Постанова № 20218009, 29.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року (09 год. 25 хв.)                               Справа № 2а-0870/7131/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді          Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення витрат, пов’язаних з професійним навчанням

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов позов від Запорізького обласного центру зайнятості (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов’язані з професійним навчанням у розмірі 503,37 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час реєстрації відповідача в центрі зайнятості та з метою сприяння подальшому працевлаштуванню її було направлено на навчання до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг», проте, починаючи з 31.01.2010 відповідач заняття не відвідувала та навчання припинИла без поважних причин, а тому сума витрат на перенавчання відповідача, отримана ним, підлягає поверненню.

Позовні вимоги обґрунтовані ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1533-ІІІ), п.28 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 за № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №916/5137 та умовами договору на навчання від 20.09.2009 №798у-04, п.п.2.1.1, 2.1.2., 3.1.2. якого передбачено, що в обов'язки безробітної входить пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами, виконувати правила внутрішнього розпорядку, та з'явитися в центр зайнятості на наступний день після закінчення навчання, а в разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, 08.11.2011 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

15 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі - Орджонікідзевський РЦЗ) з метою пошуку роботи і цього ж дня була зареєстрована у центрі зайнятості як особа, що шукає роботу.

Наказом Орджонікідзевського РЦЗ від 22.12.2010 №НТ101222 відповідачу був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

З метою сприяння подальшому працевлаштуванню та за її особистою заявою відповідача було направлено на навчання Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» за спеціальністю (професією) – перукар (перукар-модельєр) розряд 1 строком на 3,29 год., про що 24.12.2010 між Орджонікідзевським РЦЗ та відповідачем було укладено відповідний договір №1125-05. У зв’язку із профнавчанням виплату допомоги по безробіттю відповідачу було припинено та призначено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та розпочати її виплату з 24.12.2010 згідно з наказом Орджонікідзевського РЦЗ від 02.02.2011 №НТ110202.

Відповідно до умов договору №1125-05 від 24.12.2010 про професійну підготовку (п.п.2.1.1, 2.1.2) відповідач зобов'язався приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань; виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу або іншої організації, на базі якої здійснюється навчання, а в разі проживання у гуртожитку (готелі) дотримуватися встановлених відповідних правил

У випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання) відповідно до нормативно-правових документів, що регулюють це питання (п.п. 3.1.1 договору) .

У разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією(спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з відповідача стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.

Якщо громадянин (-ка) відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку (п.3.1.2.).

Умови договору з боку центру зайнятості були виконані в повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач відвідувала заняття з пропусками, а починаючи з 31.01.2010 заняття не відвідувала взагалі та навчання припинила без поважних причин, що підтверджується наданими табелями Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» з грудня 2010 по лютий 2011 року.

У зв'язку з невідвідуванням занять з неповажних причин ОСОБА_1, поїм. №610 було відраховано з 01.03.2011 зі складу слухачів з числа незайнятого населення групи №43ЦЗ за професією «Перукар» наказом Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» від 01.03.2011 №1 «В-СНН».

Відповідно до Розрахунку вартість професійного навчання безробітної ОСОБА_1, яка навчалась у Державному навчальному закладі «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» складає 503,37 грн.

Орджонікідзевським РЦЗ на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію №654 від 14.04.2011, в якій ОСОБА_1 було запропоновано в добровільному порядку сплатити кошти, виплачені на перенавчання у сумі 503,37 грн. на користь Запорізького обласного центру зайнятості. Зважаючи на неповернення відповідачем у добровільному порядку вказаних сум позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. “б” ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон №803-ХІІ) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно зі ст. 2 Закону №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Приписами ст. 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами соціальних послуг за Законом №1533-ІІІ та Законом №803-ХІІ є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація (ч.2 ст.7 Закону №1533-ІІІ).

Відповідно до приписів ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в період професійного навчання, заняття не відвідувала та навчання припинила без поважних причин.

Доказів протилежного відповідач суду не надала, проти позову не заперечила.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, відповідно до ст. 39 Закону №1533-ІІІ вирішуються в судовому порядку.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійне навчання відповідача підлягають поверненню.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з професійним навчанням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості (р/р 37170300901006, ЄДРПОУ 03491412, МФО 813015, ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач Запорізький обласний центр зайнятості) витрати на професійне навчання в сумі 503,37 грн. (п'ятсот гри гривні 37 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)           І.В. Шара