Рішення № 17854247, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/24120.07.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова

компанія", м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 084,72 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. дов. від 04.01.11р.

Від відповідачане зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 16 084,72 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (поліс № 250506305.10).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.07.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача. Обговоривши подану заяву, суд вважає її не обґрунтованою та недоцільною та відхиляє її.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

В судовому засіданні 20.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010р. між ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та ОСОБА_2 було укладено Поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250506305.10, за яким ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»застраховано майнові інтереси Страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 11.01.2011р. на вул. Довженка у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.

Згідно Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2011р., 11.01.2011р. ОСОБА_3., керуючи автомобілем марки «ВАЗ»державний номер НОМЕР_2, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, що рухався в попутному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження автомобільних засобів.

Таким чином, ОСОБА_3., порушив п. 10.3 ПДР України, у звязку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Матеріальна шкода, яка була заподіяна ОСОБА_2. в результаті ДТП, що мала місце 11.01.2011р., склала 16662,04 грн. що підтверджується калькуляцією № 1021469 від 18.01.2011р. наданою ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський».

Крім того, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ОСОБА_4. Згідно Звіту № 41С/01/11 від 20.01.2011р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, визначений у розмірі 16738, 02 грн.

24.01.2011 р. ОСОБА_2. було подано до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»заяву на виплату страхового відшкодування.

03.02.2011р. відповідно до зазначеної вище Калькуляції, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було визначено страхове відшкодування у розмірі 16594,72 грн. (за вирахуванням вартості мийки у розмірі 67,32 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 809.

Таким чином, ОСОБА_3. зобовязаний відшкодувати шкоду ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в порядку регресу у розмірі 16594,72 грн.

Проте, оскільки у ОСОБА_3. застрахована обовязкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія», що підтверджується Полісом № ВЕ/3747606.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500,00 грн.

Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої Полісом № ВЕ/3747606, становить 510,00 грн.

Отже, ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»зобовязане відшкодувати позивачу збитки у розмірі 16084,72 грн.

19.04.2011р. уповноваженим представником позивача Юфест В.О. було подано до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»Регресну вимогу № 3367 з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки, що підтверджується № 1701/11-4. Проте, відповідач вимоги не виконав, страхове відшкодування не сплатив. причини несплати у добровільному порядку не пояснив .

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача .

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9, 12, 27 ЗУ “Про страхування” ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б код ЄДРПОУ 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33 код ЄДРПОУ 16285602), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 16 084 (шістнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 72 коп., 160 (сто шістдесят) грн. 85 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 22 липня 2011 року.