Рішення № 19902360, 07.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Справа № 36/212-5023/7120/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - - Гайдамака А.М. посв.№ 185 від 07.09.2011 року,

позивача - ОСОБА_1 за дов.№ 14/20-171-11 від 09.09.2011 року,

відповідача - ОСОБА_2, за дов. від 24.04.2011 року. позивача - <Текст >3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави. в особі Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Украгролізинг" м.Київ 3-я особа <Текст >

до Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський», смт . Чкалівське 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»заборгованості в розмірі 4 893 227,29 грн. відповідно до договору фінансового лізингу № 20-08-340 бфл/146 від 31.07.2008 р. з яких: сума основного боргу в розмірі 4 117 648, 00 грн., пеня в розмірі 307 082, 54 грн., індексац ія від суми боргу в розмірі 355 177, 65 грн., З % в розмірі 113 319, 10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.08.2010р. за участю прокуратури та представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року у справі 36/212 було направлено матеріали справи № 36/212 за позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»до Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»про стягнення 4 893 227,29 грн. за місцезнаходженням відповідача до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2011 року було призначено справу 36/212-5023/7120/11 до розгляду у відкритому судовому засіданні на "21" вересня 2011 р. о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "21" вересня 2011 р. було продовжено строк вирішення спору по справі 36/212-5023/7120/11 за межі встановленні ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів та розгляд справи 36/212-5023/7120/11 відкладено на "07" листопада 2011 р. о 11:00 год.

До господарського суду Харківської області 07.11.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх.33597), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Крім того були надана заява про збільшення позовних вимог (від 04.11.2011 року за № 14/3328), відповідно до якої просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»5 457 348,58 грн заборгованості, з яких 4555 616,00грн. сума основного боргу, 363 968,31 грн - пеня, 373 673,83 грн - інфляційні втрати, 164 072,44 грн - 3% річних.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 07.11.2011 року від представника відповідача надійшов супровідний лист (вх.4878), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з урахуванням наданих збільшень та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги заявлені прокурором підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням наданих збільшень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (позивачем, Лізингодавець) та Відкритим сільськогосподарським акціонерним товариством "Агрокомбінат "Слобожанський" (відповідачем, Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 20-08-340 бфл/146 (Договір).

Відповідно до п.1. Договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмету лізингу»а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з п.2.2. Договору, строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником (далі-Тристоронній акт), що укладається у 5-й (п'яти) автентичних примірниках.

Таким чином, відповідно до умов спірного договору, відповідачу було надано сільськогосподарська техніка, закуплена за кошти Державного бюджету України, загальною вартістю 11 481 600,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 2 від 11 серпня 2008 року. (том 1, а.с. 35)

Відповідно до п.4.1. Договору, з моменту підписання тристороннього акту одержання Предмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, включають: відшкодування вартості Предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Пунктом 4.2. Договору, передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "графік сплати лізингових платежів".

Крім того, п.4.3. Договору передбачено, що лізіингоіодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 5 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 3.4.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Як зазначає прокурор у своїй позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не належним чином та не в повному обсязі, кошти не сплачено, у зв'язку з чим сума основного боргу станом на 03.11.2011 р. склала 4555 616,00 грн.

Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачені права та обовязки лізингодавця, а саме: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Стаття 11 Закону України “Про фінансовий лізинг" визначає права та обовязки лізингоодержувача, а саме: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, крім того, в своїх відзивах визнає факт наявності заборгованості перед позивачем, з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, суд доходить висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу станом на 03.11.2011 р. в розмірі 4555 616,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, прокурором до стягнення з відповідача заявлені: 373673,83 грн. - інфляційні втрати, 164072,44 грн. - 3% річних та 363 968,31 грн. - пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані прокурором та позивачем, 373673,83 грн. - інфляційні втрати, 164072,44 грн. - 3% річних, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

п. 7.1. Договору передбачено, що боржник несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, передбачено, Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення лізингових платежів у розмірі 363 968,31 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - 12.08.2009 р. по 02.11.11 року, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 53462,58 грн., в частині стягнення 310523,73 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 16 Закон України "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти Заяву про збільшення позовних вимог (від 04.11.2011 року за № 14/3328) до розгляду та продовжити розгляд справи з урахуванням наданих змін.

В позові відмовити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»(63544, вул. Леніна, 1, смт.Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, Код ЄДРПОУ 00858148) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»(01023, м. Київ, вул.Мечникова, 16а, Код ЄДРПОУ 30401456) суму основної заборгованості в розмірі 4555616,00 грн., 373 673,83 грн. - інфляційні втрати, 164 072,44 грн. - 3% річних, пені - 53462,58 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»(63544, вул. Леніна, 1, смт.Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, Код ЄДРПОУ 00858148) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 24047,64 грн. державного мита.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»(63544, вул. Леніна, 1, смт.Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, Код ЄДРПОУ 00858148) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 310523,73 грн. - відмовити.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 36/212-5023/7120/11 складено та підписано 10.11.2011 року.