Вирок № 18458469, 08.09.2011, Черкаський районний суд Черкаської області

Черкаський районний суд Черкаської області 08.09.2011 16:19:48

Дата документу 08.09.2011

Справа № 1-147/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого суддіФетісової Т.Л.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю прокурораКривенко Є. П., Лавріненко І.О.

захисникаОСОБА_1

представника потерпілогоОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3,

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, раніше не судимий, проживає у АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6 06 вересня 2009 року близько 03 години 00 хвилин, в порушення п. 2.1 (а) ПДР України не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом та талону, що додається до посвідчення; в порушення п. 2.9 (а) ПДР України перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер НОМЕР_1, та рухаючись зі сторони м. Канів до м. Черкаси на 63 км автодороги Канів-Черкаси-Кременчук біля с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, в порушення п. 12.1 ПДР України не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обставновку, втратив змогу постійно контролювати та безпечно керувати транспортним засобом; в порушення п. 2.3 (б) ПДР України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, виїхав на праве узбіччя, де скоїв зіткнення з деревом. У результаті зіткнення пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження. Зокрема, потерпілий ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоровя, у вигляді травми грудної клітки з переломом четвертого та пятого ребер праворуч, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді рани, подряпини лоба, садна плечового суглоба, крововиливу та садна правої нижньої кінцівки. Потерпіла ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоровя, у вигляді травми поперекового відділу хребта з компресійним переломом тіла другого поперекового хребця з незначним зниженням висоти переднього краю на 2-3 мм; у вигляді переломів суглобових відростків першого поперекового хребця зліва та справа, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя, у вигляді травми голови зі струсом головного мозку. Потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виглід закритого перелому верхньої третини правого стегна, відкритого черезвиросткового перелому правої плечової кістки з пошкодженням ліктьового нерву, що призвело до розвитку травматичного шоку третього ступеня.

Допитаний під час досудового слідства та у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, обставини вчинення злочину підтвердив у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому. Та при цьому , цивільний позов, заявленого потерпілим ОСОБА_3, про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 246979 ,30 грн. визнав лише частково ,в частині відшкодування матеріальної шкоди.

У судовому засідання підсудний ОСОБА_6 пояснив про те , що ввечері 05 вересня 2009 року він зустрівся з потерпілими, вони разом вживали алкогольні напої, а пізно ввечері вирішили проїхати у напрямку до с. Мошни Черкаського району, щоб подивитися на так зване „дерево кохання”, яке там росте. Автомобіль, на якому вони їхали, належить його матері. Автомобіль був застрахований. За кермом автомобіля постійно була його дівчина ОСОБА_4, яка має водійські права і в той вечір алкоголю не вживала, оскільки була за водія. Повертаючись з лісу, при виїзді на дорогу автомобіль під керуванням ОСОБА_4, потрапив у яму і застряв. З труднощами їм спільно вдалося витягти автомобіль. Оскільки йому не сподобалося, як ОСОБА_4 справлялася з обовязками водія, а також з метою економії бензину, якого залишалося обмаль, він сам вирішив сісти за кермо, ОСОБА_4 сіла на переднє пасажирське крісло, ОСОБА_7 сів за водієм, а ОСОБА_3 позаду праворуч. Показав, що він рухався далі зі шкидкістю близько 120-130 км на годину, з включеним дальнім світлом фар, дорога була дещо вологою. Опадів не було. Показав, що в правому передньому колесі мався шуруп, який туди потрапив раніше. Він його помітив, коли витягували машину з ями, однак не надав цьому великого значення, не став міняти колесо, хоча мав запасне, сподіваючись, що колесо ще деякий час протримається. Однак, на його думку, під час руху цей шуруп вискочив, внаслідок чого колесо різко розгерметизувалося, що призвело до заносу і зіткнення з деревом. Вказав, що сам він отримав не істотні легкі тілесні ушкодження. Підтвердив, що він не мав прав водія, оскільки постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси ві 13 червня 2008 року був позбавлений права керувати транспортними засобами на два роки за керування автомобілем у нетверезому стані. Вказав, що страхова компанія „Гарант-Авто”, де було застраховано автомобіль, відмовилася здійснювати будь-які страхові виплати, оскільки він перебував за кермом, будучи позбавленим прав водія і в стані алкогольного спяніння. Показав, що з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_4 він фактично помирився, вони не мають до нього претензій, оскільки він їм відшкодував певні суми коштів за домовленістю, а з потерпілим ОСОБА_3 домовленості досягти не вдалося. У вчиненому щиро розкаявся. Заявлені до нього прокурором позови в інтересах лікарень визнав у повному обсязі. Позов ОСОБА_3 визнав частково, вказавши, що не визнає суму морального відшкодування повністю, оскільки ОСОБА_3 свідомо сідав до автомобіля, а суму матеріального відшкодування визнає у межає документально підтвердженої суми.

Також зазначив , що напередодні судового засіданні , призначеного на 07.09.2011 року він 06.09.2011 року поштою надіслав потерпілому ОСОБА_3 переказом кошти в сумі 1150 грн. в рахунок відшкодування коштів , та повідомив , що влаштувався на додаткову роботу і в майбутньому має намір відшкодовувати потерпілому завдану шкоду .

Потерпілий ОСОБА_3 в цілому підтвердив обставини подій, які мали місце 05 та 06 вересня 2009 року, про що говорив підсудний, та які описані у матеріалах справи. Показав, що про шуруп в шині він нічого не знає, і вважає, що ДТП трапилося через нетверезий стан водія і велику швидкість руху. Вказав, що безпосередньо перед зіткненням він дивися на спідометр автомобіля. Швидкість була близько 140 км на годину. Після зіткнення він нічого не памятає. Прийшов до тями вже в лікарні. Вказав, що був три місяці прикутим до ліжка, переніс чотири операції, й ще кілька операцій попереду. Вказав, що він сідав у машину разом з усіма, оскільки за кермом мала бути ОСОБА_4, однак на зворотному шляху за кермо сів ОСОБА_6, якому не сподобалися водійські навички ОСОБА_4 , яка на його думк3 псувала новенький автомобіль Вказав, що він цього не хотів, однак у нього не було вибору, оскільки він не міг залишитися у лісі пізно вночі сам, тому і сів до авто. Вказав, що жодної дієвої допомоги від підсудного він не отримав, в тому числі і того грошового переказу , на який вказує підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні 07.09.2011 року. Просив суд найсуворіше покарати підсудного.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні в цілому підтвердила обставини справи. Вказала, що вона ніби то і бачила шуруп в шині й не виключає, що саме він став причиною ДТП. З підсудним вона помирилася, претензій матеріального чи морального характеру до підсудного вона не мала і не має , просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні детально та ретельно пояснив суду , що в цілому обставини , за яких сталася дана ДТП , викладені підсудним ОСОБА_8 відповідають дійсності , та ніякого шурупа в шині не було не могло фізично бути , оскільки автомобіль не зміг би подолати таку відстань з лісу до автозаправки , та до місця ДТП без видимих пошкоджень в колесі , на його думку , ДТП сталася через занадто високу швидкість 140 км на годину, з якою рухався ОСОБА_8 по вологому покриттю , в темну пору доби , перебуваючи в нетверезому стані , та на складній ділянці автошляху. Також вказав , що він з власних принципових міркувань сам не звертався до підсудного ОСОБА_6 з вимогами матеріального чи морального характеру , але той особисто сам йому допомогу не пропонував , не надавав , і взагалі не цікавився його станом здоровя . Враховуючи викладене , та в звязку з негідною ,на його думку ,поведінкою підсудного відносно потерпілого ОСОБА_3 , просить суд його покарати найсуворіше.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, а також показів потерпілих, винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого злочину також підтверджується зібраними по справі доказами, які є належними і допустимими та учасниками розгляду справи не оспорюються. Зокрема, наступними:

-даними довідки по дорожньо-транспортній пригоді , згідно якої вбачається обстановка ДТП , що відбулася 06.09.2009 р. на 63 км автодороги Канів Черкаси Кременчук (а.с.6-9);

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицями;

-даними протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу з фото таблицями (а.с.16-20) ;

-даними висновку експерта № 356 м/д від 05 жовтня 2009 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_4;

-даними висновку експерта № 1278 від 05 листопада 2009 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_9;

-даними висновку експерта № 1279 від 01 жовтня 2009 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6;

-даними висновку № 392 м/д від 14 жовтня 2009 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_3;

-даними протоколу явки з повинною ОСОБА_6 в якому він детально зазначає обставини ДТП та визнає свою вину у стаєнному ;

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 08 жовтня 2009 року за участю ОСОБА_6 , з якої вбачаються пояснення підсудного щодо всіх обставин дорожньо - транспортної пригоди безпосередньо на місці ( а.с.149-153);

-даними висновку експерта № 4/342 від 23 жовтня 2009 року щодо причин ДТП , згідно висновків якої вбачається , що в дорожній обстановці , яка склалася на момент ДТП , водій автомобіля ОСОБА_6 , повинен був діяти у відповідності до вимог ст. п.п.2.3 (б) 12.1 Правил дорожнього руху України . Оскільки він , керуючи технічно справним автомобілем , не справився з керуванням та виїхав за межі проїжджої частини , де скоїв наїзд на дерево , тому в дорожній обстановці , яка склалася на момент ДТП , та при обставинах , що викладені у постанові про призначення експ6ртизи , дії водія ОСОБА_8 не відповідали вимогам п.2.3.б) , 12.1. Правил дорожнього руху України , що з технічної точки зору знаходилося у причинному звязку з розвитком механізму даної ДТП (а.с.158-160);

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, обєктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі, предявлене обвинувачення доведене повністю.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного ОСОБА_6, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставиною , що помякшує покарання підсудного ОСОБА_6 суд вважає його щире каяття .

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 суд вважає вчиненя ним злочину у стані алкогольного спяніння .

Під час призначення підсудному ОСОБА_6 покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з обовязковим позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що попередній факт позбавлення підсудного прав керування в порядку адміністративної відповідальності не перешкоджає застосуванню такого додаткового покарання, на чому наголошує й Верховний Суд України у п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання”.

Позови прокурора до підсудного в інтересах Третьої міської лікарні м. Черкаси щодо витрат на лікування ОСОБА_4 на суму 1936 гривень 00 копійок та щодо витрат на лікування ОСОБА_3 на суму 2178 гривень 00 копійок, суд вважає необхідним задовольнити , оскільки підсудний їх визнав у повному обсязі і його винуватість у вчинені злочину доведена , на підставі вимогам ст. 1187 ЦК України

Потерпілим ОСОБА_3 в ході досудового слідства був заявлений до підсудного цивільних позов у розмірі 29404 ,69 грн. матеріального відшкодування та 100000 гривень морального відшкодування. У судовому засіданні потерпілий свої позовні вимоги доповнив та збільшив , вказавши , що він , за час , коли дана кримінальна справа перебувала на розгляді судів різних інстанцій він продовжував лікування та придбавав ліки , вносив булого дійні внески до лікарень , що становить загалом 12923 ,61 грн. , також витратився на придбавання квитків для поїздки до вищого Спеціалізованого Суду України в м. Київ на суму 120 грн. Загальна сума заподіяної йому матеріальної шкоди ,яку він просить стягнути з відповідача ОСОБА_6 на його користь становить 42448,30 грн. Крім того , збільшив розмір коштів , які просить суд стягнути з відповідача в якості відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди . вказуючи при цьому , що з вини підсудного він з молодої працездатної людини перетворився на інваліда 2 групи , практично залишився жевріти на скромну пенсію по інвалідності , що йому вплачує держава , постійно змушений перебувати на лікування , переніс безліч складних операцій , та йому невідомо , чи відновиться хоч частково його стан здоровя , наразі він залишився сам на сам зі своїми проблемами , а підсудній взагалі усунувся від надання йому хоч якоїсь допомоги , хоча і зазначає , що 06.09.2011 року переказав йому поштою 1150 грн. , але він на момент виступу в судових дебатах не отримав повідомлення з пошти про їх надходження . Також просить стягнути з підсудного на його користь 4531 грн. в рахунок відшкодування по оплаті правової допомоги

Підсудний ОСОБА_6 позов визнав частково, вказавши, що визнає суму матеріального відшкодування, яка підтверджена відповідними документами (чеками) на відшкодування якої переказав поштою потерпілому ОСОБА_3 1150 грн. й не визнає повністю суму морального відшкодування.

Перевіривши додані до позову документи щодо оплати вартості ліків та лікування,врахувавши перераховані потерпілому кошти , провівши складні арифметичні обрахунки численних чеків та квитанцій про придбання ліків та медичних товарів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині матеріального відшкодування мають бути задоволені частково. Суд вважає, що потерпілим належним чином підтверджені та доведені витрати на його лікування на суму 42 148, 30грн , які складаються з вартості ліків, які використовувалися для реабілітації та медичних систем для лікування переломів , окрім вимог позивача щодо відшкодування вартості сплаченого ним благодійного внеску в сумі 300 грн. на рахунок лікарні, оскільки це не вимушеними витратами понесеними в звязку з хворобою .

В частині морального відшкодування, суд вважає, що діями підсудного потерпілому безумовно було завдано моральних страждань. Однак суд вважає, що заявлений позивачем розмір морального відшкодування є завищеним. Суд вважає, що за наявних обставин справи розумною і справедливою буде сума морального відшкодування у розмірі 100000 гривень.

Також потерпілий як цивільний позивач по справі, просив суд відшкодувати його витрати на правову допомогу щодо оплати послуг адвоката з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”. Вказав, що за послуги представника він заплатив 4531 грн. , та надав квитанцію про сплату ним адвокату 4000 грн. , що і підлягає до стягнення.

Арешт, який був накладений у ході досудового слідства на будинок за адресою АДРЕСА_1, а також на автомобіль «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, суд вважає необхідним скасувати, оскільки указане майно не належить підсудному, а належить на праві приватної власності його матері, що підтверджується відповідними документами, які містяться у справі (а.с. 22, 95, 97).

Речовий доказ, а саме : автомобіль «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, який належить громадянці ОСОБА_10, суд вважає необхідним повернути їй як власниці.

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи на суму 300 гривень 48 копійок необхідно стягнути з підсудного на користь експертної установив порядку вимог ст..93 КПК України .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців ,з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 з підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою , взявши його під варту в залі суду .

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи на суму 300 гривень 48 копійок стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Черкаській області, зарахувавши їх на рахунок № 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018.

Позовні вимоги прокурора задоволити в повному обсязі .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Третьої Черкаської міської лікарні швидкої допомоги суму у розмірі 4114 гривень зарахувавши їх на рахунок № 35420005002256, код 05503705, МФО 854018 в ГУ ДКУ в Черкаській області.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму матеріального відшкодування у розмірі 42 148,30 грн. , та суму морального відшкодування у розмірі 100 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Речовий доказ - автомобіль «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, що належить громадянці ОСОБА_10, повернути їй як власниці.

Арешт, який був накладений у ході досудового слідства на будинок за адресою АДРЕСА_1, а також на автомобіль Деу Сенс, державний номер НОМЕР_1, скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 днів з моменту його проголошення , засуджений ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя:Т. Л. Фетісова