Постанова № 20239559, 07.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7333/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представників позивача - Щербака В.М., Фесік Т.П.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром"до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві(надалі - відповдіач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 09 серпня 2011 року № 0001702305.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, що набрала форму акту від 09.08.2011 року № 6313/23-6/24826015. Висновки в акті перевірки про порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України вважає необґрунтованим, оскільки право на податковий кредит позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку. Кошти за товар перераховані Приватному підприємству "Топаз-96" у повному обсязі. Алюмінієві сплави, отримані від Приватного підприємства "Топаз-96" за договором поставки № 0104 від 01.03.2011 р., використані позивачем у травні 2011 року для виробництва деталей, які у подальшому були реалізовані, що підтверджується накладними та податковими накладними. Вказує, що Приватне підприємство "Топаз-96" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та момент видачі податкових накладних було зареєстровано платником податку на додану вартість. Вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. У разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

22 вересня 2011 року відповідач надав письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, посилається на висновки позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Топаз-96" у травні 2011 року на суму 187433 грн. Пояснює, що перевіркою встановлено формування позивачем податкового кредиту за рахунок "сумнівного" постачальника, в ланцюгах постачання не встановлено нарахування та сплату податкових зобов'язань у зв'язку з неподанням звітності чи недекларування зобов'язань; вважає договір поставки неукладеним, оскільки товарно-транспортні накладні заповнені з порушеннями, відсутні подорожні листи, талони замовника, а також документи, що підтверджують відповідність алюмінію встановленим стандартам.

У судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги в частині зазначення дати оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 26 серпня 2011 року № 0001702305.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром", код ЄДРПОУ 24826615, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.1997 року, взято на податковий облік у Державній податковій інспекції у м. Полтавіз 25.02.1997 року за № 2520, та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23994370 серії НБ № 289852 від 23.11.2004 року, індивідуальний податковий номер 248266116343 (том 1 а.с.53-55).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 101706 позивач має право, зокрема, здійснювати такі види діяльності за КВЕД: 31.10.1 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; 29.32.1 Виробництво інших машин та устаткування для сільськогосподарського та лісового господарства; 2912.1 Виробництво насосів, компресорів та гідравлічних систем; 51.47.9 Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань (том 1 а.с. 56).

У термін з 27.07.2011 року по 02.08.2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт від від 09.08.2011 року № 6313/23-6/24826015 (том 1 а.с. 32-39).

За висновками перевірки позивачем порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (п. 25) в розмірі 187433 грн., в тому числі за травень 2011 року - 187433 грн.

Дане порушення перевіряючий пов'язує із тим, що договір поставки № 0104 від 01.03.2011 р. у відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України є неукладеним, оскільки позивачем та його контрагентом Приватним підприємством "Топаз-96" (надалі - ПП "Топаз-96") не дотримано істотних умов договору. А саме, відсутні документи, що підтверджують якість товару та товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями. Відтак, податковий кредит позивача за травень 2011 року підлягає зменшенню.

Позивач не погодився з висновками акту та 17.08.2011 року подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві письмові заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких Державною податковою інспекцією у м. Полтаві надано позивачу відповідь листом від 22.08.2011 року № 18198/10/23-641 "Про розгляд заперечень", згідно змісту якого, відповідач не взяв до уваги заперечення позивача та підтвердив висновки акту.

26.08.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 09.08.2011 року № 6313/23-6/24826015 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001712301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 187434 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 187433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 1 грн. (том 1 а.с. 51).

Позивач, не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між ПП "Топаз-96" (Постачальник) та ТОВ "Укрлитпром" (Покупець) укладено договір поставки від 01.03.2011 року № 0104 (том І, а.с. 82-84), предметом якого є наступне: Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити алюміній АК5М2, АК12М2, АК12ПЧ, (далі - Продукція), в найменуванні, номенклатурі, кількості та по цінам, визначеним на момент відвантаження Продукції та вказаним в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (підпункт 1.1. договору).

Згідно з підпунктом 3.1. цього договору Продукція поставляється автотранспортом Постачальника по замовленню Покупця. Оплата Продукції проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі (пункт 4.2. договору). Продукція вважається прийнятою Покупцем: по якості - у відповідності із сертифікатами якості; по кількості - у відповідності до товаросупроводжуючих документів (пункт 5.3 договору).

Відповідно до підпункту 6.1.2 договору Постачальник зобов'язаний направити Покупцю поштою (або іншими узгодженими способами) на кожну партію Продукції: рахунок; розрахункову накладну; податкову накладну; сертифікат/паспорт якості. Зазначений договір діє з моменту підписання обома сторонами до 31 грудня 2012 року (пункт 10.2 договору).

ПП "Топаз-96" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та має право здійснювати такі види діяльності: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.57.0 Оптова торівля відходами та брухтом, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.51.0 Оптова торгівля паливом, 37.10.0 Оброблення металевих відходів та брухту.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору ПП "Топаз-96" виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ в розмірі 187433 грн. 28 коп.: № 22 від 11.05.2011 року (том 1 а.с. 93), № 25 від 12.05.2011 року (том 1 а.с. 97), № 31 від 13.05.2011 року (том 1 а.с. 101), № 32 від 13.05.2011 року (том 1 а.с. 105), № 53 від 18.05.2011 року (том 1 а.с. 109), № 59 від 19.05.2011 року (том 1 а.с. 113), № 60 від 20.05.2011 року (том 1 а.с. 117), № 61 від 20.05.2011 року (том 1 а.с. 121), № 66 від 23.05.2011 року (том 1 а.с. 125), № 80 від 26.05.2011 року (том 1 а.с. 129), № 82 від 27.05.2011 року (том 1 а.с. 133), № 95 від 30.05.2011 року (том 1 а.с. 137).

ПП "Топаз-96" було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 04711573 НБ № 667423 (том 1 а.с. 86). Згідно інформації ДПІ у м. Дніпроджержинську свідоцтво платника ПДВ ПП "Топаз-96" анульовано 10.06.2011 року, тобто станом на момент укладення договору та виписання податкових накладних реєстрація ПП "Топаз-96" як платника ПДВ діяла.

Зауваження щодо оформлення податкових накладних у акті перевірки відсутні та судом не встановлені.

Зазначені податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих та виписаних податкових накладних за травень 2011 року (том.1 а.с. 66-73).

На підставі податкових накладних, отриманих у травні 2011 року від ПП "Топаз-96" , позивачем сформовано податковий кредит у травні 2011 року на суму 187433 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із договору поставки № 0104 від 01.03.2011 р. вбачається, що поставка товару здійснюється автотранспортом та за рахунок Постачальника - ПП "Топаз-96".

На підтвердження факту перевезення продукції позивачем надано суду товарно-транспортні накладні, які досліджувалися відповідачем у ході проведення перевірки, що відображено у акті перевірки. Копії товарно-транспортних накладних наявні у матеріалах справи.

Згідно з положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, пунктом 1.3.Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. N228/253 (надалі Інструкція) встановлено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються, зокрема, товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН. Зазначеною інструкцією встановлено вимоги до заповнення товарно-транспортної накладної.

Згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року N 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Форма товарно-транспортної накладної, ф. N 1-ТН також затверджена наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", проте даний наказ не зареєстрований Міністерством юстиції України, а відтак його вимоги не є обов'язковими для позивача та його контрагента.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки був відсутній нормативно-правовий акт, яким би встановлювались вимоги щодо заповнення товарно-транспортної накладної.

Виявлені перевіркою порушення при оформленні товарно-транспортних накладних не спростовують сам факт здійснення господарської операції.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у позивача подорожніх листів, оскільки поставка товару згідно умов укладеного договору поставки, здійснювалась не автотранспортом позивача, а за рахунок та автотранспортом постачальника ПП "Топаз-96".

Підтвердженням факту здійснення господарських операцій згідно умов договору є видаткові накладні, податкові накладні та сертифікати якості, видані ПП "Топаз-96", копії яких долучені до матеріалів справи (том 1 а.с. 91-172).

Досліджуючи доводи представника ДПІ у м. Полтаві щодо нереальності виконання умов вищевказаного договору та безтоварності операцій між позивачем та його контрагентом, суд зазначає наступне.

Позивачем у спростування вказаних доводів ДПІ у м. Полтаві надано оборотно-сальдові відомості по рах. 631 та рах. 201 за травень 2011 року, відповідно до яких позивачем оприбутковано по бухгалтерському обліку товари, отримані від ПП "Топаз-96".

Із пояснень представників позивача у судових засіданнях встановлено, що приймання алюмінієвих сплавів здійснено старшим комірником ливарного цеху ТОВ "Укрлитпром" ОСОБА_4 згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, копія якого наявна у матеріалах справи, на підставі доручення на отримання у ПП "Топаз-96" алюмінію АК, яке зареєстровано у Журналі реєстрації довіреностей за № 121 (дата видачі доручення 04.05.2011 року, строк дії до 31.05.2011 року) (том 1 а.с. 88-89).

Приймання товару за кількістю здійснюється із використанням механічних вагів вантажопід"ємністю 30 тон, що належать ПАТ "Електромотор", з дозволу останнього. Приймання алюмінієвих сплавів за якістю здійснюється позивачем з використанням потужностей Центральної лабораторії вимірювання та випробування техніки, що підтверджується листами ПАТ "Електромотор" № 12/1402 та № 1719.

Списання алюмінієвих сплавів з місця зберігання цех № 34 ОСОБА_4 у виробництво для виготовлення продукції здійснено на підставі актів списання, копії яких наявні у матеріалах справи.

У матеріалах справи наявна копія договору оренди обладнання від 30.12.2010 року №24/12 (том І, а.с. 216-219), що свідчить про наявність у позивача технічних можливостей для виготовлення із придбаних у ПП "Топаз-96" алюмінієвих сплавів товарів.

Фактичне перерахування коштів позивачем ПП "Топаз-96" на виконання умов договору здійснювалося за рахунками-фактурами та підтверджується банківськими виписками (том 1 а.с. 189-202).

Виготовлені шляхом лиття під тиском та очищення від облою із алюмінієвих сплавів деталі, реалізовані позивачем ПАТ "Електромотор" згідно договору на постачання товару № 1/12 від 04.01.2011 року (том 1 а.с. 203-211), що підтверджується податковими накладними, накладними, дорученням, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача про неможливість включення ПДВ до складу податкового кредиту позивача у травні 2011 року через не встановлення відповідачем в ланцюгах постачання нарахування та сплату податкових зобов'язань.

При цьому суд зазначає, що Приватне підприємство "Топаз-96" включило до складу податкових зобов'язань за травень 2011 року податок на додану вартість в розмірі 187433 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Укрлитпром", що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ ПП "Топаз-96" за травень 2011 року (том 2 а.с. 139).

Щодо доводів відповідача про формування позивачем податкового кредиту за рахунок "сумнівного" постачальника, суд зазначає, що статтею 55-1 Господарського кодексу України визначено перелік ознак фіктивності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідачем не обґрунтовано та не надано суду доказів на підтвердження будь-якої із зазначених ознак фіктивності, перерахованих у статті 55-1 Господарського кодексу України.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що договір поставки № 0104 від 01.03.2011 р. є неукладеним у відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем та його контрагентом Приватним підприємством "Топаз-96" не дотримано істотних умов договору, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 8 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

У договорі поставки № 0104 від 01.03.2011 року наявні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення, та сторонами досягнуто згоди за даними умовами. Зокрема, даний договір підписано керівниками підприємств, підписи завірені печатками контрагентів за договором.

Крім того, сторони договору виконали взяті на себе зобов'язання, постачальник здійснив поставку алюмінієвих сплавів позивачу в обумовлені строки, позивач здійснив оплату за отриману продукцію у розмірі згідно отриманих рахунків-фактур, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір поставки № 0104 від 01.03.2011 року виконаний сторонами. Доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, про що зазначено вище.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 26 серпня 2011 року № 0001702305 винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 26 серпня 2011 року № 0001702305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитпром" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2011 року.

СуддяС.С. Сич