Ухвала суду № 19401628, 25.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3531/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів:Голоти Л.О.

Мельник-Томенко Ж.М. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції - Мурованокуриловецьке відділення на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції - Мурованокуриловецьке відділення про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.03.2011 року № 0000051600/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 76507,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.03.2011 року № 0000051600/0.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Барською міжрайонною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Барської МДПІ № 228 від 14.02.2011 року та на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ГДПІ сектору оподаткування юридичних осіб Мурованокуриловецького відділення проведено документальну невиїзну перевірку декларації з ПДВ за жовтень 2010 року ТОВ "Агрофірма Рубанський". За результатами перевірки був складений Акт №6/16-35353973 від 01.03.2011 року.

За результатами документальної перевірки №00015-2300/35353973 від 01.12.2010 року встановлено порушення підпункту 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №168) позивачем завищено у жовтні 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 76506,67 грн., оскільки на порушення п. 7.4 статті 7 вище вказаного закону зменшено податковий кредит за вересень 2010 року в сумі 76506,67 грн..

На підставі вказаного акта перевірки Барською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення рішення №0000051600/0 від 14.03.2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 76507,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Барською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення рішення №0000051600/0 від 14.03.2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що в спірний період товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" сформовано податковий кредит на підставі складених та виданих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "НСК Торговий дім Євростандарт".

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку на додану вартість у порядку передбаченому зазначеним Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3., пп. 7.2.4 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.

Відповідно до п. 2, п. 5, п. 6.2 та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Мінюсті 23.06.1997 за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними ... У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що Акт перевірки не містить відомостей про порушення позивачем правил формування податкового кредиту, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість", а відсутність товаро-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування палива, не можуть підставою для нікчемності угоди про купівлю палива, адже товаро-транспортні накладні необхідні тільки продавцю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття Барською міжрайонною державною податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення №0000051600/0 від 14.03.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції - Мурованокуриловецьке відділення, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

<Список >

<Список >