Рішення № 18767239, 14.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа№ 5015/4313/11

За позовом: Державного підприємства “Білоцерківське лісове господарство”, м.Біла Церква

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мадук-Львів”, м.Львів

про: стягнення 4061грн. 78коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача:не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством “Білоцерківське лісове господарство” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мадук-Львів” про стягнення 4061грн. 78коп. основного боргу та 57грн. 80коп. вартості витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою суду від 29.07.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.08.2011р. В судовому засіданні 11.08.2011р. представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого, крім основного боргу та вартості витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, просить стягнути кошти в розмірі 249грн. 97коп. витрачені позивачем на відрядження представника в судове засідання, як доказ позивачем долучено копії квитків від 10.08.2011р. (Фастів-1-Львів) та від 11.08.2011р. (Львів - Біла Церква). З метою надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду від 29.07.2011р. про порушення провадження у справі, ухвалою суду від 11.08.2011р. розгляд справи відкладено на 14.09.2011р.

Позивачем направлено суду клопотання від 01.09.2011р. № 778 про проведення розгляду справи за відсутністю представника позивача.

Відповідач повторно явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.08.2011р. № 06152319 (вручене 18.08.2011р.).

Господарському суду представлено достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

26.09.2008р. відповідачу залізницею у вагоні № 66038472 зі ст. Біла Церква до ст. Рясна II (Львів) згідно квитанції по прийому вантажу № 33196386 від 25.09.2008р. за товарно-транспортною накладною № РН-0000758 поставлено лісопродукцію на загальну суму 103340грн. 68коп.(в т.ч. ПДВ 17223грн. 45коп.) 18.09.2008р. та 25.09.2008р. відповідачем була здійснена попередня оплата за лісопродукцію в сумі 95000грн. 00коп. та 45000грн. 00коп., що становило 140000грн. 00коп. Як вбачається із долученого матеріалів справи акту звірки від 01.05.2011р., станом на 01.01.2011р. у відповідача був борг перед позивачем в розмірі 190грн. 33коп. Таким чином, залишок коштів відповідача на рахунку позивача становив: 140000грн. 00коп. –103340грн. 68коп. –190грн. 33коп. = 36468грн. 99коп.

30.09.2008р. відповідач залізницею у вагоні № 67701862 зі ст. Біла Церква до ст. Рясна II (Львів) згідно квитанції по прийому вантажу № 33078443 від 29.09.2008р. за товарно-транспортною накладною №РН-0000771 отримав лісопродукцію на загальну суму 93230грн. 77коп. (т.ч. ПДВ 15538грн. 46коп.) 29.09.2008р. відповідачем здійснено попередню оплату в сумі 50000грн. 00коп., що разом із залишком перерахованих відповідачем коштів в розмірі 36468грн. 99коп. становило 86468грн. 99коп. Таким чином, відповідачем було переплачено позивачу 6761грн. 78коп.

31.12.2008р. відповідач за товарно-транспортною накладною № РН-0000967 отримав у позивача лісопродукцію на загальну суму 59554грн. 50коп. (в т.ч. ПДВ 9925грн. 75коп.) та за товарно-транспортною накладною № РН-0000968 - на загальну суму 56373грн. 00коп., в т.ч. ПДВ (9395грн. 50коп.) За даний товар 26.12.2008р. та 30.12.2008р. відповідачем було здійснено попередню оплату в сумі 40000грн. 00коп. та в сумі 78627грн. 50коп. Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 4061грн. 78коп.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання (ч.2 ст.173 Господарського кодексу України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.05.2011р. позивач звертався до відповідача з претензію від 25.05.2011р. №502 про сплату 4061грн. 78коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 57грн. 80коп. вартості витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, які підтверджуються долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №4268 від 04.08.2011р. та 249грн. 97коп. витрачених позивачем на відрядження представника в судове засідання, які підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями квитків від 10.08.2011р. (Фастів-1-Львів) та від 11.08.2011р. (Львів-Біла Церква). Розглянувши дані вимоги, суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.173,175,193 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мадук-Львів, м.Львів, вул.Шевченка, 317 (ідентифікаційний код 18166923) на користь Державного підприємства “Білоцерківське лісове господарство”, вул.Січневий прорив,63, м.Біла Церква, Київська обл. (ідентифікаційний код 00992119) 4061грн. 78коп. основного боргу, 57грн. 80коп. вартості витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 249грн. 97коп. витрат на відрядження представника в судове засідання, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.