Постанова № 19174372, 10.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 5021/829/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши

касаційну скаргуРоменської районної державної адміністрації Сумської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.07.11 у справі№ 5021/829/2011господарського суду Сумської області

за позовомВиробничого сільськогосподарського кооперативу "Зоря"

доРоменської районної державної адміністрації Сумської області

третя особаСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"

провизнання розпорядження незаконним та його скасування

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_1 (дов. від 04.11.11), ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3 (дов. від 16.05.11).

третьої особи: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

ВСТАНОВИВ:

ВСК “Зоря” звернувся до Роменської районної державної адміністрації Сумської області з позовом, в якому просив визнати незаконним розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 06.12.10 за №727 “Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з ВСК “Зоря” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зарудянської сільської ради” та скасувати його. Позов обґрунтовувався тим, що оспорюваним розпорядженням голови Роменської райдержадміністрації фактично було в односторонньому порядку розірвано договір, що є грубим порушенням вимог розділу 4 договору та положень статті 188 Господарського кодексу України щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів. Крім того позивач вказував на те, що в силу положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова райдержадміністрації не має повноважень своїм розпорядженням визнавати недійсним договір оренди.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.05.11, ухваленим суддею Гудим В.Д., позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 06.12.10 за №727; стягнуто з Роменської районної державної адміністрації Сумської області на користь ВСК “Зоря” 85,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При прийнятті оскаржуваного рішення суд виходив з того, що оспорюване розпорядження відповідача суперечить вимогам законодавства, оскільки останнє було винесене на підставі статей 203, 215, 638 Цивільного кодексу України, в той час як договір оренди земельної ділянки був укладений між Роменською РДА Сумської області та ВСК “Зоря“ 10.07.03, тобто до набрання чинності Цивільного кодексу України. При цьому, суд визнав, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Крім того судом було враховано, що чинне законодавство не надає голові місцевої державної адміністрації повноваження щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки як нікчемного та укладеного з порушенням вимог законодавства України.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Івакіна В.О. головуючого, Камишева Л.М., Пелипенко Н.М., постановою від 14.07.11, перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Роменська районна державна адміністрація Сумської області звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і припинити провадження у даній справі. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення судами обох інстанцій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що даний спір є адміністративним, відтак повинен бути розглянутий в адміністративному судочинстві. Крім того скаржник зазначив про порушення статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якою передбачено, що у разі якщо акти місцевих державних адміністрацій суперечать Конституції України, законам України то вони підлягають скасуванню.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є вимога ВСК “Зоря” до Роменської районної державної адміністрації Сумської області про визнання незаконним розпорядження від 06.12.10 за № 727 “Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з ВСК “Зоря” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зарудянської сільської ради” та його скасування. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа наділена правом на звернення до суду з вимогою визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Між тим, суди попередніх інстанцій, визнаючи незаконним розпорядження від 06.12.10 за № 727 “Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з ВСК “Зоря”, не зазначили чим спірне розпорядження порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Окрім цього, кожна особа може захистити своє право у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захистити свій інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Проте, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій не надали оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права та характеру права, захист якого реалізується позивачем. Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Невірне застосування судами вимог чинного законодавства, призвело до неповного зясування усіх обставин справи необхідних для правильного вирішення даного спору, що є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Роменської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.11 і рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.11 у справі № 5021/829/2011. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець