Рішення № 19880397, 07.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2011 Справа № 5008/1514/2011

3/5008/1514/2011 13458/2011

За позовом приватного підприємства „Тетра”, м. Ужгород

до приватного підприємства „Проектпродсервіс”, м. Ужгород

про стягнення суми 11 532 грн. 21 коп., в т.ч. 8 000 грн. заборгованості згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року, 2 294 грн. 65 коп. пені, 813 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань та 424 грн. 49 коп. 3 % річних (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача Лисенко В.І., директор

ОСОБА_1, довіреність від 02.07.2011 року

Відповідача Мондик С.А., довіреність № 1 від 23.06.2011 року

СУТЬ СПОРУ: приватним підприємством „Тетра”, м. Ужгород заявлено позов до приватного підприємства „Проектпродсервіс”, м. Ужгород про стягнення суми 12 532 грн. 21 коп., в т.ч. 9 000 грн. заборгованості згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року, 2 294 грн. 65 коп. пені, 813 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань та 424 грн. 49 коп. 3 % річних. Заявою від 15.11.2011 року позивач зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача 11 532 грн. 21 коп., в т.ч. 8 000 грн. заборгованості згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року, 2 294 грн. 65 коп. пені, 813 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань та 424 грн. 49 коп. 3 % річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобовязання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року. Присутні в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на задоволенні позову, додали письмові пояснення, якими наголосили, що на підтвердження заборгованості відповідача до позовної заяви долучено видаткові накладні № Т048523 від 13.09.2010 року та № Т048790 від 16.09.2010 року, в яких помилково здійснено посилання на договір поставки № 5/2010/67 від 14.06.2010 року. На період укладення договору поставки № 191 від 13.09.2010 року існував договір поставки № 5/2010/67 від 03.05.2010 року, ідентичний за своєю формою та змістом вищевказаному договору. Однак, у звязку із не проведенням оновлення компютерної програми не відбулася автоматична зміна даних договору поставки, в результаті чого по вищевказаних видаткових накладних вказувались дані попереднього договору поставки № 5/2010/67 від 03.05.2010 року.

Представник позивача поданими в судовому засіданні 15.11.2011 року письмовими поясненнями просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки між позивачем та відповідачем була усна домовленість про сплату заборгованості за поставлений товар щомісяця, після 20 числа кожного місяця в розмірі 1000 грн. Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти наявності заборгованості по договору № 191 від 13.09.2010 року не заперечила, однак, стверджує про те, що сума заборгованості є великою і сплата всієї суми відразу може призвести до зупинки діяльності підприємства.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.12.2011 року у справі № 5008/1514/2011

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

встановив:

Між сторонами спору 13.09.2010 року укладено договір поставки № 191, згідно умов якого постачальник (позивач) зобовязався в порядку та на умовах даного договору передати у власність покупця (відповідача) товари, а останній зобовязався прийняти та оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна та сума товару кожної поставки визначається згідно накладної на товар, виставленої постачальником покупцю за даним договором.

Умови та строк оплати сторонами погоджено у п. 4 договору, який передбачає, що оплата товару покупцем проводиться згідно накладної шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника з терміном оплати не пізніше семи календарних днів з моменту отримання його покупцем.

Матеріалами справи встановлено, що позивач взяті на себе зобовязання згідно договору № 191 від 13.09.2010 року виконав повністю, згідно видаткових накладних № Т048523 від 13.09.2010 року на суму 14477 грн. 88 коп. та № Т048790 від 16.09.2010 року на суму 5355 грн. 84 коп. поставив відповідачеві товар на загальну суму 19833 грн. 72 коп.

Відповідач взятих на себе зобовязань по повній та своєчасній оплаті отриманого товару відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар.

Надіслана позивачем претензія № 41 від 20.09.2011 року з вимогою перерахувати заборгованість за поставлений товар в сумі 10000 грн. та 2131 грн. 98 коп. пені до 04.10.2011 року відповідачем задоволена частково.

Станом на час звернення позивачем з позовом до суду (24.10.2011 року) заборгованість відповідача складала суму 9000 грн., яку позивач просив стягнути з нього в примусовому порядку.

Разом з тим, у звязку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу 25.10.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та станом на час розгляду спору просить стягнути з відповідача 8 000 грн. заборгованості згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року.

Отже, розмір заборгованості відповідача за отриманий товар станом на час винесення рішення по справі складає суму 8 000 грн., відповідачем не заперечується.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином. Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суму 8 000 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору № 191 від 13.09.2010 року.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманого товару, позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з нього суму 813 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань та 424 грн. 49 коп. 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.12.2011 року у справі № 5008/1514/2011

Отже, нараховані позивачем інфляційні нарахування в сумі 813 грн. 07 коп. за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року та 424 грн. 49 коп. трьох відсотків річних за період з 20.09.2010 року по 21.10.2011 року, підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.09.2010 року по 21.10.2011 року складає суму 2294 грн. 65 коп.

Однак, пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що умовами пункту 7.2. договору не передбачено нарахування пені до моменту погашення заборгованості чи примусового її стягнення, нарахування пені повинно здійснюватися з врахуванням обмеження терміну її нарахування відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України.

У звязку із здійсненим судом перерахунком суми пені з врахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу, пеня складає суму 1359 грн. 10 коп., підлягає стягнення з відповідача. Решта суми пені нарахована позивачем неправомірно, задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеній сумі у розмірі 125 грн. 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 199 грн. 55 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Проектпродсервіс”, вул. Українська,16, м. Ужгород (код 36943380) на користь приватного підприємства „Тетра”, м. Ужгород, МВЗ-6, а/с14 (код 30459160) суму 10596 (десять тисяч пятсот девяносто шість) грн. 66 коп. в т.ч. 8000 (вісім тисяч) грн. заборгованості згідно договору поставки № 191 від 13.09.2010 року, 1359 (одну тисячу триста пятдесят девять) грн. 10 коп. пені, 813 (вісімсот тринадцять) грн. 07 коп. інфляційних нарахувань та 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 49 коп. 3 % річних, а також суму 125 (сто двадцять пять) грн. 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 199 (сто девяносто девять) грн. 55 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 09.12.2011 року.