Ухвала суду № 21890576, 15.03.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/1340/2011

Провадження № 2/0306/22/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 15.03.2012

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. 15 березня 2012 р.

в складі: головуючого судді - Логвинюк І. М.,

за участю: секретаря Щесюк Н.Й.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Чорної Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»про стягнення коштів за цивільно правовими угодами, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулись до суду з позовом до Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»(далі санаторій, відповідач) про стягнення коштів за виконані ними роботи згідно з цивільно - правовими угодами (далі угоди) від 01.07.10 р. та 01.06.10 р., укладеними між ними та відповідачем, мотивуючи тим, що згідно з вищезазначеними угодами вони зобов»язались виконати та виконали певні будівельні роботи та ремонт приміщень санаторію. Відповідач прийняв роботу, однак, оплату в розмірі 20884 грн. 48 коп. не провів. У подальшому позивачі збільшили свої позовні вимоги про стягнення коштів за цивільно - правовими угодами до 23796 грн., як суми, визначеної експертним шляхом як сума вартості виконаних ними робіт. Також, 26.01.12 р. позивачі додатково подали до суду позовну заяву про стягнення з відповідача і моральної шкоди, мотивовану тим, що вони виконали свої зобов»язання перед відповідачем за цивільно - правовими угодами, оплату за якими відповідач на протязі 19 міс. не проводить, чим заподіяв їм моральної шкоди, яку оцінюють у 5000 грн. Так як за захистом свого права вони змушені були звернутись до суду. На їх неодноразові вимоги відповідач не реагує, чим поставив їх сім»ї у складне матеріальне становище, залишивши їх, відповідно, інваліда та особу, яка має на утриманні інваліда; особу, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, без засобів до існування. Вищенаведене призвело то того, що у листопаді 2011 р. позивач ОСОБА_4 стаціонарно лікувався у зв»язку з інфарктом.

Рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської обл. від 17.02.12 р. позов в даній справі задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачів 20884 грн. 48 коп. коштів за цивільно правовими угодами солідарно та по 500 грн. моральної шкоди кожному. Вирішено питання про судові витрати у справі та стягнуто з відповідача на користь позивачів в солідарному порядку 1659 грн. судових витрат.

27.02.12 р. представник позивачів звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення у справі в частині судових витрат, мотивуючи тим, що постановляючи судове рішення суд частково задовольнив позовні вимоги позивачів в частині судових витрат, стягнувши з відповідача лише витрати, понесені позивачами на оплату експертизи, а питання про витрати, понесені на оплату судового збору та ІТЗ не вирішив. Просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: судового збору та витрат на інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Заявник - представник позивачів адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, належно оповіщений. Про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні позивачі, кожен окремо, заяву свого представника підтримали, суду пояснили, що в рішенні суду понесені ними судові витрати стягнуто на їх користь не повному обсязі, просять суд достягнути решту понесених ними судових витрат у справі, заяву задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заяви представника позивачів заперечила, суду пояснила, що при вирішенні справи по суті у судовому рішенні стягнуто на користь позивачів судові витрати пропорційно до суми задоволених їх позовних вимог. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідивши докази, зібрані у справі, що стосуються розглядуваного питання, приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви представника позивачів немає.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з рішення суду від 17.02.12 р., позов позивачів задоволено частково.

На підтвердження понесених позивачами судових витрат у справі, ними надано суду і мається у матеріалах справи:

-квитанція про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 51 грн. від 05.09.11 р. (а.

с. 1);

-квитанція про сплату ОСОБА_1 витрат на інформаційно технічне

забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. від 05.09.11 р. (а. с. 2);

-квитанція про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 29 грн. від 17.01.12 р. (а.

с. 86);

-квитанція про оплату ОСОБА_1 проведення експертизи в сумі 1640 грн. 80

коп. від 19.11.11 р. (а. с. 88);

-квитанція про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 150 грн. від 23.01.12 р.

(а. с. 97);

-квитанція про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 214 грн. 60 коп. від

26.01.12 р. (а. с. 100), а всього судових витрат на загальну суму 2205 грн. 40 коп.

Позивачами закладено слідуючі позовні вимоги майнового характеру:

-про стягнення плати за цивільно правовими угодами на загальну суму 20884 грн.

48 коп., що у подальшому була збільшена позивачами до суми 23796 грн.;

- про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, а всього у справі загальна сума позовних вимог обох позивачів склала 28796 грн.

За рішенням суду від 17.02.12 р. позовні вимоги обох позивачів задоволено частково,

а саме: стягнуто на їх користь 20884 грн. 48 коп. як плату за виконані роботи та по 500 грн. моральної шкоди, тобто, всього у справі позовні вимоги задоволено на загальну суму 21884 грн. 48 коп., що у процентному відношенні складає 75% від суми всіх заявлених позовних вимог.

Відповідно, судом було стягнуто з відповідача на користь позивачів 75% суми усіх понесених ними у справі судових витрат в розмірі 1654 грн. 75 коп..

Тобто, судом було вирішено питання щодо всіх судових витрат у справі. На думку суду, за таких обставин підстав ухвалювати додаткове рішення з мотивів, наведених у заяві представника позивачів, підстав немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 88, 220 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивачів адвоката ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»про стягнення коштів за цивільно правовими угодами, моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 (п»яти) днів з дня її проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 (п»яти) днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ковельського

міськрайонного судуІ. М. Логвинюк