Рішення № 19308232, 02.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2011 року Справа № 2-2844/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 20 березня 2007 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(відповідно до п. 1.3 Статуту Протоколом загальних зборів акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» №3б-36 від 12.04.2006 р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником ВАТ) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/126364/3171/73, відповідно до якого банк зобовязався надати та надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 11386,13 дол. США строком на 48 місяців з 20.03.2007 р. по 19.03.2011 р., а боржник зобовязався прийняти на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,50% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту; кінцевий строк погашення кредиту 19.03.2011 р. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, позивач виконав зобовязання за договором повністю, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок відповідача, та надалі грошові кошти були отримані відповідачем через касу банку. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави, та у завязку з систематичним порушенням відповідачем умов договору в частині обовязку сплати періодичних платежів за погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом 28.12.2007 р. за заявою позивача нотаріусом був вчинений виконавчий напис, яким було звернуто стягнення на автомобіль, який перебував у заставі (ВАЗ 21154, р/н НОМЕР_1, 2007 р.в.), та автомобіль був реалізований (ціна продажу склала 13734, 00 грн.), та кошти надійшли в сумі 12984,00 грн. на рахунок позивача. 28.09.2009 р. згідно постанови дражного виконавця виконавчий напис повернуто стягувачу як частково виконаний. У звязку з тим, що відповідач у подальшому не виконував умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом відповідачу було направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором з попередженням про те, що в разі невиконання зазначених вимог банком вживатимуться заходи примусового стягнення богу, розмір якого станом на 30.07.2010 р. становить: по кредиту 9315,00 дол. США, заборгованість за відсотками 0,05 дол. США, заборгованість по пені 0,02 дол. США, але відповідач не виконав зобовязань за договором; станом на 13.11.2010 р. сума заборгованості складає 24515 дол. США, з яких 11213,28 дол. США непогашена сума кредиту. 0,09 дол. США несплачені проценти, 13301, 99 дол. США, 0,06 дол. США нарахована пеня за прострочення відсотків по кредиту, що по курсу НБУ становить станом на 15.11.2010 р. 194399 грн. 93 коп. По стягнення даної суми у позові й завлено відповідну вимогу.

У судове засідання 02.11.2011 р. позивач не зявився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений, повторно не зявився, причини неявки суду не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву позивача та дослідивши докази, для суду вбачаються підстави для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

20 березня 2007 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(відповідно до п. 1.3 Статуту Протоколом загальних зборів акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» №3б-36 від 12.04.2006 р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником ВАТ) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/126364/3171/73, відповідно до якого банк зобовязався надати та надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 11386,13 дол. США строком на 48 місяців з 20.03.2007 р. по 19.03.2011 р., а боржник зобовязався прийняти на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,50% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту; кінцевий строк погашення кредиту - 19.03.2011 р.

Як встановлено судом, позивач виконав зобовязання за договором повністю, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок відповідача, та надалі грошові кошти були отримані відповідачем через касу банку. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави, та у завязку з систематичним порушенням відповідачем умов договору в частині обовязку сплати періодичних платежів за погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом 28.12.2007 р. за заявою позивача нотаріусом був вчинений виконавчий напис, яким було звернуто стягнення на автомобіль, який перебував у заставі (ВАЗ 21154, р/н НОМЕР_1, 2007 р.в.), та автомобіль був реалізований (ціна продажу склала 13734, 00 грн.); кошти надійшли в сумі 12984,00 грн. на рахунок позивача.

28.09.2009 р. згідно постанови дражного виконавця виконавчий напис повернуто стягувачу як частково виконаний.

У звязку з тим, що відповідач у подальшому не виконував умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом відповідачу було направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором з попередженням про те, що в разі невиконання зазначених вимог банком вживатимуться заходи примусового стягнення богу, розмір якого станом на 30.07.2010 р. становить: по кредиту 9315,00 дол. США, заборгованість за відсотками 0,05 дол. США, заборгованість по пені 0,02 дол. США, але відповідач не виконав зобовязань за договором; станом на 13.11.2010 р. сума заборгованості складає 24515 дол. США, з яких 11213,28 дол. США непогашена сума кредиту. 0,09 дол. США несплачені проценти, 13301, 99 дол. США пеня за прострочення тіла кредиту, 0,06 дол. США нарахована пеня за прострочення відсотків по кредиту, що по курсу НБУ становить станом на 15.11.2010 р. 194399 грн. 93 коп.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та приписів законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за договором №014/126364/3171/73 від 20.03.2007 р. в розмірі 194399 грн. 93 коп. (еквівалент 24515 дол. США), з яких 11213,28 дол. США непогашена сума кредиту, 0,09 дол. США несплачені проценти, 13301, 99 дол. США - пеня за прострочення тіла кредиту, 0,06 дол. США нарахована пеня за прострочення відсотків по кредиту.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700, 00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором від 20.03.2007 р. №014/126364/3171/73 в розмірі 194399,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) судові витрати в розмірі 1700 грн. щодо сплати судового збору та 120 грн., повязаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя