Рішення № 17188656, 22.07.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-264/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №112-08/Ф від 29.09.2008 року та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.09.2008 року між ВАТ ВТБ Банк, який перейменовано на ПАТ “ВТБ Банк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 28 500 доларів США зі сплатою 16 % річних, з погашенням відсотків за користування кредитом та тіла кредиту відповідно до графіку погашення кредиту в Додатку 1 до кредитного договору та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Відповідач систематично порушував умови кредитного договору, йому неодноразово надсилались листи-вимоги. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 28.03.2011 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями у сумі 31 464 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становить 250 456 грн. 86 коп., з яких 18 660,59 доларів США, що еквівалентно 148 538 грн. 30 коп. поточна заборгованість по кредиту, 3 392,90 долари США що еквівалентно 27 007 грн. 48 коп. прострочена заборгованість по кредиту, 3383,02 долари США, що еквівалентно 26 928 грн. 84 коп. прострочена заборгованість по сплаті відсотків, 308,75 доларів США, що еквівалентно 2 457 грн. 65 коп. поточна заборгованість по сплаті відсотків, 2 808,86 доларів США, що еквівалентно 22 358 грн. 53 коп. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 2 817,81 доларів США, що еквівалентно 22 429 грн. 77 коп. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 46,18 доларів США, що еквівалентно 367 грн. 59 коп. три відсотка річних за прострочення сплати відсотків, 46,32 долара США, що еквівалентно 368 грн. 71 коп. три відсотка річних за прострочення сплати кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суд не повідомив.

З урахуванням положень ст. 169 ЦПК України суд вважав можливим розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

29.09.2008 року між ВАТ ВТБ Банк, який перейменовано на ПАТ “ВТБ Банк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №112-08/Ф (а.с. 101-104), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 28 500 доларів США та зобовязався повернути кредит до 28 вересня 2015 року. Умовами п. 1.1. кредитного договору (а.с. 101) встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 16% річних за час фактичного користування кредитом. Відповідно до п. 5.1. договору (а.с. 102 зв.) відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит і нараховані проценти за його користування в розмірі та порядку, встановленому кредитним договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Незважаючи на умови кредитного договору та взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 допускав істотні порушення умов договору.Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В звязку із заборгованістю відповідача по сплаті процентів, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобовязаний сплатити суму процентів, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений кредитним договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору (а.с. 104) у випадку прострочення позичальником своїх зобовязань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% в день від суми невиконаних зобовязань.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним кредитним договором станом на 28.03.2011 року (а.с. 94-98) відповідач ОСОБА_1 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами. Позивачем надсилались відповідачу листи-вимоги про погашення наявної заборгованості за кредитними зобов'язаннями (а.с. 106-107), які останнім залишені без реагування.

У відповідності до п.п. 4.3., 4.3.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки у разі, в тому числі, затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Пунктом 5.4. кредитного договору передбачено обовязок позичальника протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення банку відповідно до п. 4.3. кредитного договору, повернути кредит в повному обсязі, нараховані проценти за користування кредитом та сплатити можливу неустойку.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Вирішуючи питання щодо розміру суми заборгованості за кредитним договором, підлягаючої стягненню з відповідача в користь банку, суд виходить з наступного.

Статтею 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язання. Одним із таких видів є застава. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та відповідачем укладено Договір застави №010 від 29.09.2008 року, за умовами якого останній передав в заставу банку автомобіль, на придбання якого брав у банку кредит.

Згідно п. 9.4. Договору застави заставодержатель має право у разі невиконання зобовязань за кредитним договором та/або за цим договором застави достроково стягувати суму кредиту та звернути стягнення на предмет застави. Відповідно до п. 10. Договору застави звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається у порядку, визначеному заставодержателем, в т.ч. але не виключно на підставі рішення суду, шляхом передачі заставодавцем заставодержателю у власність предмету застави або шляхом реалізації предмету застави заставодержателем.

За змістом ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, виконавчим написом нотаріуса або в позасудовому порядку за вибором заставодержателя.

18.03.2010 року між заставодержателем та заставодавцем досягнуто згоди добровільно реалізувати заставний транспортний засіб останнім за ціною 15 150,00 доларів США.

Відповідно до виписки з особового рахунку позичальника ОСОБА_1 (а.с. 105) сума, отримана від реалізації заставного майна - транспортного засобу відповідача в розмірі 15150,00 доларів США перерахована на погашення заборгованості по кредитному договору №112-08/Ф від 29.09.2008 року.

В силу дії ст. 599 ЦК України зобовязання припиняються його виконанням, проведеним належним чином. Отже, реалізація заставного майна за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання непогашених сум тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату кредиту та стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем станом на 28.03.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №112-08/Ф від 29.09.2008 року (а.с. 94-98), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 31 464 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становить 250 456 грн. 86 коп., з яких 18 660,59 доларів США, що еквівалентно 148538 грн. 30 коп. поточна заборгованість по кредиту, 3 392,90 долари США що еквівалентно 27 007 грн. 48 коп. прострочена заборгованість по кредиту, 3 383,02 долари США, що еквівалентно 26 928 грн. 84 коп. прострочена заборгованість по сплаті відсотків, 308,75 долара США, що еквівалентно 2 457 грн. 65 коп. поточна заборгованість по сплаті відсотків, 2 808,86 доларів США, що еквівалентно 22 358 грн. 53 коп. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 2 817,81 доларів США, що еквівалентно 22 429 грн. 77 коп. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 46,18 доларів США, що еквівалентно 367 грн. 59 коп. три відсотка річних за прострочення сплати відсотків, 46,32 доларів США, що еквівалентно 368 грн. 71 коп. три відсотка річних за прострочення сплати кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 16, 20, 526, 527 ч. 1, 530, 546, 589, 590 ч.1, 591 ч. 1, 599, 611, 612, 625, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, з зарахуванням на рахунок 37391000001162 МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319 250 456 грн. 86 коп. (двісті пятдесят тисяч чотириста пятдесят шість гривень 86 коп.) заборгованості за кредитним договором №112-08/Ф від 29.09.2008 року, укладеним між ВАТ ВТБ Банк, який перейменовано на ПАТ “ВТБ Банк”, та ОСОБА_1, 1700 грн. судового збору і 250 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.