, 3.23, 3.24; розділ 5 виклали в іншій редакції, доповнили п.п. 6.5, 6.6 розділу 6, доповнили п. 9.1 розділу 9. Строк дії Договору продовжено до 31.12.2011р.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг суднам і сплата портових зборів і плат здійснюються на підставі КТМ України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 "Про портові збори" та інших нормативно-правових актів України, Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 у редакції Наказу Міністерства від 15.12.2000 р. № 711 зі змінами та доповненнями, Зводу Звичаїв порту, обов`язкових постанов порту Ізмаїл та положень цього договору.

Згідно п. 5.3 Додаткової угоди № 2 остаточні рахунки за суднозаходом, в тому числі всіма іншими послугами, наданими Портом, сплачуються Судновласником: для суден Судновласника, а також суден, які знаходяться в його оперуванні під прапором України та іноземним прапором впродовж 10 банківських днів з дати виставлення рахунку. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Порту.

Позивач зазначив, що ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»за Договором неналежним чином виконувало свої зобовязання щодо оплати наданих послуг, у звязку з чим за ним за період з березня по листопад 2011р. утворилася заборгованість на суму 17 495,31 дол. США.

Позивач виставив відповідачу на сплату рахунки за надані послуги в іноземній валюті відповідно до п. 10 «Положення про портові збори», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544, а також Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15-93, оскільки послуги надавались судам під іноземним прапором. Але оплату наданих послуг у сумі 17 495,31 дол. США відповідачем здійснено: згідно платіжного доручення № 5450 від 01 вересня 2011р. у сумі 1 779,53 дол. США, згідно платіжного доручення № 2244 від 28 листопада 2011р. у сумі 8 211,22 дол. США, згідно платіжного доручення № 4920 від 02 грудня 2011р. у сумі 18 139,06 дол. США, згідно платіжного доручення № 2152 від 12 грудня 2011р. у сумі 5 556,59 дол. США, згідно платіжного доручення № 5761 від 22 грудня 2011р. у сумі 8 855 дол. США.

Відповідно до п. 6.6 Додаткової угоди № 2 до Договору у випадку затримання розрахунків Судновласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 261,74 дол. США.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач проти позову заперечує частково, у частині нарахування пені у сумі 27,96 дол. США, так як рахунок на оплату був виставлений 22.08.2011р., а не 22.03.2011р., як то зазначив позивач у розрахунку пені.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

У відповідності до ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом, 01 січня 2009р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»(Порт) та ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(Судновласник) був укладений Договір № 386/011 КФО, який регламентує надання послуг Портом суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом. Строк дії договору до 31.12.2011р.

Згідно п. 5.3 Додаткової угоди № 2 до Договору №386\011 КФО від 01.01.2009р. остаточні рахунки за суднозаходом в тому числі всіма іншими послугами наданим Портом, сплачуються Судновласником: для суден Судновласника, а також суден, які знаходяться в його оперуванні під прапором України та іноземним прапором впродовж 10 банківських днів з дати виставлення рахунку. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Порту.

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»неналежним чином виконувало свої зобовязання щодо оплати наданих послуг, оплачувало надані послуги з порушенням строків оплати . Зокрема, суму основного боргу у розмірі 17 495,31 дол. США відповідач оплатив платіжними дорученнями № 5450 від 01.09.2011р., № 2244 від 28.11.2011р., № 4920 від 02.12.2011р., № 2152 від 12.12.2011р., № 5761 від 22.12.2011р.

Отже, відповідач сплатив суму основної заборгованості. За таких обставин, у частині вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 17 495,31 дол. США між сторонами відсутній предмет спору і провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 6.6 Додаткової угоди № 2 у випадку затримання розрахунків Судновласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів.

За уточненим розрахунком позивача сума пені складає 261,74 дол. США, однак, судом приймаються до уваги заперечення відповідача по справі щодо суми пені, адже, рахунок № 2193 на суму 444,88 дол. США дійсно був виставлений 22.08.2011р., а не 22.03.2011р. За таких обставин, стягненню підлягає пеня у сумі 233,78 дол. США.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 , п.1-1 ст.80 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125824, р/р 2600601531105/840 в Ізмаїльській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 328629) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815, р/р 260020153192, в Ізмаїльській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 328629) пеню у сумі 233,78 дол. США (1 867 грн. 88 коп. за курсом НБУ на 13.02.2012р.), витрати по сплаті судового збору у сумі 2 907 грн. 45 коп.

3. У задоволені іншої частини позову відмовити.

4. У частині стягнення основного боргу у сумі 17 495,31 дол. США провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 квітня 2012р.

Суддя Рога Н. В.