Рішення № 18823968, 13.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.11 р. Справа № 6/157

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод”Гормаш” м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 915 863грн. 02коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 20.04.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності №08-81/158д від 10.06.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.08.2011р. до 13.09.2011р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Рутченківський завод”Гормаш” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області заборгованості у сумі 915 863грн. 02коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів №03-12/2001-3 від 03.12.2001р., №03-01/2005-П від 03.01.2005р., №05-06/2008-П від 05.06.2008р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, а також згідно накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з підстав того, що відповідно до акту про списання безнадійної заборгованості від 30.12.2010р. затвердженого керівництвом ВП „Макіївський ремонтно-механічний завод” ДП „Макіїввугілля” кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 916630грн. була списана, у зв”язку із спливом строку позовної давності.

Позивач у заперечені до відзиву на позовну заяву від 06.09.2011р. наполягає на тому, що у відповідача були відсутні правові підстави для визнання вищевказаної заборгованості безнадійною та її списання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

03.12.2001р., 03.01.2005р., 05.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод ”Гормаш” м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством (Державна холдінгова компанія) „Донвуглереммаш” були укладені договори №03-12/2001-3 купівлі-продажу, №03-01/2005-П, №05-06/2008-П, згідно умов яких позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобовязання поставити, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти та оплатити обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення в кількості, по ціні, в строки та на умовах, вказаних в специфікаціях, доповненнях та додатках, які є невід”ємними частинами даного договору.

Листом ВАТ ДХК «Донвуглереммаш» №88/01-179 від 16.04.2009р. повідомлено Відкрите акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш» про припинення діяльності ВАТ ДХК «Донвуглереммаш» в строк до 15.07.2009р. шляхом реорганізації - приєднання до складу державного підприємства «Макіїввугілля» на правах відокремленого підрозділу та про прийняття протягом двох місяців заяв кредиторів.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 15.04.2011р. позивачем здійснена державна реєстрація зміни найменування з Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» на Публічне акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш».

Так, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш», приведеного у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш».

Таким чином, позивач по справі є правонаступником постачальника за договорами та накладними.

Позивач звернувся до відповідача з заявою вих.№437 від 13.05.2009р., в якій просив визнати його кредитором і перерахувати грошові кошти у сумі 935302грн. 92коп. на його рахунок.

В свою чергу відповідач у відповіді (листі) N88/07-256 від 28.05.2009р. визнав кредиторські вимоги у розмірі 918 583,02грн. у т.ч., ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» - 904 817,10грн., Горлівська філія ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» -13 765,92грн.

На лист позивача від 11.06.2009 №543 про уточнення розміру заявлених вищевказаною заявою вимог, останній 30.06.2009р. отримав відповідь від ДП «Макіїввугілля в особі відокремленого підрозділу «Маквуглереммаш» вих.№127/04-29 від 25.06.2009р., в якій зазначено, що діяльність ВАТ ДХК «Донвуглереммаш» з 01.06.2009р. припинена шляхом реорганізації - приєднання до складу ДП „Макіїввугілля” на правах відокремленого підрозділу «Маквуглереммаш» і згідно передавального балансу станом на 31.05.2009р., затвердженого у Міністерстві вугільної промисловості, заборгованість у сумі 918 583,02грн. передана правонаступнику майнових прав та обов'язків ВАТ ДХК «Донвуглереммаш» - ДП «Макіїввугілля».

Відповідач у листі вих.№127/04-279 від 25.05.2010р. повідомив позивача про перейменування Відокремленого підрозділу «Маквуглереммаш» ДП «Макіїввугілля» на Відокремлений підрозділ «Макіївський ремонтно-механичний завод» ДП «Макіїввугілля».

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він:

-у виконання умов договору №03-12/2001-3 купівлі-продажу від 03.12.2001р. у період з 01.07.2004р.-31.12.2004р. по накладним переліченим у двостороннє підписаних актах звірки від 04.01.2007р., від 05.01.2008р., від 06.01.2009р. здійснив поставку продукції виробничо-технічного призначення у адресу відповідача, яка згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженими особами відповідача.

Розрахунок за поставлений товар по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 банківських днів з моменту одержання товару (п.3.3).

Між сторонами по справі була укладена Угода про погашення заборгованості від 08.07.2007р. до договору №03-12/2001-3 купівлі-продажу від 03.12.2001р., але в порушення п.1.2 сума боргу у розмірі 609885грн. 14коп. в строк до 31.12.2009р. не була сплачена відповідачем.

-у виконання умов договору №03-01/2005-П від 03.01.2005р. по накладним переліченим у двостороннє підписаних актах звірки від 04.01.2007р., від 05.01.2008р., від 06.01.2009р. позивач здійснив поставку продукції у адресу відповідача, яка згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженими особами відповідача.

Пунктом 3.3 вищевказаного договору сторони передбачили, що розрахунок за поставлений товар по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 банківських днів з моменту одержання товару.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не оплатив борг, в результаті чого у Державного підприємства „Макіїввугілля” перед позивачем виник борг у сумі 114 521грн. 10коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

-у виконання умов договору №05-06/2008-П від 05.06.2008р. по накладним №05-06/2008-с11 від 05.06.2008р., №13-06/2008-с9 від 13.06.2008р., №31-07/2008-с4 від 31.07.2008р., №13-08/2008-с5 від 13.08.2008р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача, яка згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженими особами відповідача.

Пунктом 3.2 укладеного договору сторони встановили, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 10-ти. днів з моменту поставки товару.

Але, всупереч умовам договору відповідач частково оплатив борг у сумі 13441грн. 60коп., в результаті чого у Державного підприємства „Макіїввугілля” перед позивачем виник борг у сумі 1263грн. 20коп., який до теперішнього часу також ним не погашений.

У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду в якості доказів поставки продукції накладні, довіреності до них та переконав суд у факті її поставки на адресу Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області.

Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 609885грн. 14коп., у сумі 114521грн. 10коп., у сумі 1263грн. 20коп., про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 725 669грн. 44коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за період господарської діяльності між Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод ”Гормаш” м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством (Державна холдінгова компанія) „Донвуглереммаш” була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу відповідача продукцію, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

Позивач за накладними, переліченими у двостороннє підписаних актах звірки від 04.01.2007р., від 05.01.2008р., від 06.01.2009р. здійснив поставку продукції виробничо-технічного призначення у адресу відповідача.

Проте, в порушення п.1.2 Угоди про погашення заборгованості від 08.07.2007р. сума боргу у розмірі 189 623грн. 76коп. в строк до 31.12.2009р. не сплачена.

За накладними №22-07/2008-с7, №19-08/2008-с9, №19-05/2008-о10 з урахуванням часткової оплати платіжними дорученнями №711 від 01.08.2008р., №387 від 16.05.2008р.і проведеного взаємозаліку б/н від 03.06.2009р. загальна сума невиконаного структурним підрозділом відповідача грошового зобов”язання складає 569грн. 82коп.

У звязку із не оплатою відповідачем поставленої продукції позивач 16.02.2011р., 14.07.2011р. надіслав на його адресу претензії №219 від 15.02.2011р., №890 від 14.07.2011р. з вимогою терміново оплатити заборгованість за вище переліченими правочинами.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов оплати за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає у сумі 190193грн. 58коп. (за накладними).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Факт виконання позивачем своїх зобов”язань за вищевказаними зобов”язаннями підтверджується первинною документацією.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 916630грн. була списана, у зв”язку із спливом строку позовної давності про що свідчить акт про списання безнадійної заборгованості від 30.12.2010р. з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов”язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як вбачається з матеріалів справи, перебіг позовної давності перервався наступними діями відповідача:

·за договором №03-12/2001-3 купівлі-продажу від 03.12.2001р.: актами звірки взаєморозрахунків від 04.01.2007р., від 05.01.2008р., від 06.01.2009р., які підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені печатками, в яких відповідач визнав заборгованість за одержану продукцію у сумі 609885грн. 14коп., у зв'язку з чим при першому визнанні позовна давність обчислювалася до 05.01.2010р., однак перервана другим визнанням і обчислювалась до 06.01.2011р., яке також перервано третім визнанням при якому сплив позовної давності припадає на 07.01.2012р.

При цьому, враховуючи те, що ще до періоду з 01.08.2007р. по 31.01.2008р. між сторонами 07.07.2007р. підписано Угоду про погашення заборгованості за договором №03-12/2001-3 від 03.12.2001р. у розмірі 609885,14грн. в строк до 31.12.2009, то враховуючи її невиконання відповідачем у встановлений угодою строк, з 01.01.2010р. у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права у межах трирічної позовної давності, тобто до 01.01.2013р.

· За договором №03-01/2005-П від 03.01.2005р.: актами звірки від 04.01.2007, від 05.01.2008, від 06.01.2009, у зв'язку з чим при першому визнанні позовна давність обчислювалася до 05.01.2010р., однак перервана другим визнанням і обчислювалась до 06.01.2011р., яке також перервано третім визнанням при якому сплив позовної давності припадає на 07.01.2012р. · Відповідно п.3.2 договору №05-06/2008-П від 05.06.2008р. строк оплати відповідачем одержаної продукції упродовж 10-ти днів з моменту постачання товару, то позовна давність до вимог за спірними накладними до вказаного договору визначається наступним чином:

- з 15.06.2008р. до 15.06.2011р. за накладною №05-06/2008; з 23.06.2008р. до 23.06.2011р. за накладною №13-06/2008; з 10.08.2008р. до 10.08.2011р. за накладною №31-07/2008-с4; з 23.08.2008р. до 23.08.2011р. за накладною №13-08/2008. При цьому, враховуючи часткову оплату здійснену відповідачем 28.07.2008р. та 26.09.2008р. грошове зобов'язання за вище переліченими накладними до договору №05-06/2008-П від 05.06.2008р. частково у переважній більшості виконано, а стосовно суми залишку боргу у розмірі 1263,20грн. перебіг позовної давності в силу ст. 264 ЦК України було перервано і її перебіг розпочався заново. У зв'язку з цим від останньої дії боржника з визнання свого боргу сплив позовної давності припадає на 26.06.2012р.

· За накладними, переліченими у двостороннє підписаних актах звірки від 04.01.2007р., від 05.01.2008р., від 06.01.2009р., внаслідок невиконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у загальній у сумі 189 623грн.76коп. за поставлену продукції виробничо-технічного призначення, перебіг позовної давності перервався підписаними актами звірки і після чого він розпочався заново, тобто при першому визнанні трирічна позовна давність обчислювалась до 05.01.2010р., однак перервана другим визнанням і обчислювалась до 06.01.2011р., яке також перервано третім визнанням при якому сплив позовної давності припадає на 07.01.2012р.

При цьому, враховуючи, ще до періоду з 15.07.2007р. по 06.01.2008р. між сторонами 08.07.2007р. було підписано Угоду про погашення заборгованості за переліченими у ній накладними у розмірі 189623,76грн. в строк до 31.12.2009р., то враховуючи її невиконання відповідачем у встановлений угодою строк, з 01.01.2010р. у позивача виникло право на звернення до суду про захист свого порушеного права у межах трирічної позовної давності, тобто до 01.01.2013р.

·За накладними №22-07/2008-с7, №19-08/2008-с9, №19-05/2008-о10 позовна давність до вимог за вищевказаними накладними визначається з 26.05.2009р (до 26.05.2012р.), тобто враховуючи ст. 530 ЦК України після спливу семи днів з моменту отримання відповідачем вимоги позивача, яка була заявлена у заяві від 13.05.2009 №437.

Крім того, листи №88/07-256 від 28.05.2009р., №127/04-29 від 25.06.2009р. з посиланням на передавальний баланс станом на 31.05.2009р., який затверджений у Міністерстві вугільної промисловості, свідчать про дії відповідача щодо визнання свого боргу, а отже в силу ст. 264 ЦК України, позовна давність перервана 28.05.2009р., 31.05.2009р. та 25.06.2009р. і її перебіг розпочався заново. У зв'язку з цим від останньої дії боржника з визнання свого боргу сплив позовної давності припадає на 26.06.2012р.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 915 863,02грн. заявлена позивачем у межах позовної давності.

За приписами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Але відповідачем у процесі розгляду справи не заявлялася заява про застосування строку позовної давності відповідно п.3 ст.267 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.2 ст.11, ст.264, п.3 ст.267, ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, п.1 ст.193 ГК, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод”Гормаш” м.Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 915 863грн. 02коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157 м.Макіївка, Донецької області, площа Радянська, буд.2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод”Гормаш” (83025 м.Донецьк, вул.Петровського, буд.74, р/р26006301748224 у Філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 00176383) заборгованість у сумі 915 863грн. 02коп., витрати по сплаті держмита у сумі 9 158грн. 63коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >