Рішення № 17078239, 14.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р.Справа № 9/17-1694-2011 За позовом: Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч"; До відповідача: Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь";

про звільнення земельної ділянки та стягнення 20 950грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.05.2011 р. за вх. №2401/2011 Приватне підприємство "АГРОСТАР Ч" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про звільнення земельної ділянки та стягнення з Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" (далі Відповідач) в сумі 20 950 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 301859, виданого відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 17.05.2008р., Приватне підприємство "АГРОСТАР Ч" є власником земельної ділянки площею 1,5537 га за адресою: 7 км траси Одеса-Рені Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами с. Великий Дальник).

З вересня 2008р. до моменту подання позову, на території цієї земельної ділянки знаходяться газобетонні блоки торгової марки „MARTU”, власником яких являється Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь", кількістю 288,26 куб. м., які займають площу 5 000 кв. м. Ці факти позивач підтверджує письмовими поясненнями ОСОБА_2, що проводив роботи з вивантаження блоків на території Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч", та актом обстеження земельної ділянки.

Вказані газобетонні блоки було складено на території земельної ділянки Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" за замовленням Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь", директор якого зобов'язався укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки для складування газобетонних блоків. Але на час подання позову, ні договір оренди земельної ділянки, ні будь-які інші договори між позивачем та відповідачем не укладено.

Тобто, позивач зробив висновок, що правові підстави для зайняття газобетонними блоками торгової марки „MARTU”, власником яких являється Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь", земельної ділянки Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" відсутні.

Позивач стверджує, що в результаті порушення відповідачем права власності Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" на частину земельної ділянки, останнє не могло використовувати її за призначенням та отримувати прибуток, в результаті чого понесло прямі збитки в розмірі оплати земельного податку в сумі 20 950,00 грн., які повинні бути відшкодовані Приватному підприємству "АГРОСТАР Ч".

Враховуючи викладене, позивач просить суд звільнити земельну ділянку Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" площею 5000 кв. м., яка знаходиться за адресою: 7 км траси Одеса-Рені Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами с. Великий Дальник) від газобетонних блоків торгової марки „MARTU”, кількістю 288,26 куб. м., власником яких являється Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь" шляхом вивезення їх за межі земельної ділянки за рахунок Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь", а також стягнути з Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" завдані збитки у сумі 20950,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище встановлено господарським судом з вересня 2008р. на території земельної ділянки, яка належить Приватному підприємству "АГРОСТАР Ч", площею 1,5537 га за адресою: 7 км траси Одеса-Рені Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами с. Великий Дальник) знаходяться газобетонні блоки торгової марки „MARTU”, власником яких являється Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь", кількістю 288,26 куб. м., які займають площу 5 000 кв. м. Що підтверджуються актом обстеження земельної ділянки від 20.01.2011 року та поясненням ОСОБА_2, що проводив роботи з вивантаження блоків на території Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч", від 18.04.2011 року.

У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 373 ч.4 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь", яке без відповідної правової підстави заволоділо частиною земельної ділянки позивача, порушило право власності останнього, яке підлягає захисту.

Згідно з пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, земельну ділянку Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" площею 5 000 кв. м. належить звільнити від газобетонних блоків торгової марки „MARTU”, кількістю 288,26 куб. м., власником яких являється Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь".

У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963, ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розрахунок завданих збитків, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір збитків, що нарахований відповідачу, становить 20950,00 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звільнити земельну ділянку Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" (65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 29-В, код ЄДРПОУ 33722249) площею 5000 кв. м., яка знаходиться за адресою: 7 км траси Одеса-Рені Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами с. Великий Дальник) від газобетонних блоків торгової марки „MARTU”, кількістю 288,26 куб. м., власником яких являється Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь" (65028, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 33567045), шляхом вивезення їх за межі земельної ділянки за рахунок Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" (65028, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 33567045).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" (65028, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 33567045) на користь Приватного підприємства "АГРОСТАР Ч" (65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 29-В, код ЄДРПОУ 33722249) завдані збитки у сумі 20950,00 грн., 294,50 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 18 липня 2011 року.