Ухвала суду № 21389660, 13.02.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0216/501/2011

Провадження № 22-ц/0290/234/2012Головуючий в суді першої інстанції:Добровольський В.В.

Категорія: 56 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Шемети Т. М.

суддів: Марчук В. С., Пащенко Л. В.,

при секретарі: Сніжко О. А.,

з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача відділу ДВС Мурованокуриловецького РУЮ Коваля В.І., третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, виключення з акту опису й арешту майна та зняття арешту ,-

ВСТАНОВИЛА:

31 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з вказаним позовом та збільшивши позовні вимоги, посилався на те, що відповідно до рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 6 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 9600 гривень та 216 гривень судових витрат по справі, 17 червня 2011 року дане рішення набрало законної сили. 13 жовтня 2011 року державним виконавцем ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ Каландей Р. Б. винесено постанову про арешт майна боржника, та оголошення заборони на його відчуження. 14 жовтня 2011 року був складений акт опису та арешту майна, відповідно до якого було описано та накладено арешт на: телевізор "SUPRA" S-2SL №7В1010198; системний блок "ACER" НОМЕР_1; монітор "Acer" ЕТ.DP3WE.011. Однак телевізор був придбаний за його власні кошти, а системний блок та монітор були придбані за кошти, які були подаровані родичами на день народження його дочці та сину, а тому вони не належать його дружині ОСОБА_3, тому просив позов задовольнити.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 8 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати дане рішення як незаконне, та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що придбаний позивачем телевізор в 2008 році та системний блок з монітором в 2009 році належать, з урахуванням перебування у шлюбі, йому та його дружині - відповідачці по справі на праві спільної сумісної власності, а надані як доказ гарантійні талони не можуть свідчити про належність саме позивачу на праві особистої власності описаного державним виконавцем майна.

Що стосується пояснень позивача, відповідача ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 які стверджували, що саме за подаровані гроші позивач купив комп'ютер для своїх дітей, як до зацікавлених в розгляді справи, суд віднісся до них критично.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідаю нормам матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги ст. 60 СК України, в якій визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

В порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України де вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, апелянтом не надано жодних доказів про те, що телевізор є його особистою власністю, перелік якої міститься в ст. 57 СК України.

Доводи апелянта про те, що комп'ютер є власністю його дітей у зв'язку з тим, що він куплений ним за кошти, які були подаровані дітям на день народження, зокрема бабою та дідом, спростовуються тим, що хоча і є показання по даному факту свідків ОСОБА_7, та ОСОБА_8, проте відсутні докази, які б вказували що саме за вказані кошти були здійснені покупки.

Крім того, суд першої інстанції вірно визначив, що позивач не ставив вимогу про визнання спільної сумісної власності на описане майно, також ним не було внесено половину суми вартості майна на рахунок відділу ДВС Мурованокуриловецького РУЮ, а тому, виходячи з принципу диспозитивності (ст.. 10 ЦПК України), суд вірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од них лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, су дова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Судом першої інстанції виконані вимоги ст. 212 ЦПК України, судове рі шення мотивовано, наведене в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовує, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не зна ходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України.

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Головуюча: Т.М.Шемета

Судді: Л.В. Пащенко

В.С. Марчук