Постанова № 19162736, 14.06.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.06.2011 р. справа №20/5009/164/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівСклярук О.І.

Алєєвої І.В., Величко Н.Л.

за участю представників: від позивача:ОСОБА_1 за дов. №1510 від 07.06.2010р. від відповідача:ОСОБА_2 за дов. №3 від 22.02.2011р.

від третьої особи:не зявилися

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Акціонерний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя”

м. Запоріжжя

на рішення

господарського суду Запорізької області

від29.03.2011р. (повний текст підписаний 01.04.2011р.)

по справі:№20/5009/164/11 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовом:Публічного акціонерного товариства “Акціонерний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя”

м. Запоріжжя

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Бліц”

с. Біленьке, Запорізький район, Запорізької області

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінта”

м. Запоріжжя простягнення 1165531,17 грн. ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц»с. Біленьке, Запорізький район, Запорізької області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта»м. Запоріжжя та просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц» заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 11-06 від 17.02.2006 року у розмірі 986166 грн.17 коп. ( заборгованість за кредитом 847432 грн. 91 коп., по простроченим відсоткам за кредитом 138733 грн. 26 коп.) пеню у розмірі 179365 грн.

Господарським судом Запорізької області рішенням по справі № 20/5009/164/11 від 29.03.2011р., повний текст якого підписаний 01.04.2011р. ( суддя Гандюкова Л.П.) в задоволені позову було відмовлено. Рішення обґрунтовано припиненням дії договору поруки, і як наслідок відсутністю у відповідача, як поручителя, зобов'язань щодо повернення кредиту та інших платежів.

Не погодившись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк»м. Київ в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що збільшення кредитної лінії є збільшенням зобов'язання позичальника, та як слід, зобов'язань поручителя. Пролонгація строку користування кредитними коштами також збільшує зобов'язання позичальника і поручителя в частині відшкодування відсотків за користування грошима на строк, що не було передбачено основним договором. Проте укладеними додатковими угодами між позивачем та відповідачем було встановлено тільки зміни в основному договорі поруки щодо суми кредитної лінії, а збільшення строку користування кредитними коштами передбачено не було. Так, позивачем та ТОВ "Квінта" було внесено зміни у зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя. У зв'язку із цим у відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України договір поруки, що є підставою для позову, було припинено з моменту збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором без згоди поручителя. Відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. розгляд справи було відкладено.

Представники позивача та відповідача в судове засідання призначене на 08.06.2011р. зявилися.

В судовому засіданні представник позивача вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінта” в судове засідання (08.06.2011) не з'явилися, причини неявки апеляційному господарському суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники ТОВ “Квінта” були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників ТОВ “Квінта” суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не звязана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників ТОВ “Квінта”.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінта»( Позичальник та третя особа по цій справі) укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 11-06К від 17.02.2006 р. згідно з яким Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 1050000грн. (п.2.1 договору). Кредит надавався на поповнення обігових коштів для розрахунків з ТОВ «Бліц».

В подальшому сторони укладали договори про внесення змін, які є невід'ємними частинами кредитного договору: №1 від 28.04.2006р., № 2 від 28.09.2006р., №3 від 15.02.2007р., № 4 від 16.02.2007 року, відповідно до яких вносилися зміни, зокрема щодо встановленого ліміту кредитної лінії в сторону збільшення розміру цієї суми, зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, дати остаточного повернення сум, отриманих в межах кредитної лінії, а також щодо зміни найменування Запорізької філії Банку.

Відповідно до умов договору ( п.2.1, 2.2.) зі змінами, внесеними договором № 4 від 16.02.2007 року Банк зобов'язаний надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2000000 грн., на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 15.02.2010 року. У разі несвоєчасної плати за кредит відповідно до п.п.3.2, договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка не сплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

У пункті 4.3.4 договору встановлено, що Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, відсотків за неправомірне користування кредитом, суму неустойки, передбачених договором, у випадках коли: Позичальник не виконав у строк свої зобовязання по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту та/або сплаті інших грошових коштів, передбачені цим договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з зазначених підстав, Банк зобовязаний письмово повідомити Позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Згідно з п.3.9 договору про відкриття кредитної лінії №11-06К встановлено, що забезпеченням кредиту є фінансова та майнова порука Товариства з обмеженою відповідальністю “Бліц”, код ЄДРПОУ 25487523 (відповідач у справі), а саме: обладнання, іпотека, складські приміщення, майбутній врожай 2006 року.

17.02.2006р. Банком (Кредитор), ТОВ “Квінта” (Позичальник) та ТОВ “Бліц” (Поручитель) укладений договір поруки №99-06П. Відповідно до умов цього договору (п.п.2.1, 2.2.) Поручитель у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором по сплаті Кредитору: 1). заборгованості по наданому кредиту в розмірі 1 050 000 грн.; 2). відсотків, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобовязання по поверненню кредиту, відсотків за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди; 3). неустойки (штрафу, пені); 4). збитків, завданих Кредиторові, зобовязується виконати зобовязання по сплаті вказаних і несплачених Позичальником сум Кредитору. У випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобовязань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Позичальник.

До договору поруки було укладено два договори, які підписані Кредитором, Позичальником та Поручителем: 28.04.2006р. договір про внесення змін №1 та 16.02.2007р. договір про внесення змін №3. Позивач надав письмове пояснення (том 2 а.с.8), яким повідомив, що при укладенні договору про зміни 16.02.2007р. було допущено технічну помилку при нумерації. Договору №2 про внесення змін до договору поруки не існує.

Інших додаткових угод або договорів про внесення змін до договору поруки сторони не надали і в судовому засіданні стверджували, що до договору поруки були внесені зміни лише 28.04.2006р. та 16.02.3007р.

Договором про зміни №1 внесено зміни до змісту підпункту 1). пункту 2.1 розділу 2 “Предмет договору” договору поруки від 17.06.2006р. №99-06П щодо збільшення суми кредиту та викладено його в наступній редакції: “заборгованості по наданому кредиту в розмірі 1 550 000 грн.” Договором про внесення змін №3 від 16.02.2007р. до того ж підпункту п.2.1 розділу 2.1 договору поруки внесено зміни, якими розмір суми кредиту, яку Поручитель зобовязався погасити у разі виникнення заборгованості Позичальника збільшено до 2 000 000 грн. Усі інші пункти договору поруки, як вказано в п.ІІІ вказаних договорів, залишилися без змін.

У пункті 3.6 договору поруки закріплено, що після виконання Поручителем зобовязання, забезпеченого порукою, Кредитор зобовязується надати йому протягом трьох робочих днів документи, які підтверджують зобовязання Позичальника за Кредитним договором. Після виконання Поручителем зобовязання, забезпеченого порукою, до Поручителя переходять усі права Кредитора за Кредитним договором.

Згідно з п.5.4 договору поруки строк його дії з моменту його підписання сторонами до повного виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором та будь-якими договорами про внесення змін до нього.

14.01.2011р. Банк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ “Бліц”, як поручителя ТОВ “Квінта” згідно з договором поруки, заборгованості за тілом кредиту, процентами за кредитним договором станом на 14.01.2011р. включно, а також пені за прострочення вказаних платежів. Згідно з розрахунком позивача заборгованість за кредитом складає 847 432,91 грн., по процентах 138 733,26 грн. за період з 31.03.2010р. по 14.01.2011р., пеня за несвоєчасне погашення кредиту 136 425,09 грн. за період з 16.02.2010р. по 14.01.2011р., пеня по процентах 42939,91грн. за період з 30.11.2007р. по 14.01.2011р.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 20/5009/164/11 від 29.03.2011р., повний текст якого підписаний 01.04.2011р. (суддя Гандюкова Л.П.) в задоволені позову було відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 11-06К від 17.02.2006р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Із змісту ст.553 ЦК України вбачається, що договір поруки є двостороннім право -чином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обовязків боржника. Поручителя слід вважати зобовязаним надати виконання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником у визначений строк.

Сторони договору поруки №99-06П від 17.02.2006р. домовились, що у випадку невиконання зобовязань Позичальником у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор зобовязаний звернутися з письмовою вимогою на адресу Поручителя із зазначенням, зокрема, даних щодо невиконання позичальником своїх зобовязань з вказівкою на обсяг невиконання (несплата кредиту та/або відсотків, та/або комісійної винагороди, та/або суми неустойки, інше); з переліком документів, що підтверджують невиконання Позичальником своїх зобовязань (виписка з позичкового рахунку та рахунку нарахованих доходів за кредит, інші документи); номери рахунків, на які необхідно перерахувати суми заборгованості. Протягом 3 робочих днів з моменту одержання письмової вимоги Кредитора, Поручитель зобовязується повідомити Позичальника про одержання цього повідомлення. В разі предявлення Кредитором позову до Поручителя, останній зобовязується подати клопотання про залучення Позичальника до участі у справі. Виконання Поручителем зобовязань перед Кредитором повинно відбутися не пізніше триденного строку з дати отримання вимоги. Виконання Поручителем зобовязань перед Кредитором здійснюється шляхом перерахування суми вказаної заборгованості з будь-якого власного банківського рахунку на рахунки, відкриті Кредитором в Промінвестбанку (п.п.3.1 - 3.5).

Статтею 555 ЦК України встановлені права та обовязки поручителя у разі предявлення до нього вимоги, а саме: у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобовязаний повідомити про це боржника, а в разі предявлення до нього позову подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не повязані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Приписами ч.1 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, зокрема: з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктами 1.2, 2.1 укладеного між сторонами договору поруки №99-06П вбачається, що відповідач поручився перед кредитором за зобовязаннями позичальника по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №11-06к від 17.02.2006р. Але, у п.1.2 чітко вказано, що за умовами кредитного договору позичальник зобовязаний повернути кредитору 16 лютого 2007року всі отримані суми кредиту в межах кредитної лінії з лімітом 1050000грн., відсотки за користування ним, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплатити комісійні винагороди за надання кредиту та його управління, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, у порядку, в розмірах і у випадках, передбачених кредитним договором.

Як встановлено судом та викладено вище, забезпечене порукою основне зобовязання неодноразово змінювалося шляхом укладення між Банком та Позичальником договорів про внесення змін, зокрема щодо збільшення розміру суми кредитної лінії, зміни розміру процентної ставки за користування кредитом (в бік зменшення порівняно з первісно встановленою в договорі), дати остаточного повернення сум. До договору поруки шляхом укладення між Банком, Позичальником та Поручителем договорів про зміни до договору після підписання змін до основного зобовязання вносилися відповідні зміни, які стосувалися збільшення обсягу відповідальності поручителя лише в частині збільшення розміру суми кредитної лінії, однак, збільшення строку користування кредитом, що приводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами, неустойки за порушення зобовязання змін до договору поруки не внесено.

Так, 16.02.2007р. (тобто, в день дати остаточного повернення сум кредиту, що первісно був встановлений у зобовязанні (п.2.2. кредитного договору, п.1.2 договору поруки) Банк уклав з ТОВ “Квінта” договір про внесення змін №4 до кредитного договору, згідно з яким, зокрема, збільшив суму ліміту кредитної лінії з раніше встановленого у сумі 1 550 000 грн. до 2 000 000 грн. та датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту було встановлено 15 лютого 2010 року, тобто визначено новий строк виконання основного зобовязання. Згідно з наданої позивачем довідки про рух кредитних коштів по кредитному договору ТОВ “Квінта” від 17.02.2006р. №11-06К після підписання Договору про зміни №4 Банк продовжив видачу кредиту.

16.02.2007р., між Банком, Позичальником та Поручителем було підписано договір №3 від 16.02.2007р. до договору поруки, яким внесено зміни до пункту 2.1 розділу 2 щодо зобовязання поручителя по сплаті заборгованості по наданому Позичальнику кредиту в розмірі 2 000 000 грн. Дія інших пунктів договору поруки залишено без змін.

При цьому, зміни щодо продовження терміну користування кредитною лінією до договору поруки не вносилися. Отже, про зміну умов кредитного договору в частині відстрочення виконання основного зобовязання Поручитель повідомлений не був, доказів на підтвердження наявності згоди Поручителя ТОВ “Бліц” на внесення до кредитного договору змін, якими датою остаточного повернення кредиту встановлено 15.02.2010р., що фактично збільшує обсяг його відповідальності, не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що збільшення строку користування кредитом приводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами, неустойки за порушення зобовязання.

Згідно з п.5.2 договору поруки всі зміни і доповнення приймаються за взаємною згодою сторін і укладаються в простій письмовій формі.

Стаття 654 ЦК України містить вимогу про вчинення зміни у такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Стяття 559 ЦК України встановлює, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, враховуючи положення статті 559 ЦК України, у звязку із змінами зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності,

порука ТОВ “Бліц” припинена.

З огляду на наведене, посилання позивача, що подальші дії відповідача свідчать про продовження строку дії договору поруки, судом до уваги не приймаються.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.09.2008р. у справі №20/357/08 стягнуто з ТОВ “Бліц” як із заставодавця на підставі договору застави та кредитного договору №11-06К від 17.02.2006р., укладеного Банком з ТОВ “Квінта”, суму 175 770 грн., з них: 47 265,50 грн. в рахунок погашення заборгованості по відсотках за період з 27.06.2007р. по 16.06.2008р., та 128 504,50 грн. на погашення частини заборгованості по кредиту.

При цьому зазначеним рішенням встановлено, що загальна сума заборгованості по тілу кредиту станом на 15.09.2008р. складала 1 017 432,91 грн., оскільки позивач скористався своїм правом за одностороннім волевиявленням щодо дострокового повернення кредиту (п.4.3.4 договору). І як вбачається із довідки про рух кредитних коштів (а.с.45), після направлення 26.06.2007р. повідомлення позичальнику на підставі п.4.3.4 кредитного договору щодо дострокового погашення кредиту, позивач кредитних коштів не видавав.

ТОВ “Бліц” добровільно виконувалось рішення господарського суду Запорізької області від 18.09.2008р. у справі №20/357/08. Згідно зі змісту листа ТОВ “Бліц” вих. №14 від 21.01.2010р. (том 1 а.с. 146), договору №26/03-10 від 26.03.2010р. з додатковою угодою №1 (том 1 а.с.147-148) на підставі договору про заставу майна та рішення господарського суду від 18.09.2008р., було продано технологічне обладнання, оцінене на суму 19 870 грн., яку планувалося спрямувати на повернення кредиту ТОВ “Квінта” по договору №11-06К від 17.02.2006р. Згідно з платіжним дорученням №18 від 31.03.2010р. кошти від продажу заставленого майна у вказаному розмірі було перераховано ТОВ “Бліц” на рахунок ТОВ “Квінта”, відкритий у філії Банку. До матеріалів справи залучено платіжне доручення №354 від 10.12.2010р., відповідно до якого відповідач перерахував на рахунок ТОВ “Квінта” суму 100 000 грн. з призначенням платежу: “Погашення кредиту по договору поруки №99-06П від 17.02.2006р., кредитного договору №11-06К від 17.02.2006р., рішення суду від 18.09.2008р. №20/357/08”.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позову є правомірним, а доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від від 29.03.2011р., повний текст якого підписаний 01.04.2011р. по справі № 20/5009/164/11, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р., повний текст якого підписаний 01.04.2011р. по справі №20/5009/164/11- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р., повний текст якого підписаний 01.04.2011р. по справі №20/5009/164/11- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: І.В. Алєєва

Н.Л. Величко

Надруковано 7 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО