Вирок № 17393212, 27.07.2011, Турійський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
27.07.2011
Номер справи
1-49/11
Номер документу
17393212
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа №1-49/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Турійськ 27 липня 2011 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Хвіц Г.Й.

за участю секретаря Веремчук Л.Ю.

прокурора Веніславського С.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Хворостів Любомльського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2011 року, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_2, з метою використання для приватної поїздки транспортного засобу, з подвіря ОСОБА_3, що в АДРЕСА_1, незаконно заволодів належним ОСОБА_1 автомобілем марки “ВАЗ 2107”, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 13 619.93 грн., заподіявши потерпілому майнову шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю й беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та суду показав, що дійсно 03 червня 2011 року, приблизно о 21 год. 00 хв., він прийшов додому до свого знайомого ОСОБА_3 Однак, побачивши, що останній спить, він вирішив використати для приватної поїздки належний ОСОБА_1 автомобіль, який знаходився на подвірї господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_1. Проникнувши в автомобіль через незамкнені задні двері та знайшовши там запасний ключ до замка запалювання, він завів автомобіль і поїхав в напрямку озера. Однак, по дорозі не справився з керуванням і автомобіль перекинувся в кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

У вчиненому ОСОБА_2 щиросердно розкаявся, просив суворо його не карати, завдану потерпілому шкоду відшкодував частково, однак зобовязується найближчим часом відшкодувати повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 у своїх показаннях підтвердив факт незаконного заволодіння належного йому автомобіля марки “ВАЗ 2107”, державний номерний знак НОМЕР_1, з подвіря господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_1. Крім того, ствердив, що йому дійсно частково відшкодовано ОСОБА_2 завдану шкоду та просив суворо його не карати.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 узгоджуються між собою і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного і потерпілого, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, і кваліфікує такі його дії як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_2 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, частково відшкодував потерпілому завдані збитки і останній просить суворо його не карати.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності з п.5 ч.1 ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі, а саме за проведення автотоварознавчої експертизи, становлять 450.14 грн. і вони підлягають стягненню з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області.

Керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, про місце роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по справі, а саме: легковий автомобіль марки “ВАЗ 2107”, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходяться на зберіганні на території Турійського РВ УМВС України у Волинській області - повернути його законному володільцю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908. Призначення платежу: “За проведення автотоварознавчої експертизи”) витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 450.14 (чотириста пятдесят гривень 14 копійок).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:

Попередній документ : 16956385
Наступний документ : 17419682