Постанова № 20238569, 21.09.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-6946/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представників позивача - Карнарука А.В., Самікова С.О.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Компанія "Надежда"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2010 року Виробниче підприємство "Надежда"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.05.2010 року № 0000082320/0, № 0000092320/0, від 02.08.2010 року № 0000082320/1, № 0000092320/1, від 13.10.2010 року № 0000082320/2, № 0000202320/2, від 24.12.2010 року № 0000082320/3, № 0000202320/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не погоджується із висновками контролюючого органу, викладеними у акті перевірки від 13.05.2010 року № 127/23/22519085, оскільки укладені із ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”договори (правочини) не суперечать моральним засадам суспільства та не порушують публічний порядок. Вказував, що контрагенти позивача на дату видачі податкових накладних мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстровані у встановленому законодавством порядку як субєкти господарської діяльності, тому вважає формування складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ від вказаних контрагентів правомірним, придбання товарів ВП “Надежда”підтверджується первинними бухгалтерськими документами, на підставі чого просив визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

13.01.2011 року позивачем подано заяву про доповнення позовних вимог, у якій просив визнати неправомірними дії Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області в частині визнання договорів, укладених ВП “Надежда”з ТОВ “Октан плюс”, ТОВ “Прайм Бізнес Україна”, ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”, ТОВ “Ітака”нікчемними в акті № 127/23/22519085 від 13.05.2010 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням доповнень підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач посилався на порушення позивачем вимог чинного законодавства по нарахуванню і сплаті податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, у звязку із чим вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Виробниче підприємство "Надежда" (код ЄДРПОУ 22519085) є юридичною особою, зареєстроване Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області 31.01.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 727969, та взято на податковий облік у Машівському відділенні Карлівської МДПІ.

06.04.2011 року змінено найменування юридичної особи із Виробничого підприємства "Надежда" на Приватне підприємство "Компанія "Надежда" (далі - ПП "Компанія "Надежда", позивач), про що видано свідоцтво про держану реєстрацію юридичної особи серії А00 № 727982.

У період з 22.03.2010 року по 05.05.2010 року податковими ревізорами-інспекторами Карлівської МДПІ проведено планову виїзну перевірку Виробничого підприємства "Надежда" (код ЄДРПОУ 22519085) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Результати перевірки оформлено актом від 13.05.2010 року № 127/23/22519085, у якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.1 пункту 5.5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіряємий період на загальну суму 5544828 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року на суму 602 703 грн., за півріччя 2009 року на суму 2096039 грн., за три квартали 2009 року на суму 4179572 грн.;

- пункту 1.4 статті 1, пункту 4.1 статті 4, пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на 963529 грн.; підпунктів 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого завищено податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4689964 грн.

На підставі акту перевірки від 13.05.2010 року № 127/23/22519085 Карлівською МДПІ винесено податкові повідомлення рішення від 26.05.2010 року:

- № 0000082320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн., в тому числі: 5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0000092320/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 8480 239 грн. 50 коп., в тому числі: 5653 493 грн. - основний платіж, 2826 746 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Вказані рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку до Карлівської МДПІ.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.07.2010 року № 1741/10/25-005 Карлівською МДПІ податкові повідомленнярішення залишено без змін, скаргу позивачабез задоволення.

02.08.2010 року Карлівською МДПІ винесені податкові повідомленнярішення: № 0000082320/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн., в тому числі: 5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція; № 0000092320/1 щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 8480 239 грн. 50 коп., в тому числі: 5653 493 грн. - основний платіж, 2826 746 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція, які також оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги від 08.10.2010 року № 2640/10/25-016, податкові повідомленнярішення від 26.05.2010 року № 0000092320/0, від 02.08.2010 року № 0000092320/1 скасовано в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 333 333 грн. та 166 666 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині зазначені рішення залишено без змін; податкові повідомленнярішення від 26.05.2010 року № 0000082320/0 та від 02.08.2010 року № 0000082320/1, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн., в тому числі: 5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція, залишено без змін, а скаргу позивача в цій частині без задоволення.

13.10.2010 року Карлівською МДПІ винесені податкові повідомленнярішення:

- № 0000082320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн., в тому числі: 5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0000202320/2 щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 7980 240 грн. 50 коп., в тому числі: 5320 160 грн. - основний платіж, 2660 080 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 13837/6/25-0515 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомленьрішень до Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 0000082320/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн., в тому числі: 5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0000202320/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 7980 240 грн. 50 коп., в тому числі: 5320 160 грн. - основний платіж, 2660 080 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням рішенням, суд дійшов наступних висновків.

Відносно позовних вимог ПП "Компанія "Надежда" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Карлівської МДПІ від 26.05.2010 року № 0000092320/0, від 02.08.2010 року № 0000092320/1, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту “б” підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції, що була чинною станом на момент виникнення правовідносин) податкове повідомлення рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у разі, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, враховуючи факт скасування податкових повідомлень - рішень від 26.05.2010 року № 0000092320/0, від 02.08.2010 року № 0000092320/1 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 333 333 грн. та 166 666 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, вказані рішення є відкликаними, на підставі чого позовна вимога про визнання протиправними та скасування зазначених рішень є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За результатами перевірки відповідачем донараховано ПП "Компанія "Надежда" основного платежу по податку на прибуток за 2009 рік на суму 5544828 грн. (396 158 + 21783 154) х 25 %), в результаті заниження скоригованого валового доходу за 2009 рік на суму 396 158 грн. та завищення скоригованих валових витрат за 2009 рік на суму 21783 154 грн.

Порушення при формуванні валових доходів виразилися у їх заниженні на суму 148751 грн. внаслідок продажу товару за вартістю меншою вартості придбання (донарахована сума основного платежу 148 751 грн. х 25 % = 37 188 грн.) та заниження приросту балансової вартості запасів за 2009 рік у сумі 247407 грн. (донарахована сума основного платежу 247407 грн. х 25 % = 61852 грн.).

Згідно пункту 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994 року № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: 4.1.1 Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

В ході розгляду справи встановлено, що 19.10.2009 року між позивачем та компанією tchley Inventions Limited”(Великобританія, реєстраційний номер 5512788) укладено договір № А-N/8С на продаж кукурудзи фуражної 3 класу, врожаю 2009 року.

На виконання даного договору, ВП “Надежда” укладено договір № 12-11 від 12.11.2009 року на покупку у ТОВ “ТД “Інтер-агро”кукурудзи фуражної. Відповідно накладній № 1770 від 20.11.2009 року вартість придбаної кукурудзи фуражної в кількості 4798 т становить 5741606,70 грн. без ПДВ, ціна однієї тонни - 1196,67 грн.

Згідно листа Полтавської торгово-промислової палати від 15.06.2011 року № 24.14-05/342 “Про ціни на кукурудзу фуражну на внутрішньому ринку України в жовтні-грудні 2009 року”, середньоринкові ціни на кукурудзу фуражну 3 класу на внутрішньому ринку України становили в жовтні 2009 року 1 100 грн. без ПДВ за одну тонну, в листопаді 2009 року 1 450 грн. з ПДВ за одну тонну, в грудні 2009 року 1 160 грн. без ПДВ за одну тонну.

Позивачем надано суду вантажно-митну декларацію № 508040000/9/005581 від 08.12.2009 року, що засвідчує продаж компанії "Atchley Inventions Limited” кукурудзи фуражної 3 класу в кількості 4798 т на суму 5592 855,87 грн., ціна однієї тонни становить 1165,66 грн.

Тобто договірна ціна вище ніж середня ціна на кукурудзу фуражну 3 класу в жовтні 2009 року та не менша за звичайні ціни на такі ТМЦ, що діяли на дату такого продажу - грудень 2009 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено заниження валового доходу шляхом продажу товару за вартістю меншою вартості придбання на суму 148751 грн.

Згідно акту перевірки від 13.05.2010 року № 127/23/22519085 в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством не вірно визначено приріст балансової вартості запасів за 2009 рік на суму 247407 грн.

Відповідно до положень пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У бухгалтерському обліку, для цілей оподаткування, приріст балансової вартості запасів визначається відповідно до вимог Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185.

Відповідно даним декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, сума приросту балансової вартості запасів становить 5862 887 грн.

Згідно даним головної книги підприємства за 2009 рік сума приросту балансової вартості запасів становить 5466 232 грн.

Таким чином, позивач не допустив заниження приросту балансової вартості запасів за 2009 рік у сумі 247407 грн.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що виразилося у завищенні валових витрат на загальну суму 21783154,10 грн. за рахунок їх формування по безтоварних операціях з контрагентами ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”, та призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на суму 5 445 788 грн. 60 коп.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, щодо складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, щоне належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 26.05.2008 року між позивачем (Покупець) та ТОВ “Октан плюс”(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 24, предметом якого є поставка Продавцем товару Покупцю, кількість та асортимент товару наводяться у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору. Оплата товару здійснюється шляхом 100% оплати вартості товару напротязі одного дня з моменту отримання товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту приймання товару і оформлення документів.

Продавцем на підтвердження виконання умов даного договору видано податкові та видаткові накладні.

Розрахунок за придбаний товар проводився позивачем у безготівковій формі.

Фактичне перевезення придбаного у ТОВ “Октан плюс”товару (газового конденсату) здійснювалося вантажовідправником ТОВ “Октан плюс”із використанням послуг перевезення ФОП ОСОБА_5 від нафтобази, розташованої в с. Залізничне Полтавського району Полтавської області до с. Сагайдак Шишацького району Полтавської області на нафтопереробний завод ТОВ “Пасіпол”, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

Товар (газовий конденсат) доставлено за зазначеною адресою для подальшої переробки давальницької сировини на підставі договору від 26.01.2009 року № 1, укладеного між ВП “Надежда”(Замовник) та ТОВ “Пасіпол”(Переробник), за умовами якого Переробник збовязується виконати переробку газового конденсату, результатом якої є виробництво паливно-мастильних матеріалів.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ “Пасіпол”вих. № 272 від 03.06.2010 року, згідно якого ТОВ “Пасіпол”підтверджує отримання від ВП“Надежда”сировини в кількості 1270,144 т, тобто в кількості, закупленій у ТОВ “Октан плюс”.

В подальшому газовий конденсат в кількості 1270,144 т перероблено в компонент автомобільного палива, яке обліковано в бухгалтерському обліку ВП “Надежда”на рахунку 281-1 “Товари на складі”, тобто нафтопродукти призначені для майбутньої реалізації.

01.07.2009 року між позивачем (Покупець) та ТОВ “Прайм Бізнес-Україна”(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 159-09/5, предметом якого є поставка нафтопродуктів, асортимент, кількість та ціна яких наводяться у заявках, рахунках та видаткових накладних. Оплата товару здійснюється протягом одного банківського дня з моменту підтвердження заявки шляхом 100% передплати вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена в рахунку фактурі або заявці.

Продавцем виписано позивачу податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури.

Розрахунки по зазначеним господарським операціям проводилися позивачем у безготівковому порядку.

Придбаний відповідно до вказаного договору поставки товар (бензин А-76, дизельне паливо), перевозився вантажовідправником ТОВ “Прайм Бізнес-Україна”на нафтобазу ВП “Надежда”в м. Миргород, вул. Залізнична, 6 Полтавської області та смт. Селещина, вул. Кірова, 90-а, Машівського району Полтавської області, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, ПП "Компанія "Надежда" отримувало товар безпосередньо за місцем подальшого зберігання і не несло ніяких витрат по його транспортуванню.

Згідно даних звіту по приходу на склад палива, отриманого від ТОВ “Прайм Бізнес-Україна”за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, в бухгалтерському обліку ВП “Надежда”дизельне пальне оприбутковане в кількості 393,670 т, бензин А-76 в кількості 87,083 т.

Судом досліджено договір про закупівлю нафтопродуктів № 13-1/10/09 від 13.10.2009 року з додатковими угодами до нього, укладений між ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”(Постачальник) та ВП “Надежда”(Покупець).

Предметом договору є поставка нафтопродуктів, асортимент, кількість та ціна яких наводяться у додаткових угодах до цього Договору. Товар передається Покупцю на протязі 5 робочих днів після попередньої оплати. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару за видатковою накладною.

Факт придбання нафтопродуктів у ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ВП “Надежда”, а саме: подорожніми листами вантажного автомобіля, актами приймання передачі до Договору № 13/1/10/09, податковими накладними, оформленими належним чином.

Згідно подорожніх листів вантажного автомобіля нафтопродукти (дизельне пальне) поставлено власним транспортом ВП “Надежда”від вантажовідправника ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”(зі складу ДО “Комбінат “Планета”) до вантажоотримувача ВП “Надежда”на склади за адресою: вул. Маршала Федоренко, 1, м. Ізюм, Харківська область (договір оренди нафтобази від 31.08.2008 року № 8, укладений позивачем із ТОВ “Харьков-Капітал”, та додаткова угода від 28.02.2009 року № 1), станція Золоті Пруди, 1-а, смт. Олександрівка Донецької області (договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу будівлі та споруди нафтобази”від 22.02.2008 року) та смт. Селещина Машівського району Полтавської області.

Оприбуткування товару (дизельного палива) ВП “Надежда”підтверджується прибутковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, а також позивачем надано суду звіт по оприбуткуванню на склад нафтопродуктів, отриманих від ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”за первод з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно даним якого в бухгалтерському обліку ВП “Надежда”оприбутковані нафтопродукти (дизельне пальне) в кількості 205,437 т.

Пердметом договору № 22/01-Н від 22.01.2008 року, укладеного між ТОВ “Ітака”(Постачальник) та ВП “Надежда”(Покупець), є поставка нафтопродуктів, асортимент, кількість та ціна яких Наводяться у рахунках, специфікаціях та акті приймання-здачі товару оплата товару здійснюється шляхом 100% передплати вартості товару, яка зазначена в рахунку. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару та підписання акту приймання-здачі товару (Умови поставки: ЕХW-Шебелинський ВПГКН).

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів) у ТОВ “Ітака”підтверджується актами про прийом-передачу до Договору № 22/01-Н від 22.01.2008 року, актами про прийом-передачу нафтопродуктів між ТОВ ВКФ “Діон”СД (діяв за дорученням ТОВ “Ітака”) та ВП “Надежда”, податковими накладними, накладними.

Обсяги передачі по цим актам прийому-передачі підтверджено Управлінням з переробки газу та газового конденсату філії ДК“Укргазвидобування”НАК “Нафтогаз України”.

Позивачем сплачена вартість отриманого від ТОВ “Ітака”товару (нафтопродуктів) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з банківського рахунку ПП “Компанія “Надежда”.

В пункті 3.2 вказаного Договору сторонами передбачено умови поставки: ЕХW -Шебелинський ВПГКН (відділення переробки газового конденсату та нафти, яке с структурним підрозділом Управління переробки газу та газового конденсату філії ДК “Укргазвидобування”НАК “Нафтогаз України”).

Згідно Міжнародних правил трактування торгових термінів Інкотермс-2000 термін ЕХW (Франко завод) означає, що продавець виконав свої зобовязання по поставці, якщо надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митну очистку товару для експорту.

В ході розгляду справи встановлено, що нафтопродукти були поставлені зі складу Шебелінського ВПГКН на нафтобази ПП “Компанія “Надежда”та контрагентам ПП “Компанія “Надежда”.

Послуги по прийманню вантажів, оформленню та відвантаженню нафтопродуктів ВП “Надежда”згідно рознарядки ДК “Укргазвидобування” залізничним транспортом по території України, надає ДК “Укргазвидобування”НАК “Нафтогаз України”на підставі договору № 623/21-тр/ІІІ про надання послуг від 29.12.2008 року.

Відвантаження і транспортування товару (нафтопродуктів) належного ВП “Надежда”, отриманого від ТОВ “Ітака”, підтверджується: укладеним ВП “Надежда” з ДК “Укргазвидобування”НАК “Нафтогаз України”договором № 623/21-тр/Ш про надання послуг від 29.12.2008 року, актом приймання-передачі від 20.12.2010 року, укладеного між Шебелінським ВПГКН і ВП “Надежда”, підтверджуючого фактичне відвантаження нафтопродуктів ВП “Надежда”у 2009 році з цього заводу на станції призначення контрагентів ВП “Надежда”, а також квитанціями про приймання вантажу, накладними.

Фактична наявність товару (нафтопродуктів) на складі Шебелінського ВПГКН і отримання Товару (нафтопродуктів) саме на цьому складі в кількості, зазначеній в актах прийому-передачі, підтверджується актами звірки руху сировини та виробленої продукції за лютий - грудень 2009 року.

Позивачем надано звіт по оприбуткуванню на склад Нафтопродуктів, отриманих від ТОВ “Ітака”, відповідно даним якого в бухгалтерському обліку ВП “Надежда”оприбутковані нафтопродукти: мазут в кількості 635,946 т, дизельне паливо в кількості 1140,105 т, бензин А-76 996,017 т, бензин А-95 250,083.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати придбаних товарів.

Факт використання у своїй господарській діяльності (реалізація) товарно матеріальних цінностей (нафтопродуктів), отриманих від зазначених контрагентів підтверджується звітами про відвантаження палива в тонах зі складу на протязі 2009 року, тобто паливно-мастильні матеріали реалізовувалися третім особам.

Крім того, суд зазначає про безпідставність посилань податкового органу на висновки спеціалістів Українського науково дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 21.06.2010 року № 219, від 05.07.2010 року № 218, як на докази правомірності висновків акту перевірки від 13.05.2010 року № 127/23/22519085 з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 4 Закону України “Про судову експертизу”передбачено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, процесуальним порядком призначення судового експерта.

В даному випадку дослідження призначались не в порядку статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України або іншої норми процесуального права.

Експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, як цього вимагає частина 5 статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зміст висновків спеціалістів Українського науково дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 21.06.2010 року № 219, від 05.07.2010 року № 218 не відповідає вимогам статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вони не мають доказової сили висновка експерта.

У вирішенні питання щодо встановлення особи, яка підписувала первинні документи ТОВ “Ітака”, суд враховує пояснення директора ТОВ “Ітака” ОСОБА_6 від 13.05.2010 року, в яких він зазначає, що на адресу ВП “Надежда” він особисто виписував та підписував акти виконаних робіт, податкові накладні та видаткові накладні, на яких проставляв печатку.

Суд також зазначає, що згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.07.2010 року № 799/23-3/32716920 фінансово господарські операції між ТОВ “Ітака”та ВП “Надежда”у 2009 році відображені в податковому обліку ТОВ “Ітака”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних товарів від ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”, а отже донарахування податку на прибуток та відповідно нарахування штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованим.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.05.2010 року № 0000082320/0, від 02.08.2010 року № 0000082320/1, від 13.10.2010 року № 0000082320/2, від 24.12.2010 року № 0000082320/3 щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 10114 039 грн.(5544828 грн. - основний платіж, 4569211 грн. - штрафна (фінансова) санкція) підлягають задоволенню.

Із акту перевірки суд також вбачає, що до складу податкового кредиту позивача за відповідний період включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів за вищевказаними договорами із ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязання здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Податкова накладна відповідно до підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктами 7.2.4 пункт 7.2 статті 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Реєстрація платників податку на додану вартість відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із пунктом 9.2 статті 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Із приписів вказаних правових норм слідує, що Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість вказаний Закон не передбачає.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент видачі податкових накладних ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

Фактичні обставини справи, які встановлено судом, підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ „Октан плюс”, ТОВ "Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ "Ітака”, ТОВ "Регіонтрансбудсервіс”підтверджений податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, та містять усі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”.

Зі змісту підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону випливає, що платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкових накладних на момент перевірки. Податкові накладні були в наявності у позивача на момент проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки.

Перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено факту неналежного оформлення податкових накладних, крім того, позивач здійснював ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних у відповідності до затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244 “Порядку ведення реєстру отриманих та податкових накладних”.

Таким чином, оскільки позивач та ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку - формування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, суд вважає таким, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціям з придбання товару у ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс”, а отже донарахування податку на додану вартість та відповідно нарахування штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на суму 963529 грн.

Згідно бухгалтерської довідки від 28.02.2010 року у січні 2009 року в результаті арифметичної помилки позивачем проведено коригування податкового зобовязання по контрагентам: ОСОБА_7 на суму 300 412 грн., ОСОБА_8 на суму 40 092 грн. Фактично коригування повинно було проведено на суму: ОСОБА_7 на суму 412 грн., ОСОБА_8 на суму 1 345 грн. Різниця складає 338 747 грн.

На підставі вищезазначеного запису в бухгалтерському обліку позивача проведено наступне коригування: Дт 643 “Податкові зобовязання”Кт 641-05 “Розрахунки за податками ПДВ”на загальну суму 338747 грн. Сума коригувань, яка повинна бути проведена, відповідно даним бухгалтерської довідки, становить 1 757 грн. (412 + 1345 грн.).

Таким чином, встановлене в акті перевірки заниження податкових зобовязань за січень 2009 року в сумі 340 504 грн., виправлене підприємством в лютому 2010 року на зазначену суму (338 747+1 757).

Сума помилки 338747 грн. включена до складу податкової декларації за лютий 2010 року, розділ І код рядка 8.1 та в додатку №1, розділ 1, № з/п 14.

В березні 2009 року СФГ ОСОБА_15 здійснив попередню оплату за ПММ, підприємство виписало податкову накладну на суму попередньої оплати в розмірі 18445 грн., в тому числі ПДВ 3074,17 грн. за № 2104-2-А. Відвантаження ПММ відбулось в квітні 2009 року, на відвантажені ПММ видана податкова накладна за № 1905-Н на загальну суму 8445 грн., в тому числі ПДВ 3 074,17 грн. Оскільки до податкового зобовязання підприємства включено суму по попередній оплаті та по відвантаженню, було проведено коригування податкового зобовязання на надлишково видану податкову накладну.

Згідно додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за квітень 2009 року. В розділі І коригування податкових зобовязань позиція № 28 СФГ ОСОБА_15 податкова накладна № 2104-2-А від 05.03.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 30-04-8/А від 30.04.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 15370,83 грн., сума ПДВ 3074,17 грн.

Виходячи з викладеного відображення в податковому обліку ВП “Надежда”проведення коригувань (зменшення) податкових зобовязань з ПДВ за березень 2009 року в сумі 3074,17 грн. з контрагентом СФГ ОСОБА_15 відповідає чинному законодавству з податкового обліку.

Судом встановлено, що на розрахунковий рахунок підприємства в березні 2009 року ПП ОСОБА_12 перерахував грошові кошти в сумі 7 540 грн., в т.ч. сума ПДВ - 1256,67 грн.

В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт рахунку 311-11 “ВАбанк”Кт 361-1 “Покупці палива”на суму 7540 грн.

ВП “Надежда”, відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”виписано податкові накладні №№ 1282/А від 01.03.2009 року на суму 5940,00 грн. та 2073-8-А від 31.03.2009 року на суму 1600,00 грн.

Відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в березні 2009 року на суму 5940,00 грн. Станом на 01.04.2009 року за ПП Оленським обліковувалась переплата в сумі 1600 грн.

В квітні 2009 року ПП ОСОБА_12 перерахував грошові кошти в сумі 1400,00 грн., в тому числі сума ПДВ становить 233,33 грн.

Відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в квітні 2009 року на загальну суму 3000 грн.

В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”на суму 3000,00 грн.

ВП “Надежда”, відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, виписано податкову накладну № 2290-А від 01.04.2009 року на загальну суму 3000 грн.

Судом досліджено Додаток № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за квітень 2009 року, та встановлено: в розділі І коригування податкових зобовязань позиція № 4 ПП ОСОБА_12, податкова накладна № 2073-8-А від 31.03.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 01-04-4/А від 01.04.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ)- 1333,33 грн., сума ПДВ 266,67 грн.

В березні 2009 року СФГ ОСОБА_13 перерахував грошові кошти в сумі 10453,30 грн., в т.ч. сума ПДВ - 1742,22 грн.,

У бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт рахунку 311-27 “ВТБ банк”Кт 361-1 “Покупці палива”.

ВП “Надежда”, відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, виписано податкову накладну № 1567-3-А від 13.03.2009 року на суму 10453,30 грн.

Відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулося в квітні 2009 року на загальну суму 10453,30 грн.

В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”на суму 10210,20 грн. Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”на суму 243,10 грн.

ВП “Надежда”відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, виписано податкову накладну № 748-ми від 03.04.2009 року.

Згідно додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за квітень 2009 року, в розділі І Коригування податкових зобовязань позиція № 12 СФГ ОСОБА_13 податкова накладна № 1567-3-А від 13.03.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 03-04-5/А від 03.04.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 8711,08 грн., сума ПДВ -1742,22 грн.

На розрахунковий рахунок підприємства в березні 2009 року ПП ОСОБА_9 перерахував грошові кошти в сумі 45000,00 грн., в тому числі сума ПДВ становить 7500,00 грн. В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт рахунку 311-27 “ВТБ банк”Кт 361-1 “Покупці палива”.

ВП “Надежда”виписано податкову накладну № 720-2-А від 06.02.2009 року, відвантаження товару відбулось в березні 2009 року на суму 21576,00 грн.

Відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в березні 2009 року на суму 21576,00 грн. та квітні 2009 року на загальну суму 23424,00 грн.

В бухгалтерському обліку ПП “Надежда”зроблені наступні проводки: в березні 2009 року: Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”на суму 20832,00 грн.; Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”на суму 744,00 грн; в квітні 2009 року: Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”на суму 23248,15 грн.; Кт 361-1 “Покупці палива”Кт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

ВП “Надежда”виписано податкові накладні № 2312-н від 16.04.2009 року на суму 8434,66 грн. та № 2580-н від 28.04.2009 року на суму 6551,10 грн. на загальну суму 14985,76 грн.

Відповідно даним Додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової Декларації з податку на додану вартість”за квітень 2009 року, в розділі І коригування податкових зобовязань позиція № 25 ПП ОСОБА_9, податкова накладна № 720-2-А від 06.02.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 30-04-5/А від 30.04.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 12488,12 грн., сума ПДВ 2497,62 грн.

Таким чином, відображення в податковому обліку ВП Надежда”проведення коригувань (зменшення) податкових зобовязань з ПДВ за квітень 2009 року по зазначеним контрагентам відповідає чинному законодавству з податкового обліку.

Також, в березні 2009 року ФГ ОСОБА_16 здійснено попередню оплату за ПММ, сума ПДВ 1420,88 грн. була включена до податкових зобовязань за березень 2009 року. Відвантаження ПММ здійснено в травні місяці 2009 року, виписано податкову накладну та проведено коригування податкового зобовязання на надлишково видану податкову накладну.

Щодо заниження позивачем податкових зобовязання з ПДВ за травень 2009р. на суму 220010, 35 грн. суд зазначає, що в реєстрі виданих податкових накладних за період 01.01.2009 року по 31.05.2009 року наведено список податкових накладних, які видані покупцям, що отримували товари на АЗС ВП “Надежда”в роздріб, а потім звернулись до підприємства за податковою накладною. У матеріалах міститься список покупців, продаж товарів яким в роздріб було включено ВП “Надежда”до Звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, а після видачі їм податкової накладної включено вдруге до графи “інші”додатків № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість разом із сумою ПДВ, визначеною в Звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій. Загальна сума подвійно включеного напротязі пяти місяців 2009 року ПДВ становить 222503,26 грн. із суми продажу 1335019,56 грн.

Отже, висновок Карлівської МДПІ щодо заниження ВП “Надежда”податкових зобовязань з ПДВ за травень 2009 року на суму 221431 грн. є необґрунтованим.

Порушення за червень 2009 року в сумі 20326,00 грн. стосується коригування податкового зобовязання по розрахунках з Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя, ПП ОСОБА_14, ТОВ “Метан КР”.

На розрахунковий рахунок підприємства в травні 2009 року Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя перераховано грошові кошти в сумі 118992,90 грн., в т.ч., сума ПДВ становить 19832,15 грн., виписано податкові накладні на загальну суму 118992,90 грн., відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в травні 2009 року на суму 100392,90 грн.

В червні 2009 року Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя перераховано грошові кошти в сумі 45019,20 грн., в тому числі сума ПДВ становить 7503,20 грн., відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в червні 2009 року на загальну суму 51715,20 грн., позивачем виписано податкові накладні на загальну суму 51715,20 грн.

На розрахунковий рахунок підприємства в липні 2009 року перераховано грошові кошти в сумі 58046,40 грн., в тому числі сума ПДВ становить 9674,40 грн., відвантаження товару відбулось в липні 2009 року на загальну суму 69950,40 грн., виписано податкові накладні на загальну суму 69950,40 грн.

ВП “Надежда”за травень, червень та липень 2009 року було виписано Обєднаному автогосподарству управління охорони здоровя податкових накладних на загальну суму 240658,50 грн., а відвантажено товар обєднаному автогосподарству управління охорони здоровя на загальну суму 222058,50 грн., тобто різниця між сумою, зазначеною в виписаних податкових накладних та сумою відвантаженого товару становить 18 600 грн. На зазначену суму ВП “Надежда” проводила коригування в червні та липні 2009 року.

Відповідно Додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за червень 2009 року, в розділі І Коригування податкових зобовязань позиція № 33 Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя, податкова накладна № 3139-А від 29.05.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 30-06-2/А від 30.06.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 5580,00 грн., сума ПДВ -1116 грн.

Згідно Додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за червень 2009 року, в розділі І Коригування податкових зобовязань позиція № 1 Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя, податкова накладна № 3139-А від 29.05.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 01-07-1/А від 01.06.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 9920,00 грн., сума ПДВ -1984 грн.

Отже, відображення в податковому обліку ВП “Надежда”проведення коригувань (зменшення) податкових зобовязань з ПДВ за червень та липень 2009 року в сумі 3100,00 грн. з контрагентом Обєднаним автогосподарством управління охорони здоровя відповідає чинному законодавству з податкового обліку.

В жовтні 2008 року підприємство отримало попередню оплату від ПП ОСОБА_14 в сумі 258,00 грн., в тому числі ПДВ 43,13 грн., відвантаження товару було проведено в червні місяці 2009 р., на відвантажений товар виписано податкову накладну на суму 258 грн., в тому числі ПДВ 43,13 грн. та проведено коригування надлишково включеного податкового зобовязання.

В червні 2009 року при формуванні податкового зобовязання по ТОВ “Метан КР”помилково включено дві податкові накладні на суму 115000 грн., в тому числі ПДВ 19166,67 грн., № 4909/А від 09.06.2009 року та № 4354/А від 10.06.2009 року, при формуванні яких, податкова накладна за № 4909/А сформована без ІПН ТОВ “Метан КР”і відповідно потрапила в найменування “Інші”в додатку №5, розділ 1. Помилку було виявлено в вересні 2009 року і проведено коригування помилки в декларації за вересень 2009 року.

В червні 2009 року підприємство отримало попередню оплату від ПП ОСОБА_12 в сумі 2600 грн., ПДВ 433,13 грн., відвантаження товару було проведено в липні 2009 року на відвантажений товар виписано податкову накладну на суму 2600 грн., в тому числі ПДВ 433,33 грн., та проведено коригування надлишково включеного податкового зобовязання.

В липні 2007 року підприємств отримало попередню оплату від ПП ОСОБА_10 в сумі 7877,00 грн., в тому числі ПДВ 1312,83 грн. Відвантаження товару було проведено в липні 2009 року, на відвантажений товар було виписано податкову накладну, та проведено коригування надлишково включеного зобовязання.

В серпні 2009 року ПП ОСОБА_11 перерахував грошові кошти в сумі 142237,57 грн., ВП “Надежда”виписано податкові накладні на загальну суму 142237,57 грн., відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в серпні 2009 року на суму 35378 грн., грошові в сумі 106859,57 грн. повернуті ПП ОСОБА_11

На дослідження надано Додаток № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за серпень 2009 року. В розділі І коригування податкових зобовязань позиція № 26 ПП ОСОБА_11, податкова накладна № 366 від 12.08.2007 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 31-08-4/А від 31.08.2009 року, підстава для коригування повернення коштів, обсяг поставки (без ПДВ) 89049,64 грн., сума ПДВ -17809,93 грн.

Відображення в податковому обліку ВП Надежда”проведення коригувань (зменшення) податкових зобовязань з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 17809,93 грн. з контрагентом ПП ОСОБА_11 відповідає чинному законодавству з податкового обліку.

В серпні 2009 року ФГ ОСОБА_17 перераховано грошові кошти в сумі 81940,00 грн., в тому числі сума ПДВ становить 13656,67 грн. В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт рахунку 311-27 “ВТБ банк”Кт 361 -1 “Покупці”.

ВП “Надежда”відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, виписано податкову накладну № 6858-1 від 14.08.2009 року (номер в реєстрі виданих податкових накладних 1346).

Відвантаження паливо-мастильних матеріалів відбулось в вересні 2009 року на суму 81686,99 грн.

В бухгалтерському обліку ВП “Надежда”зроблена наступна проводка: Дт 361-1 “Покупці палива”Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”на суму 80559,94 грн. Дт 361-1 “Покупці папива”Кт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”на суму 1127,05 грн.

ВП “Надежда”відповідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, на відвантажений товар виписано податкові накладні № 6189-50 від 09.09.2009 року на суму 19589,60 грн. (номер в реєстрі виданих податкових накладних 833), № 6259-50 від 11.09.2009 року на суму 38314,52 грн. (номер в реєстрі виданих податкових накладних 1089), № 6348-50 від 15.09.2009 року на суму 23782,87 грн. (номер в реєстрі виданих податкових накладних 1398) всього на загальну суму 81686,99 грн.

Судом досліджено Додаток № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”за вересень 2009 року, в розділі І Коригування податкових зобовязань позиція № 16 ФГ ОСОБА_17, податкова накладна № 6858-1 від 14.08.2009 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 09-09-2/А від 09.09.2009 року, підстава для коригування зміна кількості, обсяг поставки (без ПДВ) 68072,49 грн., сума ПДВ 13614,50 грн.

Тобто, відображення в податковому обліку ВП “Надежда”проведення коригувань зменшення) податкових зобовязань з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 13614,50 грн. з контрагентом ФГ ОСОБА_17 відповідає чинному законодавству з податкового обліку.

Суд зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса, за результатами якої висновки Карлівської МДПІ, викладені у акті перевірки від 13.05.2011 року № 127/23/22519085, документально не підтвердилися.

Твердження відповідача про те, що угоди, укладені позивачем з ТОВ „Октан плюс”, ТОВ „Прайм Бізнес-Україна”, ТОВ „Ітака”, ТОВ „Регіонтрансбудсервіс” є нікчемними, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правові норми, які прямо передбачають нікчемність правочину містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, згідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгадані договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки щодо нікчемності укладених правочинів, зроблені відповідачем в акті перевірки, є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області від 26.05.2010 року № 0000082320/0, від 02.08.2010 року № 0000082320/1, від 13.10.2010 року № 0000082320/2, № 0000202320/2, від 24.12.2010 року № 0000082320/3, № 0000202320/3.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області в частині визнання договорів, укладених ВП “Надежда”з ТОВ “Октан плюс”, ТОВ “Прайм Бізнес Україна”, ТОВ “Регіонтрансбудсервіс”, ТОВ “Ітака”нікчемними в акті № 127/23/22519085 від 13.05.2010 року, то суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки зазначені дії відповідача не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки щодо визначення податкових зобовязань створюють складені податковим органом податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Компанія "Надежда" про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Надежда"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області від 26.05.2010 року № 0000082320/0, від 02.08.2010 року № 0000082320/1, від 13.10.2010 року № 0000082320/2, № 0000202320/2, від 24.12.2010 року № 0000082320/3, № 0000202320/3.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія "Надежда" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко