Ухвала суду № 18902241, 10.03.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-ц-245\2011 рік Головуючий у 1 інстанції Дзюба М.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Сорока Г.П. Кочегарової Л.М.

при секретарі Дерюгіній В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» (далі ПАБ «СЕБ Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПАТ «СЕБ Банк», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, іпотечного договору та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

5 січня 2010 року ПАТ «СЕБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14 вересня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали зустрічну позовну заяву про визнання договорів недійсними, посилаючись на те, що банк був не вправі укладати кредитний договір в іноземній валюті.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 9 грудня 2010 року позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк» задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 397870 грн. 81 коп. та судові витрати по справі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставина справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_6, які доводи скарги підтримали, заперечення представника позивача ОСОБА_7, який просив відмовити у задоволенні скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов ВАТ «СЕБ Банк» та відмовляючи ОСОБА_2 у задоволені зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконує належним чином взяті на себе зобовязання по поверненню кредитних коштів, на повідомлення банку про наявність заборгованості та необхідність її погашення не відповідає, а тому, сума боргу за кредитом з відповідними нарахуваннями підлягає стягненню з неї на користь банку. Підстав для визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та іпотечного договору суд не встановив, оскільки ПАТ «СЕБ Банк» мав право на здійснення операцій з валютними коштами.

Висновки суду є законними і обґрунтованими.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст.1054 ЦК України та параграфа 1 глави 71 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він, у відповідності з положеннями ст.1050 ЦК України, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу . Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками , він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу , яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів , належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу . Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу .

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16 квітня 2008 року між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1292, на підставі якого відповідачці було надано кредит в сумі 46 000 доларів США, зі строком повернення грошових коштів - 14 квітня 2028 року, шляхом щомісячних платежів згідно графіку повернення зі сплатою встановленої договором плаваючої відсоткової ставки за користування кредитом.

На забезпечення кредитного договору, 16 квітня 2008 року банком було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Свої кредитні зобовязання ОСОБА_2 почала порушувати, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом, станом на 1 грудня 2009 року, в сумі 397982 грн.85 коп.

Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін, наданим позивачем кредитним договором № 1292 від 16 квітня 2008 року (а.с.7-11), даними про видачу готівки ОСОБА_2 в сумі 46000 доларів США(а.с.27), розрахунком заборгованості, яка утворилася перед банком в розмірі 397982 грн. 85 коп. станом на 1 грудня 2009 року(а.с.6), вимогою банку про негайне погашення заборгованості, з яким ОСОБА_2 ознайомлена 15 липня 2009 року(а.с.28).

Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін і наданим доказам дав належну оцінку і постановив рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «СЕБ Банк» і стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитними зобовязаннями, у відповідності з вимогами ст.ст.213-214 ЦПК.

Обґрунтованим апеляційний суд вважає і рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні недійсними кредитного договору та договору іпотеки.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом ( п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" ).

Згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 5 , ч. 1 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом . Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Під час вирішення справи місцевим судом установлено, що 16 квітня 2008 року року між ПАТ «СЕБ Банк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит на суму 46 000 доларів США.

Укладаючи цей договір, ПАТ«СЕБ Банк» діяло на підставі виданої Національним банком України банківської ліцензії N 4 від 2 жовтня 1991 року, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону "Про банки і банківську діяльність" , а також на підставі дозволу N 11 від 24 травня 2006 року, яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі операцій щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За таких обставин, суд першої інстанції, установивши, що зобов'язання за кредитним договором виражено в іноземній валюті - доларах США; що банк, видаючи кредит в іноземній валюті, діяв на підставі отриманого в установленому порядку дозволу; що відповідачка отримала кредит і в подальшому здійснювала його погашення у визначеній договором валюті, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості в гривнях, виходячи з позовних вимог банку (т.2 а.с.3-5).

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи представника ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає неспроможними і такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення з відмовою банку у позові.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 31 ЦПК України, крім прав та обов*язків, визначених у статті 27 цього Кодексу,передбачає, що позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, предявити зустрічний позов.

У звязку з цим, не приймаються до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що суд неправильно вирішив спір, оскільки банк спочатку просив про розірвання кредитного договору, а потім подав заяву про залишення цих вимог без розгляду і суд задовольнив заяву позивача та ухвалою залишив позов в цій частині без розгляду, оскільки особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Посилання в скарзі на те, що суд порушив строки розгляду справи і це підставою для скасуванню рішення є непереконливими, оскільки ці порушення норм процесуального права не є безумовною підставою для скасування рішення і вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Не погоджуючись із рішенням, представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, зазначив, що суд безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання договорів недійсними, з посиланням на те, що банк не мав ліцензії на здійснення операцій з валютою.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідні документи на здійсненнями операцій з валютою у банку були і це підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.90-92).

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотримання норм матеріального і процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі ст.ст.82,297 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2, не оплачений при подачі апеляційної скарги, судовий збір на користь держави в розмірі 850 грн.(а.с.173).

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 грудня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 850 грн. на розрахунковий рахунок 31411537700004 отримувач Місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район ЕДРПОУ 34686537 МФО 834016 Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

Справа № 22-ц-245\2011 рік Головуючий у 1 інстанції Дзюба М.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в с т у п н а т а р е з о л ю т и в н а ч а с т и н и

10 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Сорока Г.П. Кочегарової Л.М.

при секретарі Дерюгіній В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» (далі ПАБ «СЕБ Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» про розірвання кредитного договору, договору поруки, іпотечного договору та зобовязання вчинити певні дії,

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 грудня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 850 грн. на розрахунковий рахунок 31411537700004 отримувач Місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район ЕДРПОУ 34686537 МФО 834016 Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді