Постанова № 21943166, 29.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13874/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріТелешова В.О.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1.(за довіреністю),

відповідач - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 801,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем подана декларація № 232 від 25.01.2011 р. про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 р., згідно з якою відповідач отримав прибуток у сумі 11557 грн. від продажу чебуреків. У звязку з цим відповідач має сплатити податок з доходів фізичних осіб відповідно до вимог п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону, а саме 15 % від обєкта оподаткування (11557грн. х 15% / 4 квартали) = 433,39 грн. (щоквартально).

Відповідач у строки, визначені законодавством, не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за 1 та 2 квартали, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед бюджетом в розмірі 801,58 грн. (з урахуванням часткової сплати 65,20 грн.) Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за фактичною адресою. Причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. Письмових заперечень суду не надано. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином, а представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Пунктом 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (п.1.6).

Статтею 2 Закону визначено, що платники вказаного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців за номером НОМЕР_1, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 29.06.2010 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку в Костянтинівський обєднаній державній податковій інспекції.

Згідно декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року поданою ОСОБА_2, вона одержала дохід від продажу чебуреків у розмірі 11557 грн. Сума податку з доходів фізичної особи становить (11557грн. х 15% / 4 квартали) = 433,39 грн. (щоквартально). Заборгованість за 1 та 2 квартали перед бюджетом складає 801,58 грн. (з урахуванням часткової сплати 65,20 грн.), яка в добровільному порядку сплачена не була.

Стаття 18 цього Закону встановлює, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобовязаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів (п.18.1 абз. «а»).

Особа, яка несе відповідальність за сплату вказаного податку, відповідно до ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є платник податків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобовязання, визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У звязку з наявністю податкового боргу, позивачем на адресу ОСОБА_2 надіслано першу податкову вимогу № 1/1494 від 07.10.2009 р.

11.01.2010 р. посадовими особами Костянтинівської ОДПІ складено акт № 1 про неможливість вручення платнику податкової вимоги.

Відповідач не погасив податковий борг і 10.02.2010 р. на адресу ОСОБА_2 була направлена друга податкова вимога № 2/220.

21.03.2010 р. посадовими особами Костянтинівської ОДПІ складено акт № 8 про неможливість вручення платнику податкової вимоги.

ОСОБА_2 не оскаржувала податкові вимоги.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III Костянтинівською ОДПІ прийнято рішення № 15/10/24-012 від 21.04.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

22.07.2010 року Костянтинівською ОДПІ було прийнято рішення № 14/10/24-012 про стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) платників податків.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на дохід фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

З огляду на зазначене, на підставі положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Таким чином суд, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 801,58 грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158163, 185-186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (номер ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33210801700058, УДК у м. Костянтинівка, код платежу 11010200, ОКПО 34686631, ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 801 (вісімсот одна) грн. 58 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 04.10.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 29.09.2011р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.