Вирок № 22198481, 21.03.2012, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 1-31/12 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 рокусмт.Червоноармійськ Червоноармійський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої суддіРябенької Т.С.,

при секретарі Володіній В.В.,

з участю прокурораКучер Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища Єралієво, Єралієвського району, Мангишлакської області, Казахстан, жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Вега-Транс», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27.10.2011 року близько 22 год. 50 хв. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані стомлення, керував технічно справним автопоїздом Magnum 430»н/з НОМЕР_1, у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС № 075101 належить ТОВ «ВЕГА-ТРАНС-СВ», чим порушив вимоги п. 2.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року.

Рухаючись вказаним транспортним засобом по правій смузі на 196км+870м автодороги Київ-Чоп, в напрямку м. Новоград-Волинський, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.3 б) вказаних вище Правил проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення п.10.1 цих же Правил, змінив напрямок руху не переконавшись у тому, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, в результаті чого виїхав на праве узбіччя, де передньою частиною свого транспортного засобу здійснив наїзд на задню частину пасажирського автобуса «Mitsubishi-Temsa»н/з НОМЕР_3, водій якого ОСОБА_2, здійснював посадку пасажирів в автобус.

Внаслідок даної ДТП пасажир автобуса ОСОБА_3, який заходив через передні двері в салон автобуса, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла у вигляді садна лобкової ділянки, синців в ділянці промежини та калитки, забою сечового міхура та правої нирки з гематурією та множинних уламкових переломів лонної, сідничної, здухвинної кісток справа, сідничної та здухвинної кісток зліва з розривом правого крижово-здухвинного та донного з'єднання, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до довготривалого розладу здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3б); 2.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні даного злочину визнав повністю та пояснив, що 26.10.2011 року у м.Одеса завантажив службовий автопоїзд Magnum 430»н/з НОМЕР_1, у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2 вантажем, який мав доставити до м.Києва. Близько 22 год. виїхав з м.Одеси в напрямку м. Київ, куди прибув 27.10.2011 року близько 11 год. Розвантажив вантаж і близько 20 год. цього ж дня, на даному автопоїзді виїхав у м.Рівне. На той час був вже дещо стомленим і хотів спати, однак мав намір доїхати до пункту призначення. Близько 22год. 50хв. рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м.Новоград-Волинський Житомирської області. В с.Улашанівка Червоноармійського району Житомирської області керував своїм автопоїздом по правій смузі, із увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 60км/год. Під час руху заснув, на мить втративши керування автомобілем. Коли відкрив очі, побачив, що його автопоїзд рухається по смузі, яка призначена для розгону транспорту, а на відстані близько 15м. попереду, на освітленій ділянці дороги, на цій же смузі, із увімкнутою аварійною сигналізацією стоїть мікроавтобус. Застосував екстрене гальмування, однак через мить відбулось зіткнення із автопоїздом. Після зіткнення вийшов із автомобіля. Водій мікроавтобусу сказав, що в результаті наїзду, мікроавтобус наїхав на пішохода, який заходив у салон. Після чого почав допомагати потерпілому та викликав швидку медичну допомогу і працівників міліції.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні даного злочину, його винність в цьому також підтверджується наступними зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що зі слів його брата 27.10.2011 року близько 22год. 50хв. в с.Улашанівка, Червоноармійського району, Житомирської області, його брат ОСОБА_3 сідав у маршрутний мікроавтобус сполученням Київ-Рівне. Мікроавтобус зупинився на правому узбіччі, яке освітлювалося штучним електроосвітленням. В момент, коли стояв обома ногами на першій його сходинці, відчув сильний удар та впав на дорогу. Через деякий час приїхала швидка та забрала його до лікарні.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього від 27.10.2011 року, встановлено, що ДТП трапилась 27.10.2011 року на 196км+870м автодороги Київ-Чоп, де зафіксовано слідову інформацію та розташування транспортних засобів після наїзду (а.с.5-16).

Згідно з протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 від 27.10.2011 року, останній розповів та показав на місцевості про обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.122-126).

У висновку судово-медичної експертизи № 4458 від 12.12.2011 року вказується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна лобкової ділянки, синців в ділянці промежини та калитки, забою сечового міхура та правої нирки з гематурією та множинних уламкових переломів лонної, сідничної, здухвинної кісток справа, сідничної та здухвинної кісток зліва з розривом правого крижово-здухвинного та лонного з'єднання які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до довготривалого розладу здоров'я (а.с.131-132).

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 3/450 від 19.12.2011 року, залишкові пластичні деформації спіралей двох спіральних ламп габарит та стоп-сигналу задніх блок-ліхтарів автобуса -Temsa»н/з НОМЕР_3, свідчать про те, що на момент їх пошкодження, вказані лампи вірогідніше за все знаходилися у ввімкненому стані. В процесі дослідження технічного стану Temsa»н/з НОМЕР_3, а саме його зовнішніх світлових приладів - не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей зовнішніх світлових приладів, що впливають на безпеки дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.72-84).Згідно до висновку судово-технічної експертизи № 27 від 22.12.2011 року,

на момент ДТП автопоїзд Magnum 430»н/з НОМЕР_1, у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2 знаходилися в технічно справному стані (а.с.97-99).

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 15/2 від 15.09.2011 року, встановлено, що первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся передньою частиною автопоїзда Magnum 430»н/з НОМЕР_1 (зовнішня поверхня переднього бамперу) із задньою частиною shi-Temsa»н/з НОМЕР_3 (нижня частина кришки багажного відсіку) з послідуючою деформацією частин та деталей транспортних засобів. У момент первинного контакту повздовжні вісі автопоїзда Magnum 430»н/з НОМЕР_1 та автобуса Temsa»н/з НОМЕР_3 розташовувалися паралельно між собою, при цьому рух транспортних засобів проходив у попутному напрямку (а.с.89-92).

З висновку судової авто-технічної експертизи № 517 від 15.12.2011 року вбачається, що причиною створення аварійної обстановки та виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, слід вважати невідповідність дій водія автопоїзда LT-Magnum 430»н/з НОМЕР_1, у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2, ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3 б), д), 2.9 б) Правил дорожнього руху України (а.с.140-144).Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину і його необережні дії, які виразились в порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Пом`якшуючою відповідальність підсудного обставиною суд визнає те, що він в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та у встановленні істини по справі.Обтяжуючих відповідальність підсудного обставин судом не встановлено.

Крім того, суд також враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи, в звязку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому міру покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу.

Оскільки вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину відносно потерпілого ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження, тому суд вважає задовольнити його уточнений цивільний позов частково, виходячи з наступних обставин.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що автопоїзд ULT-Magnum 430»н/з НОМЕР_1, у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2, на якому ОСОБА_1 вчинив злочин, належить ТОВ «ВЕГА-ТРАНС-СВ», а засуджений працював водієм на цьому підприємстві на підставі трудового договору від 20.10.2011 року.

За ч.2 ст.1187 ЦК України шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує особа, котра на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Крім того ст.ст.1167, 1168 ЦК України встановлено відповідальність винної особи за моральну шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення ПрАТ «СК «Перша»на користь позивача вартості лікування в сумі 12900грн. 22коп. задовольнити повністю, оскільки така сума визнається відповідачем.

Згідно ст.23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих стосунках та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Позов в частині стягнення з ТОВ «Вега-Транс-СВ»на користь позивача, завдану йому моральну шкоду в сумі 55000 грн. та з ПрАТ «СК «Перша»моральну шкоду в сумі 5000 грн. підлягає задоволенню частково, оскільки враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав останній, характеру немайнових втрат, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості. На підставі викладеного розмір моральної шкоди на суму 60 тис. грн. суд вважає завищеною та оцінює її на суму 30 тисяч грн., а тому стягує з ТОВ «Вега-Транс-СВ»на користь позивача, завдану йому моральну шкоду в сумі 25000 грн. та з ПрАТ «СК «Перша»моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Судові витрати по справі за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судово-технічної експертизи підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 в сумі 450 грн. 24 коп.

Питання стосовно речових доказів (а.с.40) судом вирішується відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та обрати йому за цим Законом міру покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Вега-ТРАНС-СВ», ПрАТ «СК»Перша», третя особа - ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «СК «Перша»на користь ОСОБА_3 вартість лікування в сумі 12900 (дванадцять тисяч девятсот) грн.22 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 (пять тисяч) грн.

Стягнути з ТОВ «Вега-Транс-СВ»на користь ОСОБА_3, завдану йому моральну шкоду в сумі 25000 (двадцять пять тисяч) грн.Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Речові докази по справі: автопоїзд T-Magnum 430»н/з НОМЕР_1 у складі напівпричепа СНМITZ SPR 24»н/з НОМЕР_2 повернутому законному власнику ТОВ «Вега-ТРАНС-СВ»- залишити власнику; автобус tsubishi-Temsa»н/з НОМЕР_3 залишити власнику МПП «Деймос».

Скасувати арешт, накладений постановою ст.слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області 28.12.2011 року, на мобільний телефон марки LG GD 330.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-технічної експертизи, які перерахувати на р/р №31258272211843 НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, в УДК Житомирської області, МФО 811039, в сумі 450 (чотириста пятдесят) грн. 24коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом 15 діб починаючи з моменту його проголошення.

Суддя Т.С.Рябенька